Єдиний унікальний номер: 378/580/23
Провадження № 3/378/203/23
24.08.2023 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 22.07.2023 о 01 годині 31 хвилин на 133 км автодороги М-05 Київ-Одеса керував автомобілем Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 „а" Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судовому заіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 22.07.2023 о 01 годині 31 хвилин він дійсно керував на автодорозі Київ-Одеса автомобілем Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , повертаючись з роботи. Проте, алкогольних напоїв він перед тим не вживав.
До суду захисник ОСОБА_1 - Бабенко С. С. подав письмові пояснення з клопотанням про закриття провадження в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 34 - 37), посилаючись на допущені працівниками поліції порушення, зазначивши, що відеодокази, надані ними, не є цілісними та містять ознаки монтажу; ОСОБА_1 не було ознайомлено вчасно з його правами, вказане в протоколі про адміністративне правопорушення місце складення не відповідає дійсності; огляд на стан алкогольного сп'яніння відбувався з численними порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; документи, складені за результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, є неповними та такими, що складені з порушеннями.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.9. «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У відповідності з положеннями ч. ч. 3, 6 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Така ж процедура передбачена п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (надал Порядку), п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 22.07.2023 року серії ААБ № 066411 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1),
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 203 від 22.07.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 на час огляду (02 год. 00 хв. 22.07.2023) перебував в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 2),
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на місці зупинки не проводився (а. с. 3),
- направленням на огляд водія транспорного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 4),
- рапортом інспектора взводу 1 роти 2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Павлова О., відповідно до якого 22.07.2023 в складі екіпажу Д-Комета 0753 за його участі та ОСОБА_2 о 01 год. 31 хв. на АД М-05 Київ-Одеса 134 км вони зупинили ТЗ Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення комендантської години. Під час спілкування та перевірки документів в останньої особи були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано у встановленому законодавством порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі у лікаря нарколога. Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, після чого його було доставлено до КНП "Ставищенська лікарня", результат лікаря №203 ОСОБА_1 - позитивний висновок, перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 6),
- даними відеозапису від 22.07.2023 з бодікамери (на чотирьох оптичних дисках - а. с. 7), на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем, факт його зупинки (диск №4 файл 36, 01:31:15), поліцейським, який назвався, зазначив причину зупинку - порушення комендантської години, зафіксовано пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі (диск №1 файл 0, 01:34:40), згоду ОСОБА_1 на проходження огляду в лікарні (диск №1 файл 0, 01:35:55), попередження останнього про здійснення відеофіксації (диск № 1 файл 0, 01:42:37), ознайомлення ОСОБА_1 з його правами, в т. ч., передбаченими ст. 63 Конституції України (диск №1 файл 1, 01:50:10), факт проходження вказаним водієм медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та його результат, озвучений лікарем - 1.94 % етилового спирту та показаний нею ОСОБА_1 (диск № 1 файл 1, 01:59:56), вимірювання тиску (диск №1 файл 2, 02:01:26), перевірка пози Ромберга (диск №1 файл 2, 02:02:55), повторне проходження огляду на стан алгольного сп'яніння з результатом 1.6 % етилового спирту (диск № 1 файл 3, 02:23:20), з яким лікар ознайомила ОСОБА_1 , відмову останнього від ознайомлення з висновком та його підписання (диск 1 файл 3, 02:29:43), складання протоколу (диск № 1 файл 5 та диск № 3 файл 21, 02:58), вручення копії протоколу та підписання його ОСОБА_1 (диск №2 файл 8 та диск №3 файл 24, 03:34) (а. с. 5).
Обгрунтовуючи недопустимість вищевказаних доказів по справі, захисник посилається на те, що працівниками поліції порушено процедуру застосування відеореєстраторів, оскільки не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, згідно п. 5 розділу II якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. При цьому захисник зазначає, що фактично патрульною поліцією надано до суду 37 відеофайлів, а не один безперервний відеофайл, що може свідчити про наявність ознак монтажу.
Вказані доводи захисника суд вважає необгрунтованими, оскільки до матеріалів справи додано відеозапис, на якому відображаються обставини виявленого правопорушення в повному обсязі, про що зазначено вище, в тому числі факт зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , його згода на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проходження такого огляду.
Разом з тим, ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 6 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 7 листопада 2015 року, не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з моменту зупинки.
Так, згідно п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 6 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 7 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Як зазначено вище, поліцейським додано відеофайли, на яких відображаються обставини виявленого правопорушення в повному обсязі, і які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що вищевказаний відеозапис узгоджується з іншими наявними у справі доказами, слід визнати відомості, що містяться на вказаному відеозаписі з місця події як доказ у справі.
