Справа № 766/915/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Номер провадження: 11-сс/819/32/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/915/23
22.08.2023 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 1203231020000564 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2023 року, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Каховка Херсонської області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у м. Херсон без визначеного місця проживання, раніше судимого: 19.02.2021р. Каховським районним судом Херсонської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 років позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 03 вересня 2023 року включно.
Визначено заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 гривень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за наступних обставин.
Так, 17.04.2023 приблизно о 19 годині 30 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 таємно, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку та Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 8419/2023 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, через незачинені вхідні двері, шляхом вільного доступу проник в приміщення будівлі «Митниці Херсонської області Автономної Республіки Крим і м. Севастополя» «Херсон Порт», розташованої за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, звідки викрав мікрохвильову піч марки «Samsung» модель «M1712NR» ринкова вартість, якої, складає 1600 грн. спричинивши матеріальну шкоду Митниці Херсонської області Автономної Республіки Крим і м. Севастополя» «Херсон Порт», код ЄДРПОУ 43346385.
З урахуванням встановлених фактів органом досудового розслідування, ОСОБА_8 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинено повторно, в умовах воєнного стану, про що ОСОБА_8 03.07.2023р. було повідомлено підозру.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2023 року, вищевказане клопотання слідчого задоволено, щодо підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 03 вересня 2023 року включно, визначено заставу у сумі 107 360 гривень.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_8 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Апеляційна скарга мотивована доводами про необґрунтованість оскаржуваної ухвали, ухвалення її з істотним порушенням вимог КПК України.
Зокрема, з посиланням на практику ЄСПЛ, апелянт зазначає про необґрунтованість слідчим та слідчим суддею ризиків, зазначених в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді, а сама тяжкість покарання не може бути достатньою підставою для обрання запобіжного заходу.
Крім того, апелянт звертає увагу і на відсутність обґрунтування того, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, позицію захисника ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як убачається з матеріалів провадження відділом поліції №2 Херсонського РУП ГУНП у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231020000564 від 02.05.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
03.07.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме: - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом впізнання на фотознімках за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду предмета від 02.05.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; повідомленням про підозру ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені докази, як кожний окремо, так і цілому повністю доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Що ж до доводів апелянта про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та визнаних наявними слідчим суддею, то апеляційний суд суддів вважає їх безпідставними, виходячи з того.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов'язковою доведеність вчинення особою активних дій.
Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 є особою раніше судимою, підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, вчиненого в період воєнного стану, є особою офіційно непрацевлаштованою, неодруженою, в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про соціальні зв'язки та працевлаштування чи інший легітимний дохід підозрюваного ОСОБА_8 , не надано таких відомостей і до суду апеляційної інстанції, що вказує на відсутність у нього постійного, легального джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків, а отже осіб, які б мали на нього визначальний вплив з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.
З урахуванням зазначених обставин, даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також тяжкості покарання, що загрожуватиме у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, його негативної репутації, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, які зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду.
А тому доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов'язує застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає непереконливими.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , зокрема, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.
За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 є необхідним та достатнім для запобіганню існуючим ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, вказує на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя зазначив, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_8 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ.
Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги, були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин кримінального провадження було ухвалено відповідне рішення.
Отже, слідчий суддя врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та у відповідності до положень даної норми ухвалив обґрунтоване та законне рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний судом не встановлено.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 липня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 до 03 вересня 2023 року включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3