м. Вінниця
23 серпня 2023 р. Справа № 120/5147/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У позовній заяві зазначається, що позивач проходив службу у військовій частин НОМЕР_1 та в період з 07.04.2022 по 25.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у складі військової частини НОМЕР_2 , куди його було відряджено для несення служби. При цьому в спірний період позивач отримував заробітну плату та додаткову грошову винагороду у розмірі 30000 грн відповідно пункту 1 Постанови № 168, тоді як додаткова грошова винагорода із розрахунку до 100000 грн за участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів йому не нараховувалась та не виплачувалась, хоча позивач мав право на її отримання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею, на розгляд якому передано вказану справу, визначено ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 27.04.2023 позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення її недоліків. Дефект позову стосувався ідентифікації відповідача у справі та змісту позовних вимог.
11.05.2023 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 27.04.2023, недоліків.
В уточненій редакції позовної заяви позивач в статусі відповідача зазначив лише військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Ухвалою судді від 16.05.2023 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Також даною ухвалою залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 .
02.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечив та просив відмовити у задоволенні останніх. Свою позицію обґрунтував тим, що на виконання вимог п. 2-1 Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022№ 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» (далі - Наказ № 164-АГ).
Положеннями пункту 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу №164-АГ. Тобто, Наказ № 164-АГ передбачає активні дії одного суб'єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, у складі якого направлені у службові відрядження військовослужбовці приймають участь у бойових діях або заходах, по направленню у встановлені терміни до іншого суб'єкта владних повноважень - органу Держприкордонслужби, в якому вказані відряджені військовослужбовці проходять службу і перебувають на фінансовому забезпеченні, документу визначеної форми - списки у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, якою має бути підтверджено факт участі відряджених військовослужбовців у вказаних заходах.
Представник відповідача зауважив, що за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 саме військова частина НОМЕР_2 мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ.
Однак, у Списках військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах з квітня по червень 2022 року включно у складі військової частини НОМЕР_2 , відсутні дані щодо позивача.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що у нього були відсутні правомірні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
01.06.2023 рішенням Вищої ради правосуддя №595/0/15-23 ОСОБА_2 призначено на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.06.2023 №19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу у справі №820/50/16-а, ...", відповідно до підпункту 2.2.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, підпункту 14, 21 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року № 13, дану справу передано для повторного автоматизованого розподілу з метою визначення іншого складу суду для розгляду цієї справи.
За результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для її розгляду визначено суддю Мультян Марину Бондівну.
Ухвалою суду від 14.06.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/5147/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
16.06.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній заперечив щодо доводів відповідача та просив адміністративний позов задовольнити. Також додав докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України № 69/22 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" та у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова Південного регіонального управління № 5-вв від 07.04.2022 позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з 07.04.2022.
Позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не заперечується сторонами та підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву наказами.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1222 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 року № 56 гриф.
На думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за вищезазначені періоди, а тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звертається до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого постановою від 28.02.2022 № 168 грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ №164).
Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Наказу № 164 - АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164 - АГ.
В межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж періодів з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022.
Крім того, вказана обставина підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1222.
Разом з тим, на думку відповідача, позивачу видано довідку про участь у бойових діях або заходах згідно додатку № 1 до Наказу № 164-АГ, яка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, тоді як підставою для проведення спірної виплати є саме списки за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 164-АГ. Також відповідач зазначає, що в листах із Списками підтверджень безпосередньої часті у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 , у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які надходили до військової частини НОМЕР_1 , дані щодо позивача відсутні.
Оцінюючи наведені аргументи суд враховує, що обставини участі позивача у бойових діях або заходах визнаються сторонами у справі.
Що ж до "списків військовослужбовців" на які вказав відповідач, то суд зауважує, що відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 12 Наказу № 164-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Аналізуючи процитовані вище норми пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ суд доходить висновку, що оформлена та видана на ім'я позивача довідка від 05.08.2022 № 1222, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 №56, є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022.
Наказом № 164-АГ механізм реалізації цього права поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
При розгляді цієї справи встановлено, що жоден суб'єкт спірних правовідносин не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а відтак його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022.
При цьому, фактично єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є не надіслання інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ, що спричинило порушення прав позивача на отримання у повному обсязі належних йому сум грошового забезпечення.
За цих обставин суд не може погодитися із аргументами військової частини НОМЕР_1 , що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суд зауважує, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1222.
Водночас, позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв'язку з невиконанням військовою частиною НОМЕР_5 формальних процедур реалізації такого права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.
Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Аналогічні висновки в подібних правовідносинах дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у справах №120/9847/22, №120/10835/22.
У відповідності до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному ж випадку, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, водночас обравши при цьому найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його стягнення з відповідача.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про представництво в адміністративній справі від 17.03.2023 року, акт наданих послуг, детальний опис робіт та платіжну інструкцію від 03.04.2023 року, що підтверджує оплату у розмірі 5000 грн. за надані послуги.
Так, 17.03.2023 року між позивачем та адвокатом Дмитриком С.В. укладено договір про надання правової допомоги. За умовами цього договору адвокат зобов'язується надати правові послуги клієнту щодо оскарження бездіяльності стосовно не виплати додаткової винагороди встановленої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжна інструкція від 03.04.2023 року, за якою позивач сплатив гонорар у розмірі 5000 грн.
Проаналізувавши витрати на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони. Відтак, враховуючи, що позов задоволено повністю слід відшкодувати витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 5000 грн. за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 14321765)
Суддя Мультян Марина Бондівна