23 серпня 2023 р. Справа № 589/413/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023, суддя Прачук О.В., по справі № 589/413/23
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці
про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про порушення митних правил № 1369/20900/22 від 27.12.202 року, винесену в.о. заступника начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Приходько Ю.Б., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 30.06.2022 року в дорозі вантажний автомобіль DAF 105 XF 460, номер кузова НОМЕР_1 » вийшов з ладу і не може самостійно пересуватися. Транспортувати несправний вантажний автомобіль до найближчого митного терміналу протягом 10 днів ОСОБА_1 теж не могла, оскільки немає такого транспортного засобу для транспортування несправної великої вантажівки. Крім того, з 05.07.2022 року Шосткинська громада відноситься до громад, де ведуться бойові дії.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023 задоволено позов.
Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 1369/20900/22 від 27.12.2022 року, винесену в.о. заступника начальника Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Приходько Ю.Б., про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на ОСОБА_1 за правопорушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України.
Львівська митниця (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтовування апеляційної скарги відповідач зазначив про не врахування судом першої інстанції, що посилаючись на обставини, які виникли у зв'язку з війною особа повинна довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями. Адже, форс мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як, на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 30.06.2022 року на митну територію України через пункт пропуску «Шегині-Медика», митний пост «Мостиська» Львівської митниці за попередньою митною декларацією типу ВМД № UA100000/2022/760148 від 25.06.2022 року у митному режимі імпорт позивачем було ввезено вантажний автомобіль для перевезення вантажів, бувший у використанні марки DAF, модель 105 XF 460, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів 12902 смЗ, тип двигуна - дизель, рік виготовлення -2011, загальна кількість місць-2, екологічна норма EUR05, реєстраційний номер К97816.
27.12.202 року митним органом було винесено постанову у справі про порушенні митних правил №1369/20900/22, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000,00 грн.
В постанові зазначено, що термін доставки вказаного товару до митниці призначення Львівською митницею встановлено 10.07.2022 року. Станом на 12.12.2022 за наявною в ЄАІС Держмитслужби інформацією, вказаний товар не доставлено до митниці призначення. Зобов'язання ОСОБА_1 , що випливає з митних процедур при переміщенні товару, не виконано. До завершення граничного строку доставки товару ОСОБА_1 до митних органів не зверталася, підтверджуючих документів щодо неможливості здійснення доставки в строк за ВМД № UA100000/2022/760148 не надала.
Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил згідно ч.4 ст.470 Митного Кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 грн. при наявності надзвичайних, невідворотних та об'єктивних обставин, що унеможливили у встановлений термін внаслідок настання вказаних обставин непереборної сили вчинити дії по доставленню автомобіля до митниці призначення в повному обсязі до 10.07.2022 року, свідчить про допущення відповідачем надмірного формалізму.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.470 МК України перевищення встановленого ст.95 цього кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Відповідно до ч.3,4 ст.102 МК України при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки. Митний режим також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.191 МК України перевізники зобов'язані у строк, встановлений ст.95 МК України, доставляти товари до митних органів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.
Частиною 1 ст.193 МК України зазначено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Так, п.п.2.1. та 2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066 передбачено, що під час відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення обов'язково встановлюється строк транзитного перевезення до митниці призначення.
Строк транзитного перевезення встановлюється в автоматичному режимі під час постановки електронної копії ДКПТ або ЕДКПТ на контроль за переміщенням у відповідному програмно-інформаційному комплексі ЄАІС залежно від виду транспорту відповідно до статті 95 Митного кодексу України.
Якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до ЄАІС відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.
Отже, МК України визначено, що перевізник притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема, ч.4 ст.470 МК України. Водночас, якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що вантажний автомобіль для перевезення вантажів, марки DAF, модель 105 XF 460, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , був ввезений на митну територію України 30.06.2022.
Проте, у визначений статтею 95 МК України строк позивач не доставила транспортний засіб до митниці призначення.
Відповідно до електронної бази даних ЄАІС Держмитслужби вказаний товар не доставлено до митниці призначення. До завершення граничного строку доставки товару ОСОБА_1 до митних органів не зверталася, підтверджуючих документів щодо неможливості здійснення доставки в строк за ВМД № UA100000/2022/760148 не надала.
Щодо посилань позивача, з якими погодився суд першої інстанції, на обставини непереборної сили, введення в країні воєнного стану колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
За змістом цієї норми, до визначеного п. 1 ч.1 ст. 95 МК України строку не включається час дії аварії або обставин непереборної сили.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється відповідно до вимог Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012.
Згідно із пунктом 6 розділу VIII "Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили" вказаного Порядку, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу. Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.
За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.
При цьому, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу порушення митних правил повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення порушення.
З наведеного вбачається, що особа, яка позбавлена можливості виконати свої обов'язки передбачені митним законодавством щодо транспортного засобу який перебуває під митним контролем, має здійснити певний алгоритм дій, які підтверджують настання аварії чи обставин непереборної сили. Це належне підтвердження настання таких обставин та вчасне письмове повідомлення про них митному органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2018 року у справі №461/3006/17, від 10 грудня 2019 року у справі №559/1094/17.
При цьому, жодних доказів на підтвердження зазначених ним обставин (щодо перебування транспортного засобу у несправному стані) позивач не надала до митного органу.
В матеріалах справи також відсутні докази того, що транспортний засіб, ввезений позивачем на митну територію України, має несправний стан.
Посилання на те, що Торгово-промислова палата України засвідчила військову агресію як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), без належного обґрунтування позивачем цих обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами, як таких, що вплинули на неможливість своєчасної доставки транспортного засобу до митниці призначення, не може бути враховане судом при розгляді вказаної справи, як обставина, що унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, саме позивач був зобов'язаний доставити транспортний засіб у митницю призначення, проте такого обов'язку не виконав, що мало наслідком правомірне притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил відсутні.
З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції вищенаведене не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Львівської митниці - задовольнити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023 по справі № 589/413/23 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов