м. Вінниця
23 серпня 2023 р. Справа № 120/1874/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року; зобов'язання відповідача 1 здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з серпня по листопад 2022 року проходив військову службу у відповідача 1 та в періоди з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року, з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії). Відтак у позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року вказану винагороду йому не виплатив. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.03.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.04.2023 року за вх.№18520/23 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зауважує, що позивач перебував лише у відрядженні і не займав жодної посади у військовій частині НОМЕР_1 . Таким чином виплату додаткової винагороди повинна здійснювати та військова частина, в якій позивач проходить службу та перебуває на грошовому забезпеченні.
Ухвалою суду від 09.05.2023 року до участі у справі як другого відповідача залучено Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач 2).
30.05.2023 року за вх.№28976/23 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач 2 зазначає, що 30.09.2022 року до нього від відповідача 1 надійшла довідка від 10.09.2022 року №584 стосовно військовослужбовців (в т.ч. стосовно позивача) ремонтно-евакуаційної групи, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , щодо прийняття ними безпосередньої участі у бойових діях в інтересах військової частини НОМЕР_1 за період з 01.08.2022 року по 30.08.2022 року. Водночас відповідач 2 звертає увагу на невідповідність довідки від 10.09.2022 року та довідки від 21.10.2022 року Додаткам № 1 та №2 до Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року. Крім того, відповідач 2 вказує, що довідка від 21.10.2022 року №818, в якій зазначається про безпосередню участь позивача у бойових діях в інтересах військової частини НОМЕР_1 в період з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, йому взагалі не була надана. Враховуючи вищевикладене відповідач 2 вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивача наказом відповідача 2 від 22.07.2022 № 207 з 22.07.2022 року зараховано у списки особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу відповідача 2 №215 від 29.07.2022 року позивач з 30.07.2022 року вибув у відрядження до відповідача 1.
Згідно довідкам відповідача 1 № 584 від 10.09.2022 року та №818 від 21.10.2022 року позивач, який проходить військову службу у відповідача 2, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в інтересах військової частин НОМЕР_1 в період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року та з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року.
З довідки про заробітну плату позивача від 23.05.2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року виплачено 9 677, 42 грн., а за вересень 2022 року - 30 000 грн. додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Водночас, позивач зазначає, що має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
У зв'язку з тим, що така винагорода у належному розмірі не виплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абз. 2 ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, (далі - Порядок №260).
Згідно з п.2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
П. 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
П. 1 та 21 Постанови №168 встановлено, зокрема, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
П. 17 Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Доручення від 23.06.2022 №912/з/29), яке застосовується з 01.06.2022 та визначає умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Згідно з п. 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
П. 2 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 встановлено виплачувати на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Водночас, абз. 3-7 п. 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно з п.5 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (п. 6 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29).
З системного аналізу процитованих норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що військовослужбовці Збройних Сил України, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. або 30000 грн.
Така участь у бойових діях військовослужбовця повинна підтверджуватися довідкою командира військової частини, яка є підставою для включення військовослужбовця до наказу командира (начальника) військової частини для виплати додаткової винагороди.
Судом встановлено, що відповідно до наказу відповідача 2 №215 від 29.07.2022 року позивач з 30.07.2022 року вибув у відрядження до відповідача 1.
Згідно довідкам відповідача 1 № 584 від 10.09.2022 року та №818 від 21.10.2022 року позивач, який проходить військову службу у відповідача 2, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в інтересах військової частин НОМЕР_1 в період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року та з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року.
Водночас за вказані періоди відповідачем 2 не виплачено позивачеві додаткову грошову допомогу в розмірі 100 000 грн., що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168.
Підставами для невиплати вказаної допомоги відповідач 2 зазначає невідповідність довідок № 584 від 10.09.2022 року та від 21.10.2022 року №818 Додаткам № 1 та №2 до Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року. Крім того, відповідач 2 вказує, що довідка, в якій зазначається про безпосередню участь позивача у бойових діях в інтересах військової частини НОМЕР_1 в період з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року, йому взагалі не була надана.
В контексті наведеного суд зазначає наступне.
Дослідивши надані довідки суд встановив, що вони видавалися відповідно до Окремого доручення №912/з/29 та містять інформацію про періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях, підписи посадових осіб, а також підстави видачі, як це й передбачено додатком №2 Окремого доручення №912/з/29.
На переконання суду наявність вищевказаних довідок є достатнім підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, що в свою чергу є підставою для видачі відповідачем 2 наказу про виплату відповідної додаткової винагороди військовослужбовцю.
Жодних документів, які б підтверджували недійсність вказаних довідок, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.
Щодо неотримання довідки від 21.10.2022 року, то суд зауважує, що оскільки позивачем дотримано всіх умов для виплати йому додаткової винагороди, відповідач не може посилатися як на підставу незгоди із позовом на невиконання військовою частиною,у відрядженні якої перебував позивач, формальних процедур реалізації права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Окремим дорученням №912/з/29 порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку, про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період із 01.08.2022 по 31.08.2022, із 01.09.2022 по 30.09.2022, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Оскільки виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), то маючи фактичну підставу для видачі наказу про виплату додаткової винагороди позивачу та правову підставу для цього у вигляді вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 відповідач 2 зобов'язаний був видати відповідний наказ про виплату позивачу цієї додаткової винагороди, однак цього безпідставно не здійснив.
За наведених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач 2, не здійснюючи видання наказу про виплату додаткової винагороди позивачу за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, який і є правовою підставою для такої виплати, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений чинним законодавством, тобто протиправно.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас судом не встановлено факту участі позивача у бойових діях та заходах в період з жовтня по листопад 2022 року, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то суду зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, відповідно, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вбачає за необхідне зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його стягнення з відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 134, 139, 143, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 в розмірі в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 26615093)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.08.2023 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна