м. Вінниця
14 серпня 2023 р. Справа № 120/5816/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю секретаря судового засідання: Ридванської Наталі Борисівни,
представника позивача: Мировського В.А,
представника відповідача: Франчука Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25.01.2023 за №00168040103, №00170040103 суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.
Зокрема, представник позивача наголошено на безпідставності висновків контролюючого органу та зазначено про реальність господарських операцій із контрагентом ПП "Вікторія В плюс", відсутність сировинних втрат при переробці ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" насіння соняшнику, що підлягали оподаткуванню у червні 2022 року та належність платіжних документів, які не засвідчені банком.
Таким чином, позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.01.2023 за №00168040103, №00170040103 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 23.05.2023.
Ухвалою від 23.05.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 12.06.2023.
У визначений судом строк на адресу суду відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОДІОШН" з ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" вказали, що оскільки згідно наданих до перевірки документів, сировину (соняшник) втрачено, така сировина не може бути використана у подальших (дохідних) операціях підприємства пов'язаних із господарською діяльністю, а отже підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Стосовно дотримання вимог податкового законодавства позивача з ПП "Вікторія В плюс" зазначив, що аналізом наявної податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів, податкової звітності з ПП "Вікторія В плюс" встановлено проведення операцій з реалізації товарів/послуг на адресу ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" при відсутності легального (законного) джерела їх походження.
Крім того, звернув увагу, що позивачем до перевірки надано копії платіжних доручень, які не завірені банківською установою.
В зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання 13.06.2023 не відбулось, наступне підготовче судове засідання призначено на 26.06.2023.
Ухвалою від 15.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Допущено участь представника відповідача під час розгляду адміністративної справи № 120/5816/23, в судовому засіданні, призначеному на 13:00 год 26.06.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В підготовчому судовому засіданні 26.06.2023 оголошено перерву до 05.07.2023.
Ухвалою від 27.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Допущено участь представника відповідача під час розгляду адміністративної справи № 120/5816/23, в судовому засіданні, призначеному на 05.07.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.07.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки втрати сировини, яка перероблялася (насіння соняшнику) не відбувається.
В даному випадку, відбувається технологічний процес переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та фузу, підчас якого відбуваються "сировинні втрати" (убуток сировини внаслідок її сушіння та очистки), тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва, які є наслідком природних обставин, що не залежить від суб'єкта господарювання і є невід'ємною частиною технологічного процесу.
Також, звернув увагу, що факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському, та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.
Натомість у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що прийшов до висновків про нереальність господарських операцій на підставі аналізу податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючого органу та звітності контрагента.
Проте, інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, а також інформація надана іншими контролюючими органами не є належним доказом, адже вона не ґрунтується на безпосередньому досліджені первинних документів. Більш того, такі дії не відповідають критерію юридичної значимості.
Стосовно надання до перевірки платіжних доручень не завірених підписами та печаткою, зазначив, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення оригіналу, який розмішений в системі "Клієнт-Банк" не потребує його скріплення печаткою та підписом банку.
Ухвалою від 05.07.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 02.08.2023.
Ухвалою від 06.07.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Допущено участь представника відповідача під час розгляду адміністративної справи № 120/5816/23, в судовому засіданні, призначеному на 02.08.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної до протоколу судового засідання 02.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.08.2023.
В судовому засіданні 14.08.2023 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та наданих під час розгляду справи усних поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
На підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №110/Ж1 від 20.10.2022 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" щодо законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та податкових уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1475/Ж5/31-00-04-01-03/33776336 від 14.12.2022 (том 1 а.с. 17-39).
Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, пп. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до відмови у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за червень 2022 року на 8209762 грн, заниження податкових зобов'язань на суму 853126 грн., завищення податкового кредиту на суму 504876 грн., завищення суми від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 1358002 грн., завищення суми бюджетного відшкодування на 853126 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 504876 грн.
В акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1475/Ж5/31-00-04-01-03/33776336 від 14.12.2022 вказано:
- ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договорами на переробку давальницької сировини ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" та ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: ставкою 14% розділу І. Податкові зобов'язання та р. 19 Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 853126,13 грн.;
- на відсутність в контрагентом позивача ПП "Вікторія В плюс" сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах, у зв'язку із відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості.
- ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" до перевірки надано копії платіжних доручень, не завірених банківською установою які не можуть підтвердити факт сплати.
Не погоджуючись із висновками акта про результати документальної позапланової перевірки 03.01.2023 ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" подано заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1475/Ж5/31-00-04-01-03/33776336 від 14.12.2022 (том 1 а.с. 43-59).
Листом від 21.01.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлено позивача про результати розгляду поданих товариством заперечень, а саме вказано, що висновки акту перевірки залишено без змін.
25.01.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення (том 1 а.с. 11, 15):
- №00168040103, яким ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку за червень 2022 року на 853 126,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 426 563,00 грн.;
- №00169040103, яким ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 8209762,00 грн.;
№00170040103, яким ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2022 року на 504 876,00 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 25.01.2023 за №00168040103, №00170040103, ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" подано до Державної податкової служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення (том 1 а.с. 63-77).
За результатами розгляду вищезазначеної скарги відповідач прийняв рішення №8990/6/99-00-06-01-02-06 від 12.04.2023, яким вирішено податкові повідомлення-рішення від 25.01.2023 за №00168040103, №00170040103 залишено без змін, а скаргу без задоволення (том 1 а.с. 78-83).
Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Судом встановлено, що податковим органом поставлено під сумнів та не підтверджено реальність вчинення господарських операцій у взаємовідносинах ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" із ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС".
Зокрема, здійснивши аналіз інформації, що міститься в АІС "Податковий блок" по контрагенту ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС", окрім іншого, встановлено, що за вказаним підприємством зареєстровано земельних ділянок (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться у Сумській області в розмірі 595,14 га.
Згідно з аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних починаючи з 01.06.2021 по 30.06.2022 (орієнтовний період збору та реалізації врожаю 2021 року) ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" реалізовано зернових в кількості 2530,107 т.
З урахуванням статистичних даних середньої врожайності сільськогосподарських культур в Сумській області в 2021 році, відповідач дійшов висновку про неможливість вирощування ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" с/г продукції у задекларованих обсягах, у зв'язку з відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості. Як наслідок, через нестачу в контрагента позивача товару для реалізації за договором поставки №140049 від 05.05.2022 відповідач ставить під сумнів реальність господарських операцій за вищевказаним договором.
З даного приводу, суд в першу чергу вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 01 березня 2023 року №120/1010/20-а направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції у подібних правовідносинах вказав, що для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" судом встановлено наступне.
05.05.2022 між ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" (постачальник) та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (покупець) укладено договір поставки №140049 (том 1 а.с. 226-230).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає якості ДСТУ 7011:2009 з показниками якості не гіршими ніж визначено у п. 2.6 даного Договору. В даному пункті також визначено ціну за одиницю товару та загальну ціну товару.
Окремо вказано, що ціна та відповідно загальна вартість кожної окремої партії товару, а також фактичні показники якості товару в такій партії, що буде поставлена на умовах даного договору, буде значитись в окремій специфікації, яка буде являтись невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Товар поставляється покупцю партіями на умовах DAP, місце передачі товару - залізнична станція "Чернівці - Північна ЛЗ", з подальшою доставкою покупцем на ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат". Датою поставки товару є дата на залізничній накладній.
Покупець здійснює оплату за Товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 3.2 Договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 7 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.4 та п. 8.7 даного Договору.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" з придбання соняшнику за Договором №140049 від 05.05.2022 позивачем надано до суду наступну первинну документацію:
Специфікацію №1 від 23.05.2022 та Специфікацію №2 від 31.05.2022 до Договору поставки №140049 від 05.05.2022, видаткові накладні №24 від 22.05.2022, №30 від 31.05.2022, згідно яких ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" поставило ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" 728,75 т. та 254,95 т. соняшника, залізничними накладними від 31.05.2022 №43834472, №43811512 від 22.05.2022, платіжні доручення №21514 від 03.06.2022, №21581 від 13.06.2022, №21607 від 15.06.2022, №21635 від 17.06.2022, №21640 від 20.06.2022, №21675 від 22.06.2022, №21719 від 24.06.2022, податкову накладну №37 від 17.05.2022 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 31.05.2022 до ПН №37 від 17.05.2022 (том 1 а.с. 231-250).
Судом встановлено, що акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо повноти та якості наданих на підтвердження реальності господарських операцій з придбання ТМЦ у вказаних вище контрагентів.
Отже, під час розгляду справи досліджено вищезазначені докази та встановлено, що позивачем, на підставі проведених господарських операцій та їх документального оформлення в повному обсязі доведено факт реальності здійснених господарських операцій ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" з ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС".
Разом з тим, з акту перевірки слідує, що висновки про нереальність здіснення між ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" господарської операції за договором поставки №140049 від 05.05.2022 базуються на проведеному податковим органом аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.06.2021 по 30.06.2022 щодо кількості реалізованої ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" сільськогосподарської продукції, кількістю зареєстрованих за підприємством земельних ділянок та статистичними даними середньої врожайності с/г культур в Сумській області в 2021 році, а саме щодо неможливості вирощування реалізованої контрагентом позивача с/г культур на наявному в користуванні земельних ділянках.
В судовому засіданні представник позивача щодо вищенаведених висновків податкового органу заперечив та вказав, що перед укладенням договорів, підприємством здійснювалася перевірка інформації про контрагента у доступних електронних базах даних контролюючих органів, а також інформацію щодо наявних вироків у кримінальних провадженнях стосовно посадових осіб підприємства в реєстрі судових рішень. Будь-якої негативної інформації виявлено не було.
Крім того, на підтвердження добропорядності вищевказаного контрагента позивач витребував у контрагента ряд підтверджуючих документів (том 2 а.с. 1-47), зокрема:
Довідку №70/02-25 від 19.01.2021 про користування земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва видана Миропільською сільською радою Краснопільського району Сумської області, з якої слідкує, що в користуванні ПП "ВІКТОРІЯ В ПЛЮС" має в користуванні земель для ведення товарного с/г виробництва загальною площею 807,4010 га (том 2 а.с. 19);
- Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року;
- Копії Статуту, витягу з ЄДРПОУ, наказу про призначення керівника, з яких вбачалась дієздатність контрагента на укладання договору поставки №140049 від 05.05.2022, та повноваження керівника на його підписання;
- Копію витягу з реєстру платника ПДВ, з якого вбачалось що ПП «ВІКТОРІЯ В ПЛЮС» є платником ПДВ;
- Копії Довідки про відсутність податкового боргу та витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами;
- Копії Балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31.03.2022 та звіту про фінансові результати за 1 квартал 2022 року.
З наданих ПП «ВІКТОРІЯ В ПЛЮС» Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма № 4-сг) та Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році (форма № 29-сг), які містяться в матеріалах справи, вбачається що підприємством було засіяно соняшником 671,26 га соняшнику, з яких було зібрано 1786,961 тон врожаю (більше ніж реалізовано Позивачу), що відповідає статистичним даним про середню врожайність, зазначеним в акті перевірки (3,0 т/га).
Таким чином, позивачем було проявлено належну обачність та були підстави вважати, що ПП «ВІКТОРІЯ В ПЛЮС» є добросовісним контрагентом.
Також суд враховує те, що стороною відповідача не заперечувалось того, що придбаний в контрагента товар позивачем було повністю оплачена та, в подальшому реалізовано, а господарські операції належним чином оподатковані (у визначених чинним законодавством розмірах до державного бюджету України відраховані податки і збори).
Також суд погоджується з наведеними в позовній заяві доводами сторони позивача, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 826/16272/13-а, в якій суд зазначив, що: "Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента...".
Також, в у постанові від 16 квітня 2019 у справі N 804/6909/17 Верховний Суд вкотре підтвердив позицію, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі N 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі N 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі N 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі N 140/1845/19 категоричний: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи N 440/3779/18, касаційне провадження N К/9901/23882/19.
У будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов'язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб'єкта господарювання та не входить до прав та обов'язків платника податку. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.
Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 у справі N 803/2094/15, від 20 грудня 2018 року у справі N 815/4992/16.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку господарська угода між позивачем та контрагентом ПП «ВІКТОРІЯ В ПЛЮС» була реально виконана сторонами, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, а податкові накладні відповідають встановленим вимогам.
Стосовно тверджень відповідача, що платіжні доручення за червень 2022 року не були завірені банком в якому обслуговується позивач, що стало підставою для висновку контролюючого органу про неможливість підтвердити факти оплати товарів/робіт/послуг у червні 2022 року, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція № 22) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інших систем дистанційного обслуговування.
Відповідно до 10.5 Інструкції № 22 під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 року №851-IV (далі - Закон № 851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Отже, чинним законодавством визначено, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення оригіналу, який розміщений в системі "Клієнт-Банк" не потребує його скріплення печаткою та підписом банку.
Судом досліджено подані позивачем платіжні доручення та встановлено, що такі містять обов'язкові реквізити, зокрема, вказані дата та номер таких платіжних доручень, найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суми цифрами; призначення платежу, дату одержання банком.
Крім того, з долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень слідує, що на їх підставі банком платника проведено оплату контрагенту позивача за поставлені товари (надані послуги) відповідно до призначення платежу та у сумах, що зазначені у таких платіжних дорученнях.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №380/8259/20 від 06 грудня 2022 року.
Водночас, до заперечень на акт перевірки надавались платіжні документи засвідчені банком, однак дану обставину не було взято до уваги, як при розгляді заперечень, так і при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.
Податковим органом не наведено обґрунтованих мотивів щодо неврахування долучених позивачем до заперечень на акт перевірки матеріалів, якими спростовуються висновки зроблені під час проведення перевірки.
Стосовно висновків контролюючого органу, що ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договорами на переробку давальницької сировини ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат", що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: ставкою 14% розділу І. Податкові зобов'язання та р. 19 Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 853126,13 грн., суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009 року № 656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі (далі - Порядок № 656).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 даний порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.
У Додатку 27 до Порядку наведена форма Виробничого звіту олієзаводу (Форма 23), що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.
Пунктом 2.25 Порядку зазначено, що терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі) лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.
Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання продукту.
Пунктом 12.8. Порядку встановлено, що облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.
При цьому, величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.
Отже, при здійснені виробничого процесу переробки сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов'язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.
Наявність таких втрат відображено ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" у відповідному Виробничому звіті (Форма № 23) (том 1 а.с. 200-201).
Позивачем було надано виробничий звіт олійно-екстракційного цеху ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" за червень 2022 року, складений за результатами перероблення олійної культури і в якому відображено інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати (1,65%).
Отже, згідно з Виробничим звітом сировинні втрати в процесі переробки склали 1,65%.
Таким чином, суд погоджується із позицією позивача, що ПрАТ "Чернівецький олійно-жировий комбінат" під час технологічного процесу переробки соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та лушпиння, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини, зокрема за рахунок зменшення вмісту вологи в процесі виробництва.
Судом також встановлено, що згідно Звіту про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олії та жирів Національної академії аграрних наук України від 02.06.2020, величина сировинних витрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів.
При вирішенні даного питання суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові №440/7141/20 від 19 січня 2023 року де вказано, що при здійсненні виробничого процесу переробки сировини існують втрати, які не можуть контролюватись та пов'язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. У процесі виробництва готової продукції (олії) втрату (убуток) вологи з сировини (насіння соняшника) внаслідок її переробки слід розглядати як невід'ємну частину звичайного технологічного процесу. Втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, в межах відповідних гранично допустимих норм, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника), що зумовлює необхідність обчислення платником податку податкових зобов'язань зі сплати ПДВ.
З огляду на встановлені обставини у цій справі, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що сировинні втрати, які утворилась в результаті переробки давальницької сировини, є невід'ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення олії, а тому в позивача не виникло обов'язку щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ на такі сировинні втрати на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Відповідно відсутній і обов'язок щодо складення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 440/4066/21 від 28 лютого 2023 року.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2023 за №00168040103, №00170040103 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 26840,00 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168040103 від 25 січня 2023 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку за червень 2022 року на 853 126,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 426 563,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00170040103 від 25 січня 2023 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2022 року на 504 876,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (вул. Немирівське шосе, буд. 26, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 33776336)
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ ВП 44082145)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна