Справа №:756/12185/22
Провадження №: 2/755/5764/23
"23" серпня 2023 р. м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом Міністерства оборони України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нарахованих та виплачених грошових коштів, -
21.08.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва разом з постановою Київського апеляційного суду від 02.08.2023 року надійшла позовна заява, надійшла позовна заява Міністерства оборони України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нарахованих та виплачених грошових коштів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сторона позивача просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, як на підставу, позивачі посилаються на те, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом соціального забезпечення МОУ, через органи державного казначейства України, що призведе до пропущення строків подання апеляційної скарги. Крім цього зазначив, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами та доповненнями) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Під час дії воєнного стану основні зусилля Міністерства оборони України спрямовані на забезпечення оборони Держави. Захист суверенітету та територіальної цілісності України, фінансування потреб Збройних Сил України є пріоритетними напрямками діяльності оборонного відомства, а тому вважає, що є підстави для звернення до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено підстави та чіткий перелік осіб, яким може бути відстрочено, розстрочено, зменшено або звільнено від сплати судового збору. Районний відділ державної виконавчої служби до переліку таких осіб не відноситься.
Жодних документів на підтвердження факту відсутності коштів на рахунку установи для сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Безпідставне відстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися, як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Посилання на те, що Міністерство оборони України є державною установою та фінансується з державного бюджету, а Державна казначейська служба не здійснює проведення платіжних операцій у зв'язку із закінченням бюджетного року, не може бути підставами для відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви, а тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати такого, слід відмовити.
Посилання позивача на те, що на території України введений воєнний стан, також не є підставою для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, при зверненні з вимогами майнового характеру позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення судового збору - відмовити.
Позовну заяву Міністерства оборони України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно нарахованих та виплачених грошових коштів - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.