про передачу справи за підсудністю
Справа №:755/11568/23
Провадження №: 2/755/5548/23
"21" серпня 2023 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» - Цуперяк І.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
09.08.2023 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Звертаючись з позовом до суду, представник позивача зазначив місце проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА»
15.08.2021 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА отримана інформація про адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , якою є: АДРЕСА_2 .
Обираючи підсудність даного позову Дніпровському районному суду міста Києва, позивач посилається на ч. 8 ст.28 ЦПК України, та вказує, що між сторонами існують договірні відносини, виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, а саме: м. Києві, оскільки позивач є єдиним постачальником універсальної послуги у м. Києві згідно положень договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного між сторонами та оскільки у позивача є відомості про знаходження майна відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши позовну заяву та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо підсудності даного спору, з урахуванням суб'єктивного складу сторін цивільного процесу, підстав та предмету спору, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч.8 ст. 27 ЦПК України).
Враховуючи, що за результатами отриманої інформації з відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА судом встановлено, що місце проживання відповідача у Дніпровському районі міста Києва не зареєстровано, договору про надання послуг матеріали позовної заяви не містять, відомості про власника квартири АДРЕСА_1 відсутні, дана позовна заява Дніпровському районному суду м. Києва не підсудна.
Отже, на дані правовідносини не розповсюджуються положення статей 28, 30 ЦПК України, а за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, вимоги позивача до відповідача територіально не підсудні Дніпровському районному суду міста Києва.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги отримані судом відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи за територіальною підсудністю до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме - до Деснянського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - передати за територіальною підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: