про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
22 серпня 2023 р. Справа № 120/12720/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді її скарг від 27.10.2021 та 25.11.2022 та зобов'язати розглянути звернення у встановленому законом порядку.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Частиною 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника
Від того у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.
Зокрема відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості, що ідентифікують позивача, а згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представника мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону суд зауважує, що у випадку якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.
Однак якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то заява скріплюється підписом представника, у ній повинні бути додатково зазначено передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво.
Перевіривши позовну заяву суд встановив, що її підписано від імені позивача ( ОСОБА_1 ).
При цьому, у тексті позову немає жодної інформацій яка б вказувала на те, що його підписано представником.
Однак, до позовної заяви долучено незасвідчену фотокопію довіреності від 28.09.2021 (чинна до 28.09.2023) відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути її представником у тому числі й у судах.
Ознайомившись із підписом проставленим на позовній заяві та підписом ОСОБА_1 на довіреності від 28.09.2021 очевидними є відмінності їх графічних ознак, що вказує на приналежність підписів різним особам. Виявлена невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань, з огляду на що суд доходить переконання про те, що позовна заява не підписувалася особисто ОСОБА_1 , а підписана від її імені іншою особою.
При цьому, долучена до матеріалів позову фотокопія довіреності від 28.09.2021 вказує на оформлення та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 . Аврамичем Андрієм Станіславовичем.
Відповідні обставини також підтверджуються актом Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2023, із якого слідує, що позовна заява подана представником позивача Аврамичем Андрієм Станіславовичем.
Відповідним актом також засвідчено обставини того, що на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності від 28.09.2021 на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка не вказана в переліку документів, доданих до позовної заяви.
Крім того, судом оглянуто виконані ОСОБА_2 підписи на документах у інших справах за його участю (у статусі позивача чи представника) які перебували в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду (№ 120/6436/22, № 120/8458/22, № 120/9097/22, 120/10893/22, 120/324/23, 120/1044/23, 120/1400/23).
За результатом проведеного аналізу встановлено, що підпис на позовній заяві ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 .
У такому випадку, у позовній заяві в обов'язковому порядку повинні зазначатися передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує його повноваження.
Однак ОСОБА_2 оформляючи та подаючи до суду позовну заяву від імені ОСОБА_1 вказаних правил не дотримався.
Зокрема у тексті позовної заяви взагалі відсутня інформація про його прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, особисті номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Фотокопія довіреності від 28.09.2021 теж не може вважатися належним документом для підтвердження повноважень Аврамича А.С. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 адже реалізувати представницькі повноваження у справі особа вправі за умови їх підтвердження належними документами, якими виходячи зі змісту статті 59 КАС України є оригінал або належним чином посвідчена копія довіреності.
Виявлений недолік підлягає усуненню у спосіб уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України інформації про представника та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 28.09.2021 якою ОСОБА_1 уповноважує Аврамича А.С. на представництво своїх інтересів.
Крім того, відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.
Однак нормами п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України покладено на сторону позивача обов'язок навести мінімально - допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.
Варто зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач чи її представник, насамперед, повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов'язана із виконанням обов'язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.
Способом виконання обов'язку ініціатора процесу та суб'єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
Повертаючись до обставин викладених у позовній заяві, то там вказано, що ОСОБА_1 двічі (27.10.2021 та 25.11.2022) зверталася до відповідача із скаргами, однак відповіді на них не отримала. Це стороною позивача кваліфіковано як порушення відповідачем приписів Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
До позовної заяви долучено документи "скарга від громадянина України" датований 25.11.2021 та "скарга від громадянина України" від 27.10.2021. Окрім того, що дата проставлена на цих документах не відповідає даті оформлення скарг про неналежний розгляд яