23 серпня 2023 р. Справа № 520/18501/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, по справі № 520/18501/2020
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» в довідку про розмір грошового забезпечення від 04.12.2020 № ФХ-106898 станом на 05.03.2019;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, а також проведений розподіл судових витрат, за яким стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного центру комплектування та соціальної підтримки витрати, понесені, у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі по 840,00 грн.
Не погодившись із судовим рішенням, Харківським обласним центром комплектування та соціальної підтримки подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Харківського окружного адміністративного суду 18.01.2021 повернуто скаржнику з підстави не виконання у встановлений судом строк вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021.
Відтак, 29 березня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у даній справі набрало законної сили.
01 вересня 2021 року представник позивача адвокат Острицький А.О. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив суд зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/18501/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Приведена ухвала постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року скасована, а справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направлена до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Між тим, 28 лютого 2023 року представник позивача адвокат Острицький А.О. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив суд зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 520/18501/2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду від 14.03.2023, представником позивача адвокатом Острицьким А.О. подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати, з огляду на повне не з'ясування обставин справи, відсутність аргументації на доводи заяви та вибіркове трактування змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 311 КАСУ суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участю, правовідносини та предмет доказування у справі, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга).
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що Другим апеляційним адміністративним судом вже встановлено, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/18501/2020 відповідачем виконано добровільно, про що вказано в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом, а не обов'язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання рішення у справі №520/18501/20, суд першої інстанції послався лише виключно на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 520/18501/2020 із вказівкою, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/18501/2020 відповідачем виконано добровільно.
Однак, оскаржувана ухвала не містить дослідження питання щодо необхідності встановлення судового контролю у справі № 520/18501/2020, не містить оцінки наведеним у заявником доводами щодо невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили та аргументації підстав для відмови в задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 КАС України. Між тим, приведене у оскаржуваній ухвалі посилання на рішення суду апеляційної інстанції, вказує на вибірковість висновків суду першої інстанції та не може свідчити на дійсність встановлених колегією суддів обставин у справі.
Так, в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 520/18501/2020 встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду у справі №520/18501/20 направлено до ГУ ПФУ у Харківській області довідку від 20.04.2021 № ФХ-106898 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, в якій зазначено, що згідно ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 та рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/18501/2020, станом на 05.03.2019, за посадою доцента кафедри комплексів керування космічними засобами Харківського військового університету становить, а саме: посадовий оклад 9650,00 грн; оклад за військовим званням полковник 1750,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) 5550,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) 10822,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1402,50 грн; доплата за науковий ступінь «кандидат наук» (15%) (не передбачено ПКМУ від 30.08.2017 № 704) 00,00 грн; доплата за науковий ступінь "кандидат наук" (5%) 430,00 грн; доплата за вчене звання "старший науковий співробітник" (25%) (не передбачено ПКМУ від 30.08.2017 № 704) 00,00 грн; надбавка за науковий ступінь (5%) 467,50 грн; премія (35%) 3272,50 грн. Повідомлено, що вказану довідку направлено до ГУ ПФУ в Харківській області (а.с.53-54). Однак, судом встановлено, що наведені вище відомості довідки не підтверджують виконання рішення суду першої інстанції, оскільки остання не містить відомостей про доплату за науковий ступінь «кандидат наук» (15%).
Відтак, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам вказаної справи.
Вирішуючи питання за заявою представника позивача від 28 лютого 2023 року, суд першої інстанції не здійснив дослідження питання стосовно повного виконання рішення суду, що набрало законної сили, а також не привів відповідної аргументації підстав для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку статті 382 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, адже таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В силу частини першої статті 382 КАС України зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення повноважний лише суд, який ухвалив це судове рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 520/18501/2020.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю, адже суд не розглядав вказану заяву по суті, обмежившись лише вибірковим посиланням на висновок приведений Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 26.01.2022.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 по справі № 520/18501/2020 - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко