Справа №592/12640/23
Провадження №3/592/2502/23
23 серпня 2023 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Сумській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
з участю учасника провадження у справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
установив:
22.08.2023 до Ковпаківського районного суду м. Суми від УПП в Сумській області ДПП НП України надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 220352, 13.08.2023 о 08:10 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічної форми, а саме в стані а/с ображав, виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, тим самим завдав шкоди психологічному здоров'ю заявниці (потерпілій), чим порушив п.п. 14 п.1 ст.13 ЗУ «Про запобігання та протидію домашнього насильства», чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені правопорушення не визнав, та пояснив, що дійсно відбулася сварка з дружиною, яка хотіла вигнати його друга, з яким він вживав алкогольні напої. Сварка була словесна, будь-якої шкоди він їй не заподіяв.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, за ч.2 ст.173-2 КУпАП за ті самі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
На доведення вини ОСОБА_1 , крім зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення до суду надані наступні докази:
- заява ОСОБА_2 від 13.08.2023;
- письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.08.2023;
- копію термінового заборонного припису від 13.08.2023;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.08.2023;
- форма вивода АРМ 102;
- копія постанови від 22.03.2023 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.173-2.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних відомостей, що внаслідок дій ОСОБА_3 могла бути заподіяна чи була заподіяна шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). При цьому в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України), а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з прецедентною судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно цієї правової позиції «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє у категоричній формі зробити беззаперечний і однозначний висновок, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто про вчинення ним правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Р.А. Онайко