21 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5374/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо несписання нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 в сумі 35 527,90 грн; зобов'язання здійснити корегування відомостей в інтегрованій картці платника податків шляхом скасування нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені за період з 01.01.2017 по 30.06.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.02.2000 була здійснена державна реєстрація фізичної особи-підприємця (дата запису 09.04.2013), а 15.06.2020 подав заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за його рішенням.
Вказав, що на нього, як на фізичну особу-підприємця (до внесення запису про припинення підприємницької діяльності), який перебував на загальній системі оподаткування, поширюються вимоги пункту 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», проте, відповідач всупереч вимогам закону безпідставно обмежив його в реалізації гарантованого права на списання вказаної недоїмки зі сплати ЄСВ.
Вважаючи бездіяльність ГУ ДПС у Волинській області щодо несписання недоїмки по сплаті ЄСВ, штрафів, пені протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що станом на 11.11.2022 від ОСОБА_1 (РНОКПІІ НОМЕР_1 ) не надходила заява про списання заборгованості з ЄСВ за 2018-2020 роки, крім того, позивачем не було надано до податкових органів доказів щодо сплати ЄСВ за будь який період як ним самим так і роботодавцем.
Вважає, враховуючи викладене, позивач зобов'язаний сплатити єдиний соціальний внесок за період 2018 - 2020 роки.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 09.04.2013 (дата державної реєстрації 15.02.2000).
15.06.2020 припинено підприємницьку діяльність за його рішенням, про що в ЄДР вчинено відповідний запис 21980060002023202.
Позивач перебував на обліку в ГУ ДПС у Волинській області з 09.04.2013 по 15.06.2020 на загальній системі оподаткування.
14.08.2020 позивачем було направлено відповідачу заяву про списання суми недоїмки, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання даної заяви. До заяви також було долучено декларацію про майновий стан та доходи, звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період 2017-2020 роки (форма № Д5).
У зв'язку із наявністю в інтегрованій картці платника податків позивача за кодом бюджетної класифікації 71040000 заборгованості зі сплати ЄСВ та відповідно до вимог статті 25 Закону № 2464-VІ відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.08.2020 № Ф-104590-55У.
06.10.2022 Першим ВДВС у м. Луцьку Західного МРУ МЮ (м. Львів) було відкрито виконавче провадження № 70011534 про примусове стягнення зазначеної заборгованості в сумі 35 527,90 грн, про що ОСОБА_1 дізнався лише 08.10.22 із застосунку «Дія».
У зв'язку із агресією рф ОСОБА_1 мобілізовано на військову службу, з березня 2022 року по даний час перебуває в зоні бойових дій, що підтверджується копією довідки в/ч НОМЕР_2 від 26.12.22 № 1909. За таких обставин суд вважає, що строк звернення позивача з позовом до суду пропущено не було.
Вважаючи бездіяльність відповідача, що виразилась у неприйнятті рішення про списання недоїмки по сплаті ЄСВ протиправною, що позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі -ПК України), Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає платників єдиного внеску.
Згідно з п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, зокрема: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 6 вказаного Закону у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Абзацом 3 ч. 8 та ч. 12 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З 03.06.2020 Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-15 згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020, яким, із урахуванням змінам, внесених згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020, в редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020, визначено наступне: 9-15. Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
- платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
- суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Як слідує з матеріалів справи, позивач 14.08.2020 звернувся до контролюючого органу із заявою про списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску відповідно до п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, що вбачається із наявної в матеріалах справи та дослідженої судом відповідної заяви із квитанцією про відправлення рекомендованим листом. (а.с. 10)
Однак, всупереч абзацу 5 пункту 9-15 розділу VIII Закону 2464-VI, який передбачає, що за результатами розгляду заяви податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, рішення, що відповідає вимогам вказаної норми, відповідачем не прийнято.
Доказів того, що за наслідками розгляду заяви позивача від 14.08.2020 було прийнято рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 не прийнявши рішення, передбачене абзацом четвертим пункту 9-15 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ, допустив протиправну бездіяльність.
Аналогічна позиція щодо зобов'язання податкового органу прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду заяви про списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску відповідно до п. 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 160/7256/21, Першого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справа № 360/8596/21.
Суд вважає за необхідне зазначити, що списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені здійснюється виключно за рішенням контролюючого органу, а не суду, у зв'язку із чим суд не може перебирати на себе функції податкового органу, що суперечило б статті 19 Конституції України, оскільки суд здійснює лише контроль легальності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, однак не виконує за останніх їхні функції.
З огляду на наведене, з метою повного та належного захисту прав позивача, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2020 про списання суми недоїмки та зобов'язати ГУ ДПС у Волинській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 14.08.2020 про списання суми недоїмки, штрафів та пені та прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9-15 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2020 про списання суми недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 14.08.2020 про списання суми недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9-15 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073 гривні 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010; Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя С.Ф. Костюкевич