Миколаївської області
Справа №477/826/23
Провадження №1-кс/477/900/23
про продовження дії запобіжного заходу
18 серпня 2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділу особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000071, про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, клопотання про зміну запобіжного заходу відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що народився в м. Київ та фактично проживає в СВТ «Степове» Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 369-2 КК України
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
15 серпня 2023 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000071 в межах строків досудового розслідування, а саме до 20 вересня 2023 року включно з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом організації діяльності щодо незаконного переправляння осіб через державний кордон України та в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, внесено відомості до ЄРДР за №12023150000000071 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 332, частиною другою статті 369-2 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 20 червня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 та частиною другою статті 369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 342 800 (один мільйон триста сорок дві тисячі вісімсот) гривень з покладенням відповідних обов'язків.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 18 серпня 2023 року.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме: завершити розсекречування та долучити до матеріалів провадження результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій; здійснити огляд документів, вилучених в ході обшуків; отримати та провести тимчасові доступи до речей та документів; здійснити допит свідків, документи про провадження волонтерської діяльності яких було вилучено під час обушку Вінницького міського центру соціальних служб; перевірити наявність у діях підозрюваного ОСОБА_8 та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні складу іншого правопорушення; отримати висновки призначених у справі експертиз; виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 серпня 2023 року в межах строків досудового розслідування.
Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що існує ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого правопорушення.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.
У свою чергу, стороною захисту до слідчого судді подано клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у якій захисник підозрюваного ОСОБА_6 , посилаючись на необґрунтованість підозри та можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації ОСОБА_8 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу та зменшити її розмір з 500 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування свого заперечення посилався на те, що клопотання слідчого ідентичне первісному клопотанню про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 та не містить нових доказів протиправної діяльності підозрюваного.
З отриманих стороною захисту матеріалів - вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 вересня 2019 року, вироку цього ж суду від 10 травня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_9 який є заявником у цьому кримінальному провадженні, будучи неодноразово судимий, та перебуваючи під впливом працівників УСР в Миколаївській області підбурював ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому правопорушення. У свою чергу підозрюваний ОСОБА_8 за позицією сторони захисту виключно інформував ОСОБА_9 щодо порядку перетину державного кордону виключно в межах чинного законодавства, зокрема у спосіб і порядок, що відповідає вимогам закону. За викладеного вважає що підозра ОСОБА_8 є необґрунтованою, а заявлені органом досудового розслідування ризики необґрунтованими, з огляду на недоведеність ризику переховування та відсутності інших заявлених слідчим ризиків.
Крім того, у своєму заперечені також посилається і на визначення непомірного розміру застави підозрюваному ОСОБА_8 оскільки останній не має доходів, що надавали б йому можливість внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі.
З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, проходив службу у Державній кримінально-виконавчій інспекції, має на утриманні неповнолітню дитину вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення раніше поданого клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 без розгляду, підтримавши доводи захисника ОСОБА_7 .
Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, з підстав вказаних його захисниками.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332 та частиною другою статті 369-2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2023 року та 19 червня 2023 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №12023150000000071.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 20 червня 2023 року повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 та частиною другою статті 369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
За наслідками перегляду вищевказаної ухвали слідчого судді, Миколаївським апеляційний судом ухвалою від 28 червня 2023 року ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишено без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Зі змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 28 червня 2023 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 1777 КПК України. Крім того, питання визначення розміру застави у розмірі, що виходить за межі розмірів, визначених статтею 182 КПК України, було враховано майновий та сімейний стан підозрюваного.
Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 14 серпня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000071 від 27 лютого 2023 року продовжений до 20 вересня 2023 року.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_8 до організації та вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 369-2 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_8 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розробили план та безпосередній механізм вчинення злочину, який полягав у оформленні документів, які не знаходяться в офіційному обігу - водійських посвідчень особам, які можуть ідентифікувати їх як водіїв-волонтерів; безперешкодне оформлення доручень ГО «ЧСКЦ «Маршо» на представництво організації, в тому числі, бланки незаповнених листів вантажних автомобілів та акту приймання-передачі, договорів про провадження волонтерської діяльності між особами призовного віку та посадовими особами Вінницького міського центру соціальних служб з подальшою видачею посвідчень волонтера, що б забезпечувало фіктивне уявлення про волонтерську діяльність та в подальшому безперешкодне внесення відповідними посадовими особами відомостей до системи «Шлях», тобто одержання можливості безперешкодного перетину державного кордону України.
Крім того, ОСОБА_11 діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , повідомив ОСОБА_9 , що внесення до системи «Шлях» здійснюється посадовими особами Міністерства інфраструктури України та у разі надання неправомірної вигоди вони можуть вжити дієвих заходів щодо здійснення впливу на посадових осіб Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з метою внесення відомостей стосовно ОСОБА_9 до системи «Шлях».
З метою реалізації вказаного спільного умислу ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи у змові між собою, за грошову винагороду у загальному розмірі 3300 доларів США та 4000 гривень забезпечили видачу ОСОБА_9 посвідчення водія та подальше внесення його, як волонтера, до програми «Шлях», що надало йому право безперешкодного виїзду на межі України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною другою статті 369-2 КК України.
Долучені до клопотання прокурором докази, зібрані у ході досудового розслідування, зокрема: дані заяви ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 25 лютого 2023 року, протоколів допиту свідка ОСОБА_9 , огляду документів від 10 березня 2023 року, 23 березня 2023 року, 29 березня 2023 року, 30 березня 2023 року, 03 квітня 2023 року, 07 квітня 2023 року, 19 квітня 2023 року, огляду ідентифікації та вручення грошових коштів від 20 березня 2023 року, 24 квітня 2023 року, 03 квітня 2023 року, 04 квітня 2023 року, за результатами проведення негласних слідчих дій, у сукупності свідчать про причетність ОСОБА_8 до організації та вчинення інкримінованих йому правопорушень.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З огляду на те, що слідчий суддя не оцінює докази з точки зору достатності, доводи сторони захисту, щодо вчинення дій ОСОБА_14 під примусом чи і ініціативи органу досудового розслідування вбачається передчасними.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про ризик переховування, ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Співставляючи доводи клопотання сторони обвинувачення з долученими до клопотання матеріалами, на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про його наявність, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених третьою статті 332, частиною другою статті 369-2 КК України. Зокрема, санкція частини третьої статті 332 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_8 не має постійного місця роботи, тривалий час існує за рахунок доходів, походження яких не встановлено, оскільки офіційних доходів не має. Інформації про те, що соціальні зв'язки підозрюваного є настільки міцними, що б утримували його на території України, слідчому судді не надано.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані заявника, свідків, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного.
Зазначений ризик вбачається досить переконливим з огляду на те, що стороною захисту у судовому засіданні долучено три вироки Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 вересня 2019 року та від 10 травня 2019 року, ухвалені відносно заявника у цьому кримінальному провадження - ОСОБА_9 з відкритими відомостями щодо особи, відносно якої його постановлено, обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_15 .
При цьому, сторона захисту під час судового засідання не могла надати однозначної відповіді в який процесуальний спосіб одержані вищевказані процесуальні документи.
Разом з цим, порядок видачі судового рішення врегульовано статтею 376 КПК України та Інструкцією з діловодства у місцевих судах, приписи який однозначно свідчать про можливість отримання судового рішення виключно учасниками судового провадження.
Зі змісту наданих стороною захисту вироків вбачається, що ні ОСОБА_7 , ані ОСОБА_6 не були учасниками вказаних кримінальних проваджень та відповідно не мали право на отримання копій вироків суду відносно ОСОБА_9 .
Зазначене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що сторона захисту, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 здійснює збір відомостей щодо особи, яка є заявником у кримінальному провадженні в поза процесуальний спосіб, що в розумінні пункту 3 частини першої статті 177 КПК України свідчить про вплив на особу, яка повідомила про вчинення кримінального правопорушення - заявника ОСОБА_9 та істотно збільшує наявність указаного ризику.
Крім того, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_8 , матиме можливість домовлятись із співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, а також, з огляду на широке коло зв'язків, через перебування раніше на службі в кримінально-виконавчій інспекції, може отримувати консультації щодо можливостей уникнення від кримінальної відповідальності, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування.
Також, підтверджується і заявлений слідчим ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , оскільки як зазначено стороною захисту, підозрюваний офіційно не працевлаштований, офіційних доходів не має, а під час досудового розслідування встановлено, що вчинення підозрюваними дій щодо забезпечення можливості ОСОБА_9 виїхати за межі України супроводжувалося вчиненням дій, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України. Посилання слідчого на зазначений ризик є переконливим з огляду на широкий загал вчинення дій підозрюваними, які мають ознаки того чи іншого кримінального правопорушення.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих; знищити, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Мета і обставини, що були підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними, виконання підозрюваною в належний спосіб своїх процесуальних обов'язків не спростовує.
Натомість, заперечуючи проти поданого клопотання, захисник підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 посилалися на те, що ризики, які були зазначені слідчим є необґрунтованими. При цьому, у своєму клопотанні не наводить перелік обставини вважати, що на даний час зазначені ризики зменшилися чи перестали існувати, а їх наявність була предметом дослідження під час обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Клопотання прокурора відповідає вимогам статті 199 КПК України, так як містить виклад обставин, які свідчать про існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу. На момент розгляду клопотання, заявлені ризики при обранні запобіжного заходу не зменшились і не з'явилися нові.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо. Натомість, на думку слідчого судді, можливість внесення підозрюваним застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, з одного боку, не робить тримання під вартою безальтернативним для ОСОБА_8 , а з іншого, у разі її внесення, є достатнім стримуючим фактором задля запобігання вищенаведеним ризикам, які продовжують існувати.
З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для обрання ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Також з матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій.
Доводи слідчого щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури при продовження строків досудового розслідування.
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 20 вересня 2023 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2010 року, заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
Зі структури статті 5 Конвенції в цілому, та її пункту 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06 листопада 2007 року, заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12 квітня 2009 року, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Як підтверджується змістом клопотання, предметом дослідження слідчого судді вже були такі обставини, як непомірний розмір застави та відсутність ризиків, які у свою чергу визнані необґрунтованими.
Питання співмірності розміру застави із офіційно підтвердженими доходами ОСОБА_8 було предметом розгляду слідчого судді, та колегії Миколаївського апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали слідчого судді.
Даним доводам була надана належна правова оцінка, зокрема і в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, якою ОСОБА_8 залишено розмір застави визначений слідчим суддею 22 червня 2023 року.
Тобто, доводи захисту щодо непомірності для підозрюваного ОСОБА_8 розміру визначеної йому застави, були предметом розгляду в рамках судового контролю. Нових обставин сторона захисту не наводить.
При визначенні 22 червня 2023 року ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчим суддею було враховано особу ОСОБА_8 , його багатогранна протиправна діяльність, роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні.
Зі змісту матеріалів клопотання вбачається, що на даний час встановлено значну кількість осіб, яких необхідно допитати у якості свідків з приводу отримання ними права перетину кордону, що може свідчити й про отримання підозрюваними від указаних осію грошових коштів за вчинення відносно них дій, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, тому на переконання слідчого судді підстав для зменшення розміру застави з огляду на ймовірний розмах злочинної діяльності підозрюваного немає.
Слідчий суддя вважає, що визначена раніше слідчим суддею застава у розмірі 1 342 800 (один мільйон триста сорок дві тисячі вісімсот) гривень, з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Доводи захисника ОСОБА_7 , щодо того, що протягом тривалого часу органом досудового розслідування не проведено слідчих дій, спростовується долученими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що протягом строку визначеного статтею 219 КПК України, проведено низку експертиз, отримано та реалізовану значну кількість тимчасових доступів, проведено допит значної кількості свідків, тощо.
Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, то враховуючи принцип диспозитивності у кримінальному процесі, з урахуванням думки захисника про залишення його без розгляду, слідчий суддя вважає необхідним подане ОСОБА_6 клопотання залишити без розгляду.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,
Клопотання слідчого відділу особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 34 дні, який діє з 18 серпня 2023 року до 20 вересня 2023 року включно (в межах строку досудового розслідування) з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 червня 2023 року.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без розгляду.
Застосований ухвалою слідчого судді від 22 червня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_8 захід забезпечення безпеки, передбачений пунктом «б» частини першої статті 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», у виді окремого тримання в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» вважати продовженим на час тримання під вартою але не більше ніж до 20 вересня 2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_16
Повний текст ухвали оголошено
22 серпня 2023 року о 08 годині 20 хвилин.