Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 серпня 2023 року Справа№200/2206/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” до Вінницької митниці Держмитслужби про скасування картки відмови у митному оформленні та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Вінницької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), відповідно до якої просить суд:
- скасувати картку відмови у митному оформленні № UA401020/2023/000447;
- зобов'язати відповідача здійснити коригування відомостей щодо митної вартості у митній декларації № 23UA401020016243U4 від 27.03.2023 р, за якою товар випущено у вільний обіг, відповідно до відомостей щодо митної вартості заявлених у митній декларації 23UA401020016009U6 від 27.03.2023 р , за якою відмовлено у митному оформленні.
Ухвалою суду від 24.05.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі № 200/2206/23 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 31.07.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” до Вінницької митниці Держмитслужби про скасування картки відмови у митному оформленні та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду: - оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. грн. за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) із зазначенням номеру справи.
Позивач, у встановлений судом строк, усунув вищевказаний недолік позовної заяви та ухвалою суду від продовжено розгляд адміністративної справи № 200/2206/23.
Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані тим, що підстав для відмови у (митному оформленні) прийнятті митної декларації з посиланням на закон в рішення про відмову не зазначено. В рішенні (картці) про відмову у митному оформленні не зазначено те, що документи, подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митним кодексом не передбачено, що саме прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості позбавляє позивача права на застосування першого методу. Рішення про коригування митної вартості взагалі не може прийматися раніше висновку про неможливість застосування першого методу. Саме у висновку (рішенні/картці про відмову у митному оформленні) про неможливість застосування першого методу мають бути зазначені обставини, причини та підстави неможливості застосуванні першого методу та прийняття рішення про коригування митної вартості.
Позивач для митного оформлення подав всі необхідні документи для митного оформлення товару. Відповідач не довів у рішенні про відмову те, що встановлені ним обставини не дають позивачу права на застосування першого методу згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не наведено жодне положення ст. 58 МК України, яке не дозволяє застосувати перший метод.
Вважає, що порушена послідовність прийняття рішень, де рішення про коригування, яке є похідним від рішення про неможливість застосування основного методу, приймається раніше самого рішення про неможливість застосування першого методу.
Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого, серед іншого, вказує про те, що результатом оскаржуваних позивачем дій стало прийняття відповідачем рішення у формі картки відмови, рішення про коригування митної вартості, які за визначенням ст. 256 МК України письмовим вмотивованим рішенням митного органу.
Вказує, що в силу положень ст. 25 МК України рішення може бути оскарженим у митному органі вищого рівня або до суду. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності у таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні охоплює в собі визнання неправомірними дій при її прийнятті, а тому питання неправомірності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.
Зазначає, що у процесі митного оформлення було встановлено, що було надано довідку від ФОП ОСОБА_1 від 21.03.2023 №11 про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій повідомлено, що страхування вантажу не проводилось. Але згідно CMR перевезення фактично здійснювалось ФОП « ОСОБА_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), тобто відсутнє документальне підтвердження граненоріних витрат гід фактичного перевізника.
Крім того, договору про надання послуг з перевезення між ТОВ "МЕРКУРІЙ" та ФОП ОСОБА_1 та копії митної декларації країни відправлення надано не було, а також не надано інших документів за власним бажанням.
Крім того, згідно даних АСМО «Інспектор» встановлено взаємозв'язок між продавцем і покупцем (в ДМВ даний факт не зазначено), оскільки згідно податкових баз даних ОСОБА_3 а ОСОБА_4 є засновниками ТОВ "МЕРКУРІЙ”. Тобто, зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність виливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару. З огляду на вищевикладене існує обгрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості.
27.03.2023 декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МК України. Декларантом листами від 27.03.2023 року було надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть. У зв'язку з цим відповідач вважає, що інвойс. який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної:' вартості товару відповідно до статті VII ГАТТ.
Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно пп. 2. З статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Вказує, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з причин відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені митному відношенні.
Визначити митну вартість за другорядними методами ст. ст. 62, 63 МК України неможливо з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.
Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовної о використання методів, зазначених у статтях 58 - 62 МКУ. митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам Українии і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.
Зазначає, що на виконання вимог митного органу сформованого в картці відмови декларантом подано нову декларацію № 23UA401020011822U4 від 27.03.2023 року у якій декларант заявив митну вартість, визначену митним органом відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів, що вказує на те, що декларант погодився з визначеною митним органом митною вартістю товарів та сплатив платежі, розраховані відповідно до митної вартості визначеної митним органом у повному обсязі, що свідчить про узгодженість податкового зобов'язання.
Вважає, що у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, декларант, відповідно до вимог ч. 7 ст. 55 МК України, повинен був звернутися до митного органу з новою декларацією та забезпечити сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом та сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю визначеною митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
При цьому, звертає увагу на те, що декларант у графі 47 декларації № 23UA401020011822U4 від 27.03.2023 року не зазначив вказану різницю, що фактично унеможливлює визначення конкретної спірної суми митних платежів для оскарження.
Відповідач зауважує, що митницею у рішенні про коригування митної вартості товару декларанту було роз'яснено процедуру, що передує оскарженню відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, про що безпосередньо зазначено у рішенні про коригування митної вартості. При цьому, рішення про коригування митної вартості є чинним і позивачем не оскаржується, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Меркурій”, юридична адреса: Донецька область, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49, код ЄДРПОУ 25105958.
Відповідач, Вінницька митниця Держмитслужби, юридична адреса: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17, код ЄДРПОУ 43997544.
28 грудня 2020 року між «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, Болгарія Софія (ідентифікаційний код 205507874) та ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958) укладено контракт №FD-2812/20 предметом якого є купівля-продаж товару, кількість, асортимент, ціна та строки поставки кожної партії якого визначаються в додатках.
Додатком №26 від 15.03.2023 року до контракту №FD-2812/20 від 28.12.2020 року між ОДЗВ «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, Болгарія Софія (ідентифікаційний код 205507874) та ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958), сторони дійшли згоди щодо поставки нафтопродуктів: FULLY REFINED PARAFFIN WAX повністю очищений парафін код критичного імпорту - 2712, ціна за тн/EUR - «1340», кількість, тн - «21», загальна вартість, EUR - «28140». Умови поставки - FCA Гданськ Польща, строк поставки - «березень 2023 року», строки та форма оплати - протягом 10 банківських днів за фактом отримання товару.
Позивачем, з метою митного оформлення, відповідачеві подано митну декларацію № 23UA401020016243U4 від 27.03.2023 року на товар «парафін» із вмістом масел менше як 0,75 мас.%, повністю очищений парафін 56/58/ FULLY REFINED PARAFFIN WAX 56/58 - 21000 кг. - 840 картонних коробок. Показники якості згідно сертифікату аналізу: температура плавлення - 56.45С; масова частка масел - 0,40; колір за шкалою Сейболта - 30; світлостійкість - 4; пенетрація за температурою 25С 1/10.
До вказаної декларації додано пакувальний лист (Packing list) Б/Н 15.03.2023 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 000000055 15.03.2023 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н 22.03.2023 року, декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 000000055 15.03.2023 року, калькуляція транспортних витрат 11 від 21.03.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів FD-2812/20 28.12.2020 року та доповнення до нього.
У лівому підрозділі графи 43 по вказаним товарам проставлено "1" - тобто декларантом визначено митну вартість товарів основним методом за ціною контракту.
27 березня 2023 року відповідачем надіслані позивачу електронні повідомлення про необхідність надання документів, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:
1) декларація митної вартості , що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
Повідомлення про необхідність надання додаткових документів, оскільки у відповідності до ч.3 ст.53 МКУ надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (а саме: задекларована сума транспортних витрат у сумі 59392,13 грн. на умовах поставки FCA PL Gdansk задекларована згідно калькуляції транспортних витрат №11 від 21.03.2023 ФОП ОСОБА_1 , при тому що перевезення згідно СМК здійснювалось фактично ФОП « ОСОБА_5 », відповідно відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника), декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6) копію митної декларації країни відправлення;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Інші документи за власним бажанням декларанта.
Листом № 27-03/23-2 від 27.03.2023 року ТОВ «Меркурій» повідомлено відповідача про те, що: “Стосовно надання документів для підтвердження митної вартості за ВМД 2311А401020016009116 повідомляємо, що всі документи, наявні у декларанта, зазначені у гр.44 та надані одночасно з ВМД. Інших/додаткових документів не існує та надано не буде”.
06 березня 2023 року Вінницькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000030/2. Коригування складає з урахуванням вартості за одиницю 1,63 EUR - 34230.
У рішенні зазначено, що до митного оформлення разом з ЕМД, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 15.03.2023 №000000055, контракт від 28.12.2020 №FD-2812/20, доповнення до контракту від 15.03.2023 №26, довідка про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу від 21.03.2023 №11. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В процесі митного оформлення було встановлено, що було надано довідку від ФОП ОСОБА_1 від 21.03.2023 №11 про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій в т.ч. повідомлено, що страхування вантажу не проводилось. Але згідно CMR перевезення фактично здійснювалось ФОП « ОСОБА_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), тобто відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника. Крім того, договору про надання послуг з перевезення між ТОВ "МЕРКУРІЙ" та ФОП ОСОБА_1 та копії митної декларації країни відправлення надано не було, а також не надано інших документів за власним бажанням. Крім того, згідно даних АСМО «Інспектор» встановлено взаємозв'язок між продавцем і покупцем (в ДМВ даний факт не зазначено), оскільки згідно податкових баз даних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками ТОВ "МЕРКУРІЙ". Тобто, зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару. З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, 27.03.2023 декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.2,3 ст. 53 МКУ. Декларантом листами від 27.03.2023 було надіслано відповідь, що інші документи надаватись не будуть. У зв'язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару відповідно до статті VII ГАТТ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 24.02.2023 № UA205030/2023/002756 за якою ТОВ "МЕРКУРІЙ" оформлено товар «Парафін із вмістом масел менш як 0,75 мас.%: - Повністю очищений парафіновий віск 56/58 / FULLY REFINED PARAFFIN WAX 56/58 - 21000 кг. - 840 картонних коробок. Показники якості згідно сертифікату аналізу: темпаратра плавлення - 56.45С; масова частка масел - 0,40; колір за шкалою Сейболта - 30; світлостійкість - 4; пенетрація за темпаратурию 25С 1/10 мм -17; кінематична в'язкість за темпаратури 100С по цельсію мм2/с -3.761; запах - 1. Торговельна марка: Kunlun. Виробник: Petro China Company Limited. Країна виробництва: CN.» та складає 1,63 Євро/кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митниму органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
19 березня 2023 року за результатом перевірки вищевказаної митної декларації відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000322, в якій повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з огляду на те, що в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п.5,6 ст. 54; ст. 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, у зв'язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000030/2 від 27.03.2023 р. Електронну копію Рішення № UA401000/2023/000030/2 від 27.03.2023 р. надіслано декларанту засобами електронного зв'язку.
Запропоновано здійснити декларування товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000030/2 від 27.03.2023. Повідомлено про можливість оскарження в порядку, передбаченому гл.4 Митного кодексу України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно із частинами першою-шостою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Пункт 1 частини четвертої, частина п'ята статті 54 МК України визначає, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно і частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Аналіз вказаних норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару покладається на платника. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що при декларуванні товару позивачем визначена митна вартість товару за першим методом - за ціною контракту.
Як було вказано вище у рішенні про про коригування митної вартості зазначено про те, що в процесі митного оформлення було встановлено, що було надано довідку від ФОП ОСОБА_1 від 21.03.2023 №11 про вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій в т.ч. повідомлено, що страхування вантажу не проводилось. Але згідно CMR перевезення фактично здійснювалось ФОП « ОСОБА_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), тобто відсутнє документальне підтвердження транспортних витрат від фактичного перевізника. Крім того, договору про надання послуг з перевезення між ТОВ "МЕРКУРІЙ" та ФОП ОСОБА_1 та копії митної декларації країни відправлення надано не було, а також не надано інших документів за власним бажанням. Крім того, згідно даних АСМО «Інспектор» встановлено взаємозв'язок між продавцем і покупцем (в ДМВ даний факт не зазначено), оскільки згідно податкових баз даних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками ТОВ "МЕРКУРІЙ". Тобто, зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару. Вказано про існування обґрунтованого сумніву достовірності задекларованої митної вартості.
Суд зазначає, що згідно з додатком №26 від 15.03.2023 року до контракту №FD-2812/20 від 28.12.2020 року визначено умови поставки - FCA Гданськ Польща, строк поставки - «березень 2023 року», строки та форма оплати - протягом 10 банківських днів з факту отримання товару. Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин строк виконання зобов'язання з оплати товару ще настав, отже платіжні документи не могли бути надані.
Щодо визначення транспортних витрат.
Згідно п.5 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно з довідкою № 11 від 21.03.2023 року, виданої ФОП ОСОБА_1 , вартість послуг з організації і перевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м. Вінниця (Україна), автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 склала 93956,40 грн., в тому числі: вартість перевезення м. Гданськ(Польща) до прикордонного переходу Рава Руська (Україна) - 59392,13 грн., витрати на транспортування після ввезення від прикордонного переходу Рава Руська (Україна) до м.Вінниця (Україна) - 34546,27 грн., страхування вантажу не проводилося.
Суд зазначає, що при заявленні митної вартості товару декларантом не були додані витрати на страхування цих товарів.
Позивачем надана транспортна накладна CMR, що затверджена Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка в є підтвердженням укладання договору перевезення і містить основну інформацію про відправника, перевізника, вантажоодержувача, маршрут, особливості самого вантажу тощо.
Разом з цим, надана транспортна накладна CMR не містить інформації щодо вартості послуг перевезення. На підтвердження вартості перевезення до кордону України декларантом надана довідка перевізника від 28.02.2023 №9, в якій зазначена вартість перевезення до прикордонного переходу Рава-Руська - 56479,44 грн. Вказана довідка засвідчена печаткою перевізника, містить необхідні реквізити та у суду не виникає сумніву у її достовірності.
Щодо посилання на те, що продавець та покупець є взаємопов'язаними особами та про те, що про вказаний факт декларантом не повідомлено.
Згідно з частинами 12-16 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно із п.4 ст. 15 названої Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
При цьому, згідно із приміткою до вказаного п.4 ст. 15 Угоди термін «особи» включає, де це доречно, юридичних осіб.
Відповідач зазначає про те, що ОСОБА_3 є одночасно директором «НАФТОДОН», NAFTADON, LTD, ОСОБА_6 (ідентифікаційний код 205507874) та співзасновником позивача, - ТОВ «Меркурій» (ідентифікаційний код 25105958).
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Меркурій» з розміром частки 99% та кінцевим бенефіціарним власником, тип володіння - прямий вирішальний вплив. Отже, враховуючи те, що названі суб'єкти господарювання здійснювали операцію продажу товару одна одній, останні є пов'язаними.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Частина двадцята статті 58 передбачає, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Отже, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може слугувати підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Разом з тим, виходячи з положень частин вісімнадцятої, двадцятої статті 58 МК України, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), декларант мав би з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.
Саме позивач (декларант) на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною четвертою статті 53 МК України.
Такі висновки щодо правозастосування норм статті 58 МК України зроблено Верховним Судом у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 20 жовтня 2021 року у справі №460/637/19.
Судом встановлено, що під час первинного декларування товару позивачем не повідомлено про пов'язаність із продавцем товару, разом з цим, митна вартість визначена за першим методом. При цьому, визначаючи митну вартість придбаного у пов'язаної особи товару, позивачем не дотримано вимоги ч.18 ст. 58 МК України та не підтверджено, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов'язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.
Відтак, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, в свою чергу позивачем в листах відмовлено надати будь-які додаткові документи.
Відповідно ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
З аналізу наведених норм видно, що митний орган у разі надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару складає рішення про коригування заявленої митної вартості товару. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем при коригуванні митної вартості товарів, використано МД № UA205030/2023/002756 від 24.02.2023 року, за якою ТОВ "МЕРКУРІЙ" оформлено товар «Парафін із вмістом масел менш як 0,75 мас.%: - Повністю очищений парафіновий віск 56/58 / FULLY REFINED PARAFFIN WAX 56/58 - 21000 кг. - 840 картонних коробок. Показники якості згідно сертифікату аналізу: темпаратра плавлення - 56.45С; масова частка масел - 0,40; колір за шкалою Сейболта - 30; світлостійкість - 4; пенетрація за темпаратурию 25С 1/10 мм -17; кінематична в'язкість за темпаратури 100С по цельсію мм2/с -3.761; запах - 1. Торговельна марка: Kunlun. Виробник: Petro China Company Limited. Країна виробництва: CN.» та складає 1,63 Євро. В лівому підрозділі графи 43 по вказаним товарам проставлено "6" - тобто декларантом самостійно у вказаній ВМД визначено митну вартість товарів за резервним методом.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, суд вважає, що Вінницька митниця довела неможливість визначення вартості товару за основним методом, та під час прийняття рішення про коригування митної вартості товару діяла у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, і застосування митним органом резервного методу обумовлено недоведеністю позивачем заявленої, в умовах наявного взаємозв'язку між покупцем та продавцем, ним митної вартості задекларовано товару, а тому рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є правомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо доводів відповідача стосовно неможливості звернення із вимогами про скасування картки відмови у митному оформлені з огляду на подання декларантом нової декларації та сплати митних платежів.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
Крім того, пунктом 4 частини третьої статті 52 МК України надано право декларанту оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.
За змістом частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Частиною першою статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Наведені положення Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави для висновку, що право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: чи то шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, чи то шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Натомість, при запроваджені на практиці обмежень щодо неможливості отримання правового захисту та аналізу судом оскаржуваного рішення на відповідність критеріїв, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, внаслідок подання нової митної декларації, такі обмеження є недопустимими, оскільки не відповідають умовам передбачуваності та не базуються на обставинах, які дадуть змогу передбачити декларанту юридичні наслідки своєї поведінки, тобто такими, що не відповідають принципу правової визначеності.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.04.2021 по справі № 520/11303/19.
Враховуючи відмову у задоволені позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись Митним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Меркурій” до Вінницької митниці Держмитслужби про скасування картки відмови у митному оформленні та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне судове рішення складене 15 серпня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч