Справа № 496/6218/22
Провадження № 1-кп/496/358/23
повний текст
15 серпня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
Судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням: ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
На розгляді Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
15 серпня 2023 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Прокурором до суду було подано клопотання про продовження тримання під вартою відносно обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити, так як ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі ухвалення обвинувального вироку, а також відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, гідної репутації, а також враховуючи характер вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , є підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості призначення більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначаючи, що обвинувачений зобов'язується виконувати приписи суду, тому вважає за доцільне призначити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання, та підтримав захисника, зазначав, що стан його здоров'я погіршився, належної медичної допомоги він не отримує.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали, що додані до клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
За змістом ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність продовження перебування під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Відмовляючи у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд виходить з того, що санкція статті за якою він обвинувачується передбачає покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, що на думку суду є важливим аргументом, вважати, що він може переховуватись від правосуддя, тому враховуючи сукупність зазначених прокурором ризиків та аргументів, які на даний час не відпали, суд вважає клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Що стосується посилань обвинуваченого на стан здоров'я, то суд здійснював запит, на який отримав раніше відповідь, з якої вбачається, що в умовах ОСІ обвинувачений може утримуватись.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, вік, стан здоров'я обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, незважаючи на те, що обвинувачений зареєстрований у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, про необхідність відступу від правил поваги свободи особи та вважає необхідним продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки зазначені фактори виправдовують тримання даної особи під вартою.
Керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 184, 376, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме з 15 серпня 2023 року до 13 жовтня 2023 року, включно.
Утримання обвинуваченого проводити в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частинні продовження запобіжного заходу безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 21 серпня 2023 року о 12:30 годині.
Суддя ОСОБА_1