Справа №760/10525/23
2/760/7691/23
24 серпня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/однієї/ гривні на місяць.
Посилається в позові на те, що 10 березня 2023 року за заявою відповідачки Солом'янським районним судом м. Києва був виданий судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утриманн сина, сума яких становить максимальний визначений законом розмір - 10 прожиткових мінімумів, що у грошовому виразі на даний момент складає 22 720, 00 гр.
Вважає звернення відповідачки до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів бажанням обмежити його, як батька, впливати на долю дитини, виховувати її шляхом участі в виборі способів витрат коштів на утримання.
Зазначає, що сплата аліментів у розмірі, визначеному судовим наказом, суперечить принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, оскільки належна до сплати сума аліментів значно перевищує матеріальні потреби дитини.
З урахуванням цього та відсутності діючого механізму контролю за цільовим використанням коштів, вважає, що утримувані з нього аліменти будуть використовуватися не на потреби дитини.
Він сплачує аліменти в розмірі 22 719, 00 гр. щомісячно.
В той же час, вважає обгрунтованою суму до стягнення аліментів у розмірі 1 гр.
Зазначає також, що з моменту народження дитини ним були витрачені значні кошти на ці потреби, середній місячний розмір таких витрат становить 13 156, 00 гр.
99% товарів та послуг на користь дитини придбавалися ним та оплачувалися ним на замовлення або за згоди матері.
Відповідачка, як мати, має рівний з ним обов'язок утримувати дитину. Вона є фаховим адвокатом, має щомісячний заробіток понад 40 000, 00 гр., на праві власності квартиру в м. Києві, яку здає в оренду, тобто має можливість щомісячно направляти на утримання дитини 6 578, 00 гр.
Окрім сплати аліментів він щомісячно витрачає на потреби дитини 5 000, 00 гр., проводить з нею багато часу.
Відтак, максимальний розмір аліментів за умови відсутності зловживань своїми правами з боку відповідачки, становить 6 578, 00 гр.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.
Позов зареєстрований канцелярією суду 12 травня 2023 року і відповідно до ст.33 ЦПК України був визначений склад суду.
Ухвалою від 18 травня 2023 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу додатково копію позовної заяви з додатками.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
15 червня 2023 року відповідач подала відзив, яким проти позову заперечує.
Посилається на те, що їх спільна з позивачем дитина проживає разом з нею, з батьком ніколи не проживала і не проживає.
Розпорядженням Солом'янської районної в м Києві державної адміністрації №50 від 27 січня 2022 року визначено місце проживання дитини з нею.
Як мати, вона щоденно забезпечує побут дитини, піклується про його здоров'я, розвиток та психоемоційний стан в умовах воєнного стану.
Незважаючи на те, що дитина проживає разом з нею, позивач виплачував аліменти на утримання сина лише епізодично, надавав матеріальну допомогу переважно в натуральній формі шляхом придбання речей, продуктів харчування та оплати медичних послуг.
З огляду на це та з метою отримання стабільного надходження коштів на утримання сина вона звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Вважає безпідставними вимоги позивача про зменшення розміру аліментів, оскільки вона реалізувала гарантоване їй законом право на стягнення аліментів і такі її дії відповідають інтересам дитини.
Таким чином вважає безпідставними звинувачення про її зловживання правами.
Вважає, що позивач воліє самостійно визначати порядок своєї участі в матеріальному утриманні дитини, однак стягнення аліментів у судовому порядку є однимм із способів захисту дитини.
Звернула увагу на ту обставину, що порядок та підстави зменшення розміру аліментів врегульовано ст.192 СК України.
З урахуванням цього вважає, що заявлена позивачем підстава для зменшення аліментів не відповідає вимогам закону.
Щодо посилання позивача на необхідність утримувати матір, зазначила, що це є його обов'язком, як сина. Крім того, такий обов'язок має і сестра позивача, яка є повнолітньою і здатною утримувати матір.
Крім того, зазначила, що надання позивачем, як батьком, матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку не звільняє його від обов'язку, встановленого рішенням суду.
Зазначила також, що потреби дитини та її утримання обходяться їй значно дорожче, ніж сплачує аліменти позивач, а тому просить відмовити в позові.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року з позивача стягнуті аліменти в розмірі частини заробітку/доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів дитину відповідного віку, починаючи з 10 березня 2023 року і до повноліття дитини.
/ а.с. 9 - 13; 62 /
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Тобто, за змістом ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений за домовленістю сторін, не вважається незмінним.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дана норма закону вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працевлаштований, має гарантований та стабільний дохід у вигляді суддівської винагороди відповідно до ст.135 Закону України « Про судоустрій і статус суддів».
При зверненні до суду зазначає, що розмір стягуваних з нього аліментів щомісяця становить 22 719, 00 гр.
Суд враховує, що сімейне законодавство встановлює принцип рівності прав та обов'язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов'язків відповідно до інтересів дітей.
Сторони не заперечують, що дитина проживає з матір'ю, яка несе основний тягар відповідальності за неї.
Щодо проведеного позивачем аналізу норм законодавства про стягнення аліментів суд зважає на наступне.
Як зазначено вище, підставою для зміни розміну аліментів є наявність доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Доказів існування таких обставин позивач суду не надав.
При вирішенні спору суд враховує наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто позивач, з урахуванням визначених нормами процесуального законодавства принципів змагальності та диспозитивності, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.
Будь-яких доказів наявності визначених ст.192 СК України підстав для зменшення розміру аліментів позивач суду не надав.
Приведені позивачем у позові власні міркування та бачення свого обов'язку, як батька, утримувати дитину, суперечать вимогам закону та усталеній судовій практиці з цього приводу.
Враховуючи дане правове обґрунтування та приведене вище, відсутності доказів заявлених позовних вимог та недоведення приведених у позові вимог, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст.1,7, 18, 141, 180-184, 192 СК України, ст.ст.15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва