23 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/7768/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Яроповицьке" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство "Яроповицьке" із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8108992/37260121 від 18.01.2023, прийняте комісією Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 12 від 28.12.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 30.12.2022;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8194436/37260121 від 01.02.2023, прийняте комісією Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 03.01.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 25.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8194435/37260121 від 01.02.2023, прийняте комісією Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 10.01.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення: 25.01.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8108992/37260121 від 18.01.2023, №8194436/37260121 від 01.02.2023, №8194435/37260121 від 01.02.2023; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні Фермерського господарства "Яроповицьке" №12 від 28.12.2022, №1 від 03.01.2023, №2 від 10.01.2023 датою їх фактичного надходження; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фермерського господарства "Яроповицьке" 8 052 (вісім тисяч п'ятдесят дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-43В від 07.07.2023 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 24.07.2023 по 11.08.2023.
На офіційну електронну адресу суду 26 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.4 ст.229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За визначенням ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частинах 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку, що законодавець не визначив мінімальних та граничних меж, які стосуються витрат на правову допомогу. При цьому, законодавством також і не визначено будь-якого іншого порядку/методики, який давав би змогу суду дійти чітких висновків з посиланням на спеціальну норму щодо співмірності понесених витрат та відповідного виду і обсягу робіт.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139 КАС України).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надані суду:
- рахунок №С04/1 від 27.02.2023 на суму 25 000,00 грн;
- акт №С04/1 прийому-передачі виконаних робіт від 24.07.2023;
- платіжну інструкцію №2442 від 07.03.2023 на суму 15 000,00 грн.;
- платіжну інструкцію №2471 від 30.03.2023 на суму 10 000,00 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 справа №915/237/18.
Враховуючи, що дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, оскільки не є складною через сформовану судову практику розгляду даної категорії справ, з огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 10000,00 грн, які підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Житомирській області, рішення якого були предметом оскарження.
Керуючись статтями 132, 134, 143, 229, 248, 250, 252, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Фермерського господарства "Яроповицьке" витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
В решті заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 23.08.2023
Суддя Л.А.Шуляк