29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" серпня 2023 р. Справа № 924/897/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Деражня Хмельницької області
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Фізична особа, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023р. вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При цьому для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст.115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021р. у справі № 909/1028/20).
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Так, заявник у конкретизованому списку кредиторів, який долучений до заяви, щодо наявної заборгованості перед: АТ "Таскомбанк" посилається на кредитні договори № 1746470-508 (10268860) від 20.05.2021р., № 826/7635320-СК (7635323) від 27.01.2020р., договір факторингу № 8305534374 (13187744) від 22.07.2021р.; перед АТ "ПУМБ" - кредитні договори № 1001823657201 від 24.02.2021р., № 2001226046601 від 16.01.2019р.; перед ТОВ "Споживчий Центр" - кредитний договір № 17.09.2021-010000076 від 17.09.2021р.; перед ТОВ "Таліон Плюс" - кредитний договір № 218-c6ade-5dca-4c12-afd6-c01a15807087 від 30.11.2021р., договір факторингу від 19.08.2021р., перед Шитлін Дмитро Вікторович - №б/н від 15.08.2021р., які відсутні в матеріалах заяви. Крім того, в матеріалах заяви відсутні також договори факторингу № 77479933 від 22.02.2022р., № 29-12/2021-45 від 25.12.2021р., № 28/1118-01 від 28.11.2018р., на які заявник вказує у списку кредиторів.
Водночас, заявником до матеріалів заяви не надано доказів результату розгляду справи № 461/3058/23 (або пояснення про хід розгляду справи) за позовом акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № С-212-014426-21-980, який зазначений заявником у списку кредиторів, з врахуванням того, що заявником надано до матеріалів заяви ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2023р. у справі № 461/3058/23 про відкриття провадження у справі та позовну заяву про стягнення боргу за кредитним договором.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не додержано вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також суд зазначає, що долучені до матеріалів заяви докази на підтвердження отримання кредитів не підтверджують факт наявності кредиторської заборгованості в сумі 664 611,88 грн., її суми та правової природи.
Таким чином, заявник не подав належних доказів на підтвердження наявності та розміру прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020р. у справі № 915/36/20 зазначив, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
У постанові від 16.11.2022р. у справі № 917/1604/21 Верховний Суд зазначив, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того, Верховний Суд враховує, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, неподання заявником повного переліку вищезазначених договорів, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника, не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати об'єктивну оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, згідно п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
В матеріалах заяви відсутні докази звернення до відповідних податкових органів щодо отримання інформації про всі наявні рахунки боржника відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні.
Суд зазначає, що до заяви додано лише виписки АТ "ПУМБ", АТ "Універсал Банк", АТ "Сенс Банк", які не відповідають вищенаведеним ознакам.
Подання заявником декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, передбачене п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Так, у долучених до заяви деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2023 роки (станом на 01.07.2023р.) заявником визначено членами сім'ї: дружину, доньку, сина. Разом з тим, в деклараціях зазначено про ненадання цими особами інформації щодо доходів членів сім'ї (проставлено знак "-"): щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника; щодо об'єктів незавершеного будівництва, що належать членам сім'ї боржника; щодо транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника; щодо вкладів у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності членів сім'ї боржника; щодо майна, яким члени сім'ї боржника володіють спільно з іншими особами.
Судом звертається увага на п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, відповідно до якого боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Судом зауважується, що наявні в матеріалах заяви інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № 310819965 та № 310641908 датовані 26.09.2022р. та 23.09.2022р. відповідно, тобто не охоплюють повністю строк подання декларацій про майновий стан у три роки, що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом з тим, зі змісту поданих декларацій вбачається, що останні не містять у собі відомостей щодо усіх членів сім'ї гр. ОСОБА_1 (батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням заявника).
Подана заява не містить доказів неможливості отримання заявником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, які не надали інформацію, необхідну для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
У постанові від 30.06.2022 у справі № 914/100/20 Верховний Суд звернув увагу, що інститут реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, вищезазначене вказує на те, що заявником не дотримано вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Крім того, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т.ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Однак, доданий до заяви план реструктуризації боргів гр. ОСОБА_1 не містить інформації щодо черговості задоволення вимог кредиторів (щодо кожного кредитора окремо) із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 від 15.08.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 9, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву ОСОБА_1 від 15.08.2023р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху, надавши строк у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання:
належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (тобто, первинних документів - кредитних договорів, договорів факторингу, банківських довідок, тощо);
докази або інформацію про результат розгляду справи № 461/3058/23;
відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
відомостей щодо усіх членів сім'ї гр. ОСОБА_1 (батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням заявника) та заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, або докази на підтвердження наявності підстав для зазначення "Член сім'ї не надав інформацію";
пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) в т.ч. щодо черговості задоволення вимог кредиторів (щодо кожного кредитора окремо) із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Ухвала набирає законної сили 24.08.2023р., оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Заверуха
Виготовлено 2 примірники: 1 - до справи; 2 - заявнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Електронні адреси: заявника - ІНФОРМАЦІЯ_2
представника заявника ІНФОРМАЦІЯ_1