м. Вінниця
24 серпня 2023 р. Справа № 120/5349/23
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не зараховано до його страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.12.2002 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2008, з 01.08.2008 по 31.12.2009, внаслідок чого відмовило у призначенні пенсії за віком.
Такі дії відповідача, ОСОБА_1 вважає про протиправними, адже довідкою ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.09.2022 №735/02-32-24-11 підтверджується здійснення ним підприємницької діяльності та сплату податків за спірні періоди.
Ухвалою суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Окрім того, вирішено витребувати у ГУ ПФУ у Вінницькій області інформацію щодо того, чи приймалось рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії; яким територіальним органом Пенсійного фонду України приймалось таке рішення; всі належним чином засвідченні копії документів, які слугували підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
22.05.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що періоди підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004 та з 01.01.2005 по 31.12.2009 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки за вказаний період відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу. При цьому, ГУ ПФФУ у Вінницькій області зазначає, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Водночас, представник відповідача вказує, що періоди ведення підприємницької діяльності з 01.12.2002 по 31.12.2003, з 01.02.2004 по 31.07.2004, з 01.09.2004 по 30.09.2004, з 01.11.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2010 по 30.06.2010 зараховано до страхового стажу для визначення права на пенсію. Окрім того, зараховано період ведення підприємницької діяльності з 01.07.2010 по 30.11.2015 згідно з даними, наявними в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Таким чином, на підставі вищесказаного та з урахуванням пункту 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як зазначає сторона відповідача, страховий стаж позивача для визначення права на пенсію становить 24 роки 11 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. З огляду на все вищезазначене, відповідач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області було прийняте законне та обгрунтоване рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком, з огляду на відсутність необхідної тривалості страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.
12.12.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою щодо проведення перевірки за 2002-2004 роки, 2005-2009 роки.
Листом від 03.01.2023 відповідач повідомив, що згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 26.11.2015 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Окрім того, зазначено, що відповідно до пп. 2 п. 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Зважаючи на вищевикладене, для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за письмовою заявою фізичної особи, яка позбавлена статусу підприємця, немає законодавчих підстав. Водночас, період перебування на спрощеній системі оподаткування протягом 2002-2003 років не потребує проведення перевірки органом Пенсійного фонду України.
Позивач вважає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не зараховано до його страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності: з 01.12.2002 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2008, з 01.08.2008 по 31.12.2009, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч. 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Відповідно до п. 4 Порядку № 637 час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Аналізуючи наведені норми права суд зазначає, що періоди провадження підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише у разі перебування особи на спрощеній системі оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку.
Відповідно до підпункту 2 п. 2.1 Порядку № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а.
Як встановлено судом, Могилів Подільський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області листом від 26.09.2022 у відповідь на заяву позивача за вх. №21970/AП від 23.09.2022 щодо системи оподаткування на явкі позивач перебував у спірні періоди повідомило наступне:
- в періоді з 01.12.2002 по 31.12.2002 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян») - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2003 по 31.12.2003 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої пали прибуткового податку (плати за Патента) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян») - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.12.2004 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в період з періоді з 01.01.2005 по 31.12.2005 перебували на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плата за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2006 по 31.12.2006 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2007 по 31.12.2007 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2008 по 31.05.2008, з 01.08.2008 по 31.12.2008 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.;
- в періоді з 01.01.2009 по 31.12.2009 перебував на податковому обліку як платник податків обравши систему оподаткування на умовах сплати фіксованої плати прибуткового податку (плати за Патент) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» - сума фіксованої плати прибуткового податку за патент 100 грн.
Пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
- до місцевого бюджету - 43 відсотки;
- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
- на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Дію Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" припинено згідно із Законом України від 04.11.2011 №4014-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 01.01.2012.
Суд звертає увагу на те, що здійснюючи підприємницьку діяльність у період з 2002 по 2009 роки, позивач сплачував у Пенсійний фонд України внески у складі єдиного податку, що підтверджується листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.09.2022.
