Миколаївської області
Справа №477/1438/23
Провадження №1-кс/477/897/23
про арешт майна
15 серпня 2023 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання старшого слідчого слідчого управління головного управління національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року про арешт майна
15 серпня 2023 року старший слідчий слідчого управління головного управління національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року із клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 366, статтею 27 частиною третьою статті 212 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати заздалегідь розроблений злочинний план з метою ухилення від сплати податків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючі їх настання, у податковій звітності з податку на прибуток та фінансовій звітності за 2020 рік в розділі 1 Податкової декларації з податку на прибуток за звітний період 2020 року, внесено неправдиві відомості до рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків», визначений за правилами бухгалтерського обліку, рядку 4 "Об'єкт оподаткування», рядку 6 «Податок на прибуток», відобразив нульові показники, достовірно знаючи, що здійснив експортні операції сільськогосподарської продукції на суму 326 451 510,51 грн одержувачем значної частки у розмірі 303 681 437,39 грн, якої є підприємство-нерезидент Grain Trade Sp.z.o.o (ul. Stanislawa Zbrowskiego, 14, 26-600 Radom, Poland) в особі директора ОСОБА_5 .
В свою чергу ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль пособника, в період часу з липня 2020 року по листопад 2020 року не здійснив оплату за отриману підприємством-нерезидентом Grain Trade Sp.z.o.o сільськогосподарської продукції вартістю 303 681 437,39 грн, що призвело до неповернення валютної виручки на рахунок ТОВ «АРИДА КОМПАНИ».
ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, ухилився від сплати податків, шляхом недекларування доходу від операцій з реалізації товарів ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» у податковій звітності податку на прибуток за 2020 рік об'єкту оподаткування у сумі 334 538 697,18 грн, тим самим занизивши податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 60 216 965,46 грн чим фактично досяг злочинної мети.
09 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 212 КК України.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, подавши заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
У відповідності до вимог положення частини другої статті 172 КПК України підозрюваний та його захисник в судове засідання не викликались.
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 366, статті 27 частини третьої статті 212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків, шляхом недекларування доходу від операцій з реалізації товарів, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №12023150000000173 від 21 квітня 2023 року.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що директор ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , реалізовуючи заздалегідь розроблений злочинний план, з метою ухилення від сплати податків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючі їх настання, у податковій звітності з податку на прибуток та фінансовій звітності за 2020 рік в розділі 1 Податкової декларації з податку на прибуток за звітний період 2020 року, внесено неправдиві відомості до рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків», визначений за правилами бухгалтерського обліку, рядку 4 «Об'єкт оподаткування», рядку 6 «Податок на прибуток», відобразив нульові показники, достовірно знаючи, що здійснив експортні операції сільськогосподарської продукції на суму 326 451 510,51 грн, одержувачем значної частки у розмірі 303 681 437,39 грн якої, є підприємство-нерезидент Grain Trade Sp.z.o.o (ul. Stanislawa Zbrowskiego, 14, 26-600 Radom, Poland) в особі директора ОСОБА_5 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль пособника, в період часу з липня 2020 року по листопад 2020 року не здійснив оплату за отриману підприємством-нерезидентом Grain Trade Sp.z.o.o сільськогосподарської продукції вартістю 303 681 437,39 грн, що призвело до неповернення валютної виручки на рахунок ТОВ «АРИДА КОМПАНИ».
ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, ухилився від сплати податків, шляхом недекларування доходу від операцій з реалізації товарів ТОВ «АРИДА КОМПАНИ» у податковій звітності податку на прибуток за 2020 рік об'єкту оподаткування у сумі 334 538 697,18 грн, тим самим занизивши податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 60 216 965,46 грн, чим фактично досяг злочинної мети.
09 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 212 КК України.
З метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 , як виду покарання, слідчий звернувся з даним клопотанням.
Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.
Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов'язків.
Зокрема параграфом 5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов'язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.
В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глави 10 та 17 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина третя статті 132 КПК України).
Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку передбаченому пунктом два частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У випадку передбаченому пунктом третім частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною другою статті 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього кодексу.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження формує внутрішнє переконання про наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 212 КК України.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (частина перша статті 167 КПК України).
З огляду на те, що слідчим суддею встановлено, що майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 відповідає вимогам зазначеним у КПК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статями 167, 170-175, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, з позбавленням права на відчуження і розпорядження а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:04:044:0003, загальною площею 0,0654 га;
- житловий будинок, загальною площею 27,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (у частці 1/1);
- двокімнатну квартиру, загальною площею 25,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (у частці 1/2);
- житловий будинок, загальною площею 39,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 (у частці 1/2).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6