Номер провадження: 33/813/1447/23
Номер справи місцевого суду: 522/7786/23
Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю. Доповідач Артеменко І. А.
21.08.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Янковської Ю.Л.,
особи, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - Миколюка А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Пошали Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07 липня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Короткий зміст судового рішення
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 07.07.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.01.2001 №1306 (далі-ПДР), які полягали в тому, що він 01.04.2023 о 14:56 в м.Одеса, вул.Розкидайлівська, 43, керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, блідий шкірний покрив обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці погано реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Відеофіксація здійснювалась на нагрудний відеореєстротор №475248, 473726.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Пошали К.С. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила суд скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07.07.2023 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначила, що:
- відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не була його вільним волевиявленням, оскільки співробітники поліції фактично схилили його до відмови, ввівши в оману щодо наслідків непрохоження такого огляду;
- ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд, про що свідчить його доставка до медзакладу;
- ОСОБА_1 не вручено письмове направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медзакладі, що виключало можливість складання протоколу про адмінправопорушення за ст.130 КУпАП, що узгоджується із відповідною судовою практикою;
- працівники поліції не долучили направлення на медичний огляд до матеріалів справи;
- матеріали справи не містять доказів того, що працівниками поліції було роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_1 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та захисник Миколюк А.П. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, та захисника в її інтересах, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, повністю доведена та підтверджується доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 098527 від 01.04.2023 (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до КМП «ООНЦПЗ» ОР від 01.04.2023 (а.с.3);
- відеозаписами бодікамер №№ 475248, 473726, з яких встановлено зупинення працівником поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування працівником поліції у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, тому водієві запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що водій спочатку погодився та був доставлений до медзакладу. Працівники поліції неодноразово роз'яснили водієві порядок проведення огляду та наслідки відмови від проходження огляду у встановленому порядку. Прибувши до медзакладу, ОСОБА_2 , остаточно визначившись зі своєю позицією, висловив однозначну відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. На відеозаписах відображено процес складання працівником поліції матеріалів з адмінправопорушення. По завершенню складання протоколу, водій змінив свою позицію та наполягав на проведенні огляду на стан сп'яніння у медзакладі, на що працівники поліції повідомили про складання протоколу, бланк якого є строгої звітності, та яким зафіксовано правопорушення, а саме відмова водія від проходження огляду. Водій підписав протокол та надав свої пояснення: «Я ОСОБА_1 від експертизи на місці відмовився, по прибутті до медзакладу був складений протокол про відмову огляд лікарем, а не поліцейським. Я не відмовлявся від проходження експертизи. Чинили на мене тиск. З протоколом не згоден» (а.с.2);
- довідкою від 04.04.2023 щодо не притягнення ОСОБА_1 протягом року за ст.130 КУпАП (а.с.1).
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан наркотичного сп'яніння встановлюється вимогами ст.266 КУпАП та Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, в сенсі положень ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 01.04.2023, а саме: зафіксований момент перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу та керування ним; неодноразові пропозиції пройти огляд в медичній установі на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку та роз'яснення порядку проходження огляду і наслідків відмови; погодження водія пройти огляд, доставка водія до медзакладу та зміна позиції водія на однозначну відмову від проходження огляду в медичному закладі; весь час складання адміністративного протоколу; знов зміна позиція водія на погодження пройти огляд, підписання ОСОБА_1 протоколу та отримання його копії.
Поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі вказує, що, відмовляючись від проведення огляду у встановленому порядку, він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти в медзакладі огляд на стан сп'яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, розумів ситуацію, у якій опинився.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції.
Відповідно до п.12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст.266 КУпАП, п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За положеннями Інструкції визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стані сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку медичного огляду у відповідному медичному закладі. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу знаходиться у стані сп'яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР України, зобов'язаний пройти медичний огляд.
Отже, законодавством не передбачено право водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про що водієві було неодноразово роз'яснено працівником поліції.
Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку спростовуються наявними відеозаписами, які переглянуті судом апеляційної інстанції в судовому засіданні.
Не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не була його вільним волевиявленням, оскільки співробітники поліції фактично схилили його до відмови, ввівши в оману щодо наслідків непрохоження такого огляду та що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд, про що свідчить його доставка до медзакладу, з огляду на таке.