Оскільки, позивач сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку, то така обставина надає йому право на зарахування вказаних періодів здійснення ним підприємницької діяльності до страхового стажу.
Так, за змістом позовних вимог позивач вказує на те, що до його страхового стажу протиправно не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.12.2002 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009.
Водночас, враховуючи доводи ГУ ПФУ у Вінницькій області, викладені у відзиві на позовну заяву, та долучений відповідачем розрахунок стажу (форма РС-право) до стажу позивача, зокрема, зараховані наступні періоди здійснення ним підприємницької діяльності: з 01.12.2002 по 31.12.2003, з 01.02.2004 по 31.07.2004, з 01.09.2004 по 30.09.2004, з 01.11.2004 по 31.12.2004.
Відтак, доводи ОСОБА_1 щодо не зарахування ГУ ПФУ у Вінницькій області вищезазначених періодів здійснення ним підприємницької діяльності до його страхового стажу, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
У свою чергу, враховуючи надану ГУ ДПС у Вінницькій області інформацію щодо сплати позивачем податків, суд дійшов висновку, що періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009 підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Водночас, враховуючи те, що лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 26.09.2022 не містить інформації щодо сплати позивачем податків у період з 01.06.2008 по 31.07.2008 та ОСОБА_1 не надано жодних інших документів, які б могли підтвердити сплату ним страхових внесків у вищезазначений період, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Крім того, суд зазначає про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону №1058, адже в матеріалах справи відсутні будь-які рішення, листи, які б свідчили, що пенсійний орган відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058, якою визначено умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Визначаючись з приводу позовної вимоги зобов'язального характеру про зобов'язання відповідача внести до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу за період ведення підприємницької діяльності з 01.12.2002 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009 згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області, суд зазначає наступне.
Проте, в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо страхового стажу позивача за періоди з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009 відсутні будь-які відомості та, як наслідок, відсутні відомості про здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 2 розд. IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пункту 4 розділу IV «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про те, що позивач має право на зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності, проте відсутність відомостей про сплату страхових внесків за періоди з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального порушує його права, адже саме наявність відомостей про застраховану особу у відповідному Реєстрі є обов'язковою умовою для зарахування періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування в період з 2004 по 2017 роки до страхового стажу, та як наслідок впливає на призначення та здійснення позивачу пенсійних виплат.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (абзац п'ятий);
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п'ятий).
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом (частина друга статті 21 Закону №1058-IV).
Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV закріплено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:
1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім'я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;
2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
3) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями: номер електронної пенсійної справи; номер архівної електронної пенсійної справи в електронному архіві пенсійних справ; дата, з якої призначено пенсію; поточний місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії; сума періодів страхового стажу; коефіцієнт страхового стажу; коефіцієнт заробітної плати (доходу, грошового забезпечення); заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент; поточний розмір пенсії для виплати; відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей; інформація про уповноважену особу, яка одержала звернення про призначення (перерахунок) пенсії;
4) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає участь застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування, стан накопичувального пенсійного рахунку застрахованої особи або здійснення виплат її спадкоємцям за рахунок коштів, що обліковуються на такому рахунку, а також відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення їй пенсійних виплат: сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) учасника накопичувальної пенсійної системи, з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума страхових внесків, сплачена до накопичувальної системи пенсійного страхування за останній звітний рік; дата перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування; кількість одиниць пенсійних активів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; загальна сума коштів застрахованої особи в накопичувальній системі пенсійного страхування; реквізити обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, з яким укладено пенсійний контракт, реквізити адміністратора і зберігача такого фонду; сума коштів, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення; сума одноразової виплати, сплаченої відповідно до статті 56 цього Закону застрахованій особі в накопичувальній системі пенсійного страхування або її спадкоємцю, дата такої виплати; реквізити страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії (у разі укладення); дата укладення договору страхування довічної пенсії та розмір страхової виплати за цим договором (у разі укладення); сума коштів, перерахована з накопичувальної системи пенсійного страхування страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії, дата її перерахування; сума штрафної санкції та пені, сплачена агентом-страхувальником за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків на користь учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, дата її сплати; відмітка про дату смерті застрахованої особи
5) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає звернення застрахованої особи, надання інформації про застраховану особу та інші відомості щодо реалізації прав застрахованої особи у системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №1058-IV, персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною першою статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1); Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7).
