Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5427/23
Провадження № 2/711/1920/23
про залишення позовної заяви без руху
23.08.2023 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -
Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Колєсніка Віталія Анатолійовича, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить зобов'язати відповідача зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який накладено Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у межах виконавчого провадження, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 962985 від 22.04.2009, реєстраційний номер обтяження 8674684 від 27.04.2009.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Як зазначено у частині п'ятій статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, пунктом першим постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у частині, що не суперечить нормам діючого законодавства, визначено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), що передбачено п. 2 згаданої постанови.
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (Закон України «Про виконавче провадження»). У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
У позовній заяві позивачка не зазначає обставин про те, що зазначеним нею відповідачем оспорюється її право власності на нерухоме майно.
Таким чином, позивачка не визначилася із складом учасників справи (сторонами та третіми особами), не зазначила особу, в інтересах якої накладався арешт на майно.
Крім того, суд звертає увагу позивачки на те, що з доданої до позовної заяви інформаційної довідки № 342280407 від 10.08.2023 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, остання була боржницею у виконавчому провадженні, у ході якого державним виконавцем винесена постанова серії АА № 962985 від 22.04.2009 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
До того ж, позивачкою не зазначено відомостей про те, за яким виконавчим провадженням була винесена постанова Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 962985 від 22.04.2009, про що вказано у інформаційній довідці № 342280407 від 10.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою визначення стягувача за цим виконавчим провадженням, та відповідно його залучення до участі у даній справі у якості відповідача.
Суд звертає увагу позивачки на те, що питання про зняття арешту з майна боржника, перевірки законності дій, рішень державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, у частині арештів, накладених при виконанні виконавчих листів (документів), виданих відповідним судом загальної юрисдикції, повинні вирішуватися у порядку, визначеному розділом VII «СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ» ЦПК України, а у частині арештів, накладених при виконанні виконавчих листів (документів), виданих адміністративним судом та іншими органами (посадовими особами), судами відповідно до вимог КАС України.
Крім того, слід роз'яснити позивачці її право звернутися до Комунального підприємства “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” щодо отримання постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 962985 від 22.04.2009, на підставі якої Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєструвала обтяження (арешт нерухомого майна) № 8674684, або про отримання інформації про таке рішення.
За таких підстав, позивачці слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачці належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 95, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, - залишити без руху.
Позивачці необхідно усунути, вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.08.2023.
Суддя: С. М. Позарецька