Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/854/23
Провадження № 2/382/333/23
Іменем України
22 серпня 2023 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Пшик Ю.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Яготині Київської області справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) про встановлення батьківства,
Позивач в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) про встановлення батьківства, в якому вказав, що з літа 2021 року по лютий 2022 року позивач та відповідачка перебували у цивільних шлюбних відносинах. Після припинення шлюбних стосунків, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився син - ОСОБА_4 . Відразу після народження дитини відповідачка самостійно зареєструвала його народження у Яготинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, ікою передбачено, що "При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заява батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстарції народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові дитини записуються за її вказівкою". Позивач просить звернути увагу, що по-батькові батька дитини відповідачка в свідоцтві про народження дитини зазначила - " ОСОБА_5 ", що на його думку додатково підтверджує факт наявності кровної спорідненості його із сином. У листападі 2022 року відповідачка повідомила позивача про те, що саме він являється батьком ОСОБА_6 . Відтак сторони вирішили відновити свої стосунки та у період з листопада 2022 року по березень 2023 року проживали однією родиною. Однак, сімейне диття не склалося та стосунки між сторонами припинилися. На даний час відносини між сторонами погіршилися та відповідачка уже більше двох місяців перешкоджає позивачу у побаченнях із сином, що стало причиною подачі даного позову, оскільки саме після встановлення батьківства позивачем відносно дитини, він матиме змогу визначити графік побачень із сином. Позивач намагався вирішити спір у позасудовому порядку та усно звертався до відповідачки із проханням про добровільну зустріч у відділі державної реєстрації актів цивільного стану з метою внесення змін до актового запису про народження дитини, однак відповідачка на вказану пропозицію не відреагувала.
Враховуючи вещевикладене просила визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Київ, батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Забов'язати Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) внести зміни до актового запису № 124 від 19 липня 2022 року про народження ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 складеного Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) за № 124, а саме: внести у розділ "відомості про батька" відомості про батька, записавши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, при цьому змінити дитині прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 " та видати нове свідоцтво про народження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в заяві до суду просила зняти з розгляду клотопання про призначення експертизи, здійснити розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, в заяві до суду просила справу слухати в її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі та стверджує, що ОСОБА_1 являється біологічним батьком її сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перевіривши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, роз'яснивши сторонам процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідач позов визнав, та визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання відповідачем позову може бути прийнято судом, а позов підлягає до задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява № 39948/06 від 18.12.2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24.02.1995 року).
У рішенні від 08.04.2004 року у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява № 11057/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.
Частиною 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
В силу ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до положень статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути предявлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно із ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред"явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
В силу п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно із п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі по тексту - Правила), що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану
Згідно п. 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
З копії паспорта (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 124 вбачається, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно запису має батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с.10), що підтверджується і копією актового запису про народження ОСОБА_7 № 124 наданого на адресу суду Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) з котрого вбачається, що відомості про батька записані на підставі заяви матері дитини від 19 липня 2022 року (а.с.23-24).
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з літа 2021 року по лютий 2022 року перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідачки народився син - ОСОБА_4 , та даного факту не заперечує позивачка по справі.
Враховуючи, що відповідачка по справі - ОСОБА_3 - визнала факт біологічного батьківства ОСОБА_1 суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 89, 258-259, 265, 200, 206, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 7, 122, 125, 128, 129, 134 СК України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, суд
Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) про встановлення батьківства, задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м.Київ, українець, громадянин України, зареєстрований АДРЕСА_1 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Яготин Київської області.
Яготинському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини, складеного 19 липня 2022 року Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області ЦМ УМЮ ( м.Київ) за № 124, а саме: внести у розділ "відомості про батька" відомості про батька, записавши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м.Київ, українець, громадянин України, зареєстрований АДРЕСА_1 та виправити прізвище дитини з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ".
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 24 серпня 2023 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.