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону №2464-VI Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону №2464-VI).
Частиною першою статті 20 Закону №2464-VI визначено, що Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною третьою статті 20 Закону №2464-VI на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:
1) умовно-постійна частина картки: унікальний номер електронної облікової картки; номер посвідчення застрахованої особи; прізвище, ім'я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент; дата народження; стать; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;
2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; професійна назва роботи; посада; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума призначеної пенсії; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; інформація про страхові випадки: дата страхового випадку; вид страхового випадку;
3) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: вид страхової виплати; вид соціальної пільги; вид соціальної виплати; дата, з якої призначено виплату; дата початку та закінчення виплати (пільги); сума виплати (помісячні суми виплати); індексація страхової виплати.
Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів (абзац дев'ятий пункту 3 частини третьої статті 20 Закону №2464-VI).
Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частина п'ята статті 20 Закону №2464-VI).
Згідно з частиною шостою статті 20 Закону №2464-VI, відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за №785/25562 (далі - Положення №8-1).
Пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Положення №8-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І «Загальні положення» Положення №8-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
- персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
- відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;
- відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;
- відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
- відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;
- періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;
- інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;
- інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);
- інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
Пунктом 3 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1 визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником (абзац перший пункту 4 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення №8-1 у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про страховий стаж застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.11.2015 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Таким чином, в силу наведених вище вимог Положення №8-1 підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб у разі ліквідації страхувальника є рішення суду, та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача внести зміни до відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про зарахування до страхового стажу для визначення права на пенсію відповідно до законодавства періоди здійснення підприємницької діяльності: з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009.
Водночас, судом під час розгляду справи встановлено, що 30.01.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.п. 4.2 розділу 4 Пордяку №22-1 за принципом екстериторіальності заяву позивача передана на розгляд до ГУ ПФУ у Рівненській області.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, ГУ ПФУ у Рівненській області прийнято рішення від 03.02.2023 №02520004359 про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до змісту вищезазначеного рішення до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період трудової діяльності 1981 рік згідно архівної довідки № 13-07-430 від 29.09.2022 (колгосп «Передовик»), оскільки потребує уточнення (перетинається з періодом проходження військової служби, відсутній запис у Трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 та помісячно відпрацьовані вихододні за 1981 рік).
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу пенсійний орган дійшов висновку про відсутність законних підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 28.02.2023 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви від 30.01.2023.
Водночас, суд звертає увагу, що в межах цієї справи позивачем оскаржуються дії щодо не зарахування до його страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності. Водночас, рішення ГУ ПФУ у Рівненській області від 03.02.2023 №02520004359 не містить жодних мотивів щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 періодів з 01.12.2002 по 31.01.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2008, з 01.08.2008 по 31.12.2009. Окрім того, позивачем не оскаржується ані рішення ГУ ПФУ у Рівненській області, ані дії що стосуються не зарахування періоду трудової діяльності 1981 рік згідно архівної довідки № 13-07-430 від 29.09.2022 (колгосп «Передовик»).
Відтак, суд надає оцінку періодам трудової діяльності, які не зараховані до стажу позивача, виходячи з меж заявлених позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності: з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області внести зміни до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом внесення індивідуальних відомостей до облікової картки застрахованої особи ОСОБА_1 про періоди підприємницької діяльності: з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009 та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності: з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.08.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2008 та з 01.08.2008 по 31.12.2009.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення в повному обсязі складено: 24.08.2023.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна