17 серпня 2023 р.Справа № 520/12678/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,
представників сторін: представника позивача - Крайза О.І.,
представника відповідача - Іхненко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 20.02.23 по справі № 520/12678/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (далі по тексту - ТОВ «ТК «НОВАТОРГ», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання; зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код: 43983495) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (ідентифікаційний код: 44599645) про неможливість виконання податкових обов'язків;
- визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» (ідентифікаційний код: 44599645) покладених на нього податкових обов'язків визначених у заяві до ГУ ДПС в Харківській області № 14 від 28.09.2022 року.
В обґрунтування позову зазначено про протиправність рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року, як такого, що прийнято з порушенням процедури, оскільки попереднє рішення від 14.10.2022 було надіслано позивачу лише 07.11.2022 та не містило, як це передбачено частиною 1 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником своїх обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.07.2022 № 225, чітко сформованого переліку документів, які потрібно було надати ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» на підтвердження неможливості платника податку своєчасно виконати свій податковий обов'язок, що унеможливило справедливий розгляд заяви.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року по справі № 520/12678/22 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» про неможливість виконання податкових обов'язків.
В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві ) грн. 40 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року по справі № 520/12678/22 скасувати, прийняти по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність прийняття рішення від 14.11.2022 №2656/20-40-18-04-25, оскільки до заяви позивачем не було надано вичерпного переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Вважає, що процедура розгляду заяви ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» про неможливість своєчасно виконувати податковий обов'язок від 28.09.2022 № 14 (вх. ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2022 № 32767/6/ЕКПП/75, № 32782/6/ЕКПП/75) повністю дотримана відповідачем. Так, за результатами розгляду наданої заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов'язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків» (далі - Порядок № 225), винесено попереднє рішення від 14.10.2022 № 706/20-40-18-04-25, яке надіслано на електронний кабінет платника 18.10.2022 та запропоновано надати перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі податкового агента. Додаткових документів ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» (п.н. 44599645) не надано, що і слугувало підставою для винесення оскаржуваного рішення.
Також звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час розгляду наданих ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» документів та інформації наявної в інформаційних системах ДПС України, встановлено реєстрацію ним податкових накладних в ЄРПН з 13.06.2022 та надання звітності з ПДВ за лютий - червень 2022 року, 19.07.2022 року.
Крім того, відповідачем при розгляді вказаної заяви враховано ненадання жодного із документів, що підтверджують пошкодження майна, до яких віднесено : витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна; документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об'єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо). Акт, який подавався позивачем можна розглядати лише, як документ довільного характеру, адже він повинен бути засвідчений представником територіального органу ДСНС. Відповіді стосовно консульства Азербайджану та відповідь СБУ не стосуються позивача, а тому не відповідають вимогам до переліку встановленого порядком.
Не подано позивачем і необхідних документів на підтвердження псування документів бухгалтерського обліку, які визначені Порядком № 225. При цьому, протягом лютого - червня 2022 року позивач подавав звітність до контролюючого органу.
Фактично до заяви про неможливість виконання податкових зобов'язань позивачем надано документи, довільного характеру, які можуть слугувати лише, як додаткове підтвердження.
Позивач не зазначив чітке обґрунтування підстав для неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, не надав жодного необхідного документу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви та позову.
Рішення господарського суду не було надано до розгляд комісії, прийнято після внесення спірного рішення, а відтак не підлягає врахуванню.
Не врахування вказаних обставин, на думку апелянта, свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин даної справи, без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.
Представник відповідача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник позивача у надісланому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Вважає такими, що не відповідають дійсності твердження відповідача про надіслання на електронний кабінет платника 18.10.2022 попереднього рішення від 14.10.2022 № 706/20-40-18-04-25 та рішення від 14.11.2022 року № 2656/20-40-18-04-25, оскільки апелянтом не надано до суду квитанцію про доставку вищевказаних документів, а з наданих знімків екрану не можливо встановити, що документ було отримано позивачем, адже колонка «отримано» порожня. Наполягає на тому, що попереднє рішення через Електронний кабінет платника податку не отримував, що унеможливило подання ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «НОВАТОРГ» додаткових документів, і як наслідок призвело до прийняття незаконного рішення, оскільки за умови своєчасного надіслання відповідачем попереднього рішення з конкретним переліком документів, які необхідні для підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку, ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» за можливості було надіслано ці документи.
Водночас, стверджує про надання позивачем разом із заявою документів, які підтверджують неможливість виконання податкових обов'язків, були наявні у нього та достатні саме у його ситуації.
На переконання позивача, вживання податковим органом загального посилання на Порядок № 225, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
З посиланням на рішення Господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2022 року у справі № 922/916/22, яким задоволено позов ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» (власник будівлі за адресою : м. Харків, вул. Чернишевська, 66), та стягнуто з держави російська федерація на користь ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» 977 419,06 грн. збитків, звертає увагу, що вказане рішення суду мотивоване тим, що саме внаслідок бомбардування зі сторони російських військ у місті Харкові будівлі Почесного консульства Азербайджану, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 7 (перехрестя вулиць Ярослава Мудрого та Чернишевська) була пошкоджена нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 66, яка належить ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА».
Отже, Господарський суд Харківської області чітко визначив, що пошкодження офісу, який орендує Позивач сталось внаслідок бомбардування Почесного консульства Азербайджану, а тому посилання відповідача на довільний характер документів, які надавались позивачем до заяви та до суду є помилковими.
Позивач не заперечує факту часткового виконання своїх податкових обов'язків про які зазначає відповідач, оскільки не намагається зовсім уникнути виконання своїх податкових зобов'язань. Будучи сумлінним платником податків і маючи позитивну податкову історію позивач скористався можливістю і частково виконав свій податковий обов'язок, що ще раз підтверджує, що позивач не має на меті уникнути виконання своїх податкових обов'язків, а просить відтермінування та не нарахувати штрафів за несвоєчасне їх виконання, яке передбачено законом.
Отже, після припинення обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання позивачем своїх податкових обов'язків, останнім будуть виконані всі свої податкові обов'язки протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, як це передбачено законодавством.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2022 року ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» на адресу Головного управління ДПС в Харківській області направлено заяву про неможливість виконання податкових зобов'язань на підставі пункту 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Мінфіну України від 29 липня 2022 року № 225.
Підставою неможливості виконання податкових обов'язків зазначено підпункт 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №225, а саме втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, до якого долучені копія договору оренди № 32-А4 від 10.11.2021 року; копія акту про пошкодження майна від 05 травня 2022 року; копія листа Почесного консульства Азербайджанської Республіки у місті Харків № 513 від 22 серпня 2022 року; копія листа слідчого відділу управління СБУ в Харківській області від 19 серпня 2022 року; фотознімки пошкоджень.
14 жовтня 2022 року Головним управління ДПС у Харківській області було прийнято попереднє рішення № 706/20-40-18-04-25, яким запропоновано позивачу додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових зобов'язань.
14 листопада 2022 року Головним управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 2656/20-40-18-04-25, щодо можливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку. Підставами прийняття такого рішення вказано, що до заяви не надано вичерпного переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» та переліків документів на підтвердження.
Не погодившись з рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 14.11.2022 № 2656/20-40-18-04-25 позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, а також просив суд визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» покладених на нього податкових обов'язків, визначених у заяві до ГУ ДПС в Харківській області № 14 від 28.09.2022 року;
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року суд першої інстанції виходив з того, що попереднє рішення від 14.10.2022 № 7065/20-40-18-04-25 не містило чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття позитивного рішення, а лише продубльовано зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.
Отже, за висновком суду оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча певні документи, які надані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання, не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована.
Дослідивши в судовому засіданні рішення від 14.11.2022 № 2656/20-40-18-04-25, судом зроблено висновок, що в останньому відсутні мотиви для прийняття саме такого рішення за результатами розгляду заяви та будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання поважними обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» покладених на нього податкових обов'язків визначених у заяві до ГУ ДПС в Харківській області № 14 від 28.09.2022, суд першої зазначив, що у даній справі повноваження стосовно встановлення факту неможливості виконання суб'єктом господарювання податкових обов'язків віднесено до компетенції відповідача, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд, зважаючи на задоволення вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року, зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву про неможливість виконання податкових обов'язків.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (перегляду підлягає рішення суду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що спірні відносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами переліку документів, які платник повинен надати на підтвердження неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок.
Положеннями статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов'язків, закріплених у статті 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі, Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, та в подальшому продовжено.
Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Згідно з підпунктом 14 пункту 6 розділу VI зазначеного переліку Харківська міська територіальна громада входила до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) до 27.12.2022 (дата втрати чинності вказаного наказу).
Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
При цьому, як вбачається зі змісту підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, який зареєстровано в Мністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), затверджено :
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку № 225 Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
З огляду на вищенаведене, та враховуючи, що податковою адресою, за якою ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» здійснює свою господарську діяльність, є м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, тобто місто в якому тривалий період велись активні бойові дії (в тому числі і на день звернення до контролюючого органу з відповідною заявою), колегія суддів вважає, що позивач, як платник податків, у разі відсутності у нього можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, має право звернутися до відповідача, як контролюючого органу, з відповідною заявою.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Заява має містити:
повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається заява;
дату подання заяви;
чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків;
інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;
підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, відповідно до якого такими документами є:
1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.
2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).
3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.
4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.
5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).
6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).
7. Документ або повідомлення оператора поштового зв'язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану.
9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв'язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.
10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв'язку з введенням воєнного стану.
11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб'єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.
12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов'язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).
13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об'єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).
14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).
15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.
16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).
17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами Порядку № 225 позивачем до ГУ ДПС у Харківській області надано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов'язок від 28.09.2022 № 17 (вх. до ГУ ДПС у Харківській області від №33274/6/ЕКПП/75 від 30.09.2022), зміст якої відповідає вимогам пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225
До заяви платником податків надано документи:
- копія договору оренди від 10.11.2021 року № 32-А4;
- копія акта про пошкодження майна від 05.05.2022 року;
- копія листа Почесного консульства Азербайджанської Республіки у м.Харків від 22.08.2022 №513;
- копія листа слідчого відділу управління СБУ в Харківській області від 19.08.2022 року;
- фото пошкоджених об'єктів;
Відповідно до частини 1 розділу III Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов'язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
На виконання приписів пункту 3 вказаного Порядку контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.
Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за результатами розгляду наданої заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов'язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків», винесено попереднє рішення від 14.10.2022 №706/20-40-18-04-25, в якому з посиланням на недостатність документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов'язків, запропоновано фактично надати загальний перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі податкового агента, який складається з 17 пунктів, тобто всіх, які передбачені відповідним Переліком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вирішуючи спір необхідно зважити на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності поданої заяви прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду документів, які необхідно надати на підставі наведеного аналізу попередньо наданих, які відповідач вважає недостатніми для задоволення заяви. Вживання податковим органом загального посилання на Порядок № 225 з перерахуванням усіх документів, які він містить, без наведення відповідної підстави є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, яких саме не достає, а не всіх, які тільки передбачені Порядком № 225.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до порушення принципу юридичної визначеності. Отже, є неприйнятним.
Колегія суддів звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у попередньому рішенні платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 815/2985/18.
Вищенаведена правова позиція узгоджується також з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, від 27.04.2023 по справі № 460/8040/20, від 20.06.2023 по справі № 200/6012/20-а, згідно яких загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Враховуючи, що рішення від 14.10.2022 № 7065/20-40-18-04-25 не містить чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття позитивного рішення, а лише дублює в цілому зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, незважаючи на надані документи, та не надаючи їм вмотивовану оцінку (реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не поставлена контролюючим органом під сумнів та не спростована), слід дійти висновку про його необґрунтованість та невмотивованість.
Також, колегією суддів взято до уваги, що у спірних відносинах контролюючий орган у разі потреби відповідно до вимог Порядку № 225 мав можливість звернутися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах, однак, цього зроблено не було.
Крім того, обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається саме на контролюючий орган, який в силу вищенаведених вимог Порядку № 225 приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Таким чином, прийняття невмотивованого попереднього рішення у спірних відносинах не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України та Порядком № 225, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування в подальшому рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2656/20-40-18-04-25 від 14 листопада 2022 року щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання.
Слід також вказати, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем попереднього рішення 18.10.2022 через на електронний кабінет платника. Стверджуючи про такі обставини апелянт посилається лише на фото скріншоту електронного кабінету позивача, на якому в колонці отримано відсутня будь-яка позначка (т. 1 а.с. 72).
Відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту або, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника попереднього рішення з електронного кабінету контролюючого органу. Разом з цим, такого документу до суду не надано. Докази відправлення попереднього рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистим врученням платнику податків/фінансовому агенту (його представнику) в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина також в свою чергу унеможливила подання позивачем додаткових документів з незалежних від нього причин, а тому підлягає врахуванню апеляційним судом при розгляді цієї справи в якості додаткової підстави для скасування спірного рішення про можливість виконання податкових обов'язків ТОВ «ТК «НОВАТОРГ».
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі повноваження стосовно встановлення факту неможливості виконання суб'єктом господарювання податкових обов'язків віднесено до компетенції відповідача, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.
З огляду на вищенаведені норми права, враховуючи, що невчинення відповідачем відповідних дій призвело до порушення права позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву ТОВ «ТК «НОВАТОРГ» про неможливість виконання податкових обов'язків.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі № 520/12678/22 в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 23.08.2023 року