Захисник, обгрунтовуючи твердження щодо недопустимості доказів, також посилається на те, що у Ставищенському районі уповноваженим закладом охорони здоров'я на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є Комунальне некомерційне підприємство «Ставищенська центральна районна лікарня» Ставищенської районної ради, відносно якого згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.07.2019 року було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава - рішення щодо реорганізації. Лікар, яка проводила огляд ОСОБА_1 не представилася, не підтвердила свою особу, посаду та кваліфікацію. Крім того, пристрій, з допомогою якого проводився огляд, схожий на алкотестер «АлкоФор 307», відносно якого в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, який зберігала Держлікслужба відповідно до наказу №533 відсутня інформація, і станом на сьогодні інформації від органів з оцінки відповідності щодо такого виробу до Держлікслужби не надходило, а в Реєстрі осіб відсутня інформація щодо особи, відповідальної за введення в обіг зазначеного виробу.
Як встановлено судом вищевказаний висновок (а. с. 2) складений лікарем Комунального некомерційного підприємства "Ставищенська лікарня" у відповідності з вимогами Інструкції і він не повинен містити відомості про те, яким технічним приладом, засобом чи методом здійснювався огляд. Не передбачено Інструкцією долучення до висновку доказів з інформацією про те, чи проходив лікар тематичне удосконалення. У разі ж наявності у ОСОБА_1 , його захисника сумнівів щодо наявності права у вказаного підприємства на проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, сумнівів щодо компетенції лікаря чи сертифікації приладу, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, вони мали можливість в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації" чи Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», самостійно звернутися до медичного закладу охорони здоров'я. Захисник не скористалася своїм правом на звернення з адвокатським запитом.
Щодо посилання захисника на ту обставину, що у ОСОБА_1 не відбиралися жодні аналізи, біологічні зразки, тощо, для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з посиланням на п.п. 8-13 Розділу Ш Інструкції, слід зазначити, що згідно п. 7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Посилання щодо ненадання ОСОБА_1 можливості перевірити цілісність пакування мундштука, що могло впливати па результат перевірки, суд вважає також необгрунтованим, так як відповідно до даних вищевказаного відеозапису, ніяких застережень, заперечень щодо цього ОСОБА_1 під час проведення такого огляду, у тому числі і в протоколі, не було здійснено.
Щодо посилання захисника на ту обставину, що в направленні (а. с. 4) не зазначено результати огляду та пристрій, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , то такі дані могли б бути зазначені лише в разі огляду водія на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки. Відповідно ж до даних вищевказаного відеозапису ОСОБА_1 такий огляд на місці зупинки проходити відмовився (диск 1, файл 0, 01:35:40).
Під час розгляду справи судом не встановлено таких порушень у ході встановлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які би могли поставити під сумнів результат проведеного огляду.
З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для визнання вищевказаного висновку лікаря-нарколога недопустимим доказом.
Окрім цього, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 476 (476-2015-п) від 08.07.2015, N 888 (888-2015-п) від 28.10.2015). Проте, доказів оскарження вищевказаного висновку лікаря щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 суду не подавав.
Захисник також посилається на допущення поліцейським суб'єктивного нецензурного висловлювання в адресу ОСОБА_1 , що в подальшому виключає можливість об'єктивного розгляду справи та прийняття процесуальних рішень таким поліцейським. Проте, даними вищевказаного відезапису не підтвержено, що поліцейські таким чином висловлювались в адресу ОСОБА_1 .
Інші посилання захисника щодо того, що працівниками поліції при складанні протоколу невірно вказано місце події (133 км а/д М-ОБ Київ-Одеса), яке не відповідає місцю події, що було назване поліцейськими по телефону лікарю через декілька хвилин після від'їзду від зупинки (130 км зі сторони Жашкова), посилання щодо нероз'яснення ОСОБА_1 прав перед пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а роз'яснення їх під час прямування до закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду, та посилання щодо неодноразового переписування направлення на проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я (що не підтверджено даними відеозапису), не впливають на правильність дій інспектора поліції по складанню протоколу відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» ПДР України та не спростовують відомостей про суть самого правопорушення, викладених в даному протоколі.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію захисника Бабенка С. С. щодо наявності підстав для закриття провадженн в справі, в клопотанні не наведено.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних доказів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та його захисником Бабенком С. С. не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Вказані докази не містять достовірних даних про те, що лікарем при огляді та поліцейськими були порушені вимоги ст. 266 КУпАП і підзаконних нормативних актів.
З урахуванням викладеного вищенаведені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні порушення, передбаченого п. 2.9 «а» ПДР України, є способом його захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 в суді, останній з будь-якими заявами з приводу неправомірності їх дій не звертався, будь-яких скарг на неправомірність дій працівників поліції при складанні протоколу від 22.07.2023 не подавав.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак