Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/276/23
Єдиний унікальний №733/927/23
Рішення
Іменем України
24 серпня 2023 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді Карапиш Т.В.
при секретарі Щур О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2014 року розірвано. Від даного шлюбу вони мають двох дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області № 2-105/10 від 12.03.2010 року з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі по 550 гривень щомісячно. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області № 733/2856/13-ц від 13.01.2014 року з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі по 450 гривень щомісячно. У зв'язку з ростом та розвитком дітей, збільшення витрат на їх утримання визначена сума аліментів не є достатньою для задоволення потреб дітей, а тому просить суд змінити спосіб їх стягнення та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 19). В позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 20).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, виходячи з фактичних обставин справи.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2014 року № 733/2852/13-ц розірвано (а.с. 5).
Від даного шлюбу вони мають двох дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження останніх (а.с. 7,8).
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області № 2-105/10 від 12.03.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі по 550 гривень щомісячно, починаючи з 20 січня 2010 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11). Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області № 733/2856/13-ц від 13.01.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі по 450 гривень щомісячно, починаючи з 18 грудня 2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені від 22.06.2017 року серії НОМЕР_1 , прізвище позивачки « ОСОБА_6 » було змінено на « ОСОБА_7 » (а.с. 9).
Як видно з копії Витягу № 07-2-10/1259 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого відділом «Центр надання адміністративних послуг» Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області, неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до ст.ст. 183, 184 Сімейного кодексу України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 181, 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дітей, в зв'язку зі зміною віку дітей та відповідно їх потреб, а також відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, що є підставою для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, які впливають на визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України. Відповідач доказів неспроможності сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному у позові, не надав, так само як і відзиву на позов.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши все в сукупності, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю та змінити розмір стягуваних із ОСОБА_2 аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей, обов'язок по утриманню яких покладений на відповідача, та захистом прав відповідача. При цьому у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз.4 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів позивачка судового збору не сплачувала, оскільки за правилами, визначеними статтею 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від його сплати.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 4,19,76,81,133,141,247, 258-259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 182-184 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12.03.2010 року у справі № 2-105/10 та на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13.01.2014 року у справі № 733/2856/13-ц.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Відкликати виконавчий лист по справі № 2-105/10, виданий на виконання рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року.
Відкликати виконавчий лист по справі № 733/2856/13-ц, виданий на виконання рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 24 серпня 2023 року.
Суддя Т. В. Карапиш