Так, із переглянутого під час апеляційного розгляду справи відеозапису події вбачається, що на пропозицію проїхати до медустанови на огляд водій ОСОБА_1 погодився. За його питаннями поліцейський неодноразово роз'яснював водієві порядок проведення огляду та наслідки відмови від проходження огляду у встановленому порядку. Прибувши до медустанови, водій, остаточно визначившись зі своєю позицією, висловив однозначну відмову від проходження огляду. На уточнююче запитання працівника поліції ОСОБА_1 підтвердив свою відмову (відеозапис з бодікамери 473726 - 29:35 хв.). Після чого працівником поліції роз'яснено, що у такому разі на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та розпочато складення протоколу (відео бодікамери 473726 - 15:28 хв). По завершенню складання протоколу водій змінив свою позицію на погодження проходження огляду (відео бодікамери 473726 - 15:48 хв). Тобто за спливом 20 хвилин водій змінив свою позицію з відмови від проходження огляду на погодження.
Ретельне вивчення відеозапису свідчить про те, що протокол розпочато заповнювати о 15.28 год. та лише о 15:48 год ОСОБА_1 , після телефонної розмови, висловив поліцейським свою згоду на проходження огляду в медзакладі.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 висловив свою згоду пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не впливає на правомірність рішення, прийнятого поліцейським, щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки за своєю юридичною природою, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що до початку складення протоколу, ОСОБА_1 після неодноразових роз'яснень поліцейських та доставку його до медзакладу, остаточно самостійно визначився зі своєю позицію, висловивши однозначну відмову від проходження огляду, а після уточнення поліцейського, підтвердив свою позицію. При цьому поліцейські не здійснювали на нього будь-якого психологічного тиску та не вводили його в оману, що підтверджується наявними відеозаписами.
Порушення порядку складання протоколу щодо ОСОБА_1 судом не встановлено. Вважати, що працівники поліції діяли протиправно, немає підстав, оскільки їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою у відповідності до вимог інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», зауважень до нього подано не було. Дії посадової особи, що складала протокол, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржував.
Подальша зміна його позиції щодо проходження огляду (реалізації своїх прав) після належного процесуального оформлення його волевиявлення (складання протоколу на підставі п. 2.5 ПДР України, у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку) не тягне за собою правових наслідків.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння, тобто вже вчинив адміністративне правопорушення, що зафіксовано відеозаписом, і з цього часу розпочалося провадження у справі про адміністративне правопорушення, зміна в подальшому ним своєї позиції, про що він зазначив у вже складеному протоколі, не дає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта щодо відсутності направлення на огляд водія спростовуються матеріалами справи. Так, на а.с.3 міститься направлення на огляд водія транспортного засобу від 01.04.2023. Отже, відповідно до матеріалів справи та згідно вимог Інструкції № 1452/735 інспекторами поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
Доводи апелянта з приводу невручення ОСОБА_1 цього направлення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законом не передбачено його обов'язкове вручення, а такий документ є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров'я та надається лікарю вказаного закладу, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Слід зазначити, що сам бланк направлення (додаток 1 до Інструкції) не містить будь-яких даних щодо відмови водія від проходження огляду в медичному закладі, у зв'язку з чим суд вважає, що невручення ОСОБА_1 вказаного направлення не є беззаперечним доказом порушення з боку працівника поліції порядку направлення водія для огляду на стан наркотичного сп'яніння, не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та не тягне за собою безумовного скасування прийнятого судового рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був доставлений поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, не вручення цього направлення ніяким чином не впливає на правильність та законність рішення суду першої інстанції.
Посилання апелянта на практику апеляційних судів щодо відсутності направлення унеможливлює складання протоколу не має преюдиційого значення для суду під час розгляду цієї справи. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Надані суду результатилабораторних досліджень Смартлаб від 02.04.2023 р. щодо ОСОБА_1 не мають правового значення з огляду на те, що останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.
Необґрунтованими є й доводи апелянта про не роз'яснення ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції прав та обов'язків, оскільки у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зазначено: "Г-ну ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП», про що ОСОБА_1 розписався (а.с. 2).
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Судом враховано рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», за яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Пошали Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07 липня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Артеменко