печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24499/23-п
14 серпня 2023 року суддя Печерського районного суду міста Києва Смик С.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №268649 від 04.06.2023 року, ОСОБА_1 04.06.2023 року о 23 годині 05 хвилин керував транспортним засобом "BMW 528і", д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Омельяновича-Павленка, 14/12, у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремор кінцівок, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, його захисник-адвокат Стефанович О.І. надав суду письмові заперечення, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, письмові заперечення сторони захисту, суддя доходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою диспозиції статті 130 КУпАП.
Законом, а саме - Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, встановлено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або ж лікарем закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до ч. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділі І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ці ж вимоги встановлені і статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною четвертою якої також передбачено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться у пристуності поліцейського.
Так, з відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що 04.06.2023 року ОСОБА_1 було зупинено патрульними за порушення ПДР. При спілкуванні з водієм поліцейський відчув запах алкоголю та запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер», на що водій відповів згодою та прилад показав негативний результат.
В подальшому, після складання на водія постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог знаку 3.21, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про необхідність пройти огляд у лікаря-нарколога вже на стан наркотичного сп'яніння та на питання водія яка тривалість такого огляду через приближення комендантської години, працівник поліції зазначив, що дана процедура займе тривалий час та водій може самостійно наступного дня звернутися до медичного закладу.
Так, ОСОБА_1 , за вказівкою патрульних на ранок 05.06.2023 року ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», де пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння та здав біоматеріали для дослідження та 08.06.2023 року ним отримано висновок, що наркотичних та алкогольних речовин не виявлено.
Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що працівниками патрульної поліції вимоги щодо направлення водія до найближчого закладу охорони здоров'я дотримані не були, водієві не було роз'яснено наслідків самостійного проходження огляду у медичному закладі, та у порушення закону працівники поліції неправдиво роз'яснили право самостійного звернення до лікаря-нарколога, що узгоджується із поясненнями сторони захисту та матеріалами справи, зокрема відеозаписом із бодікамери 473597, 473636.
Інші докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР України, що ставиться у провину останньому, у матеріалах справи відсутні.
Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посаві особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
На підставі викладеного, суддя доходить до висновку про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а тому провадження у даній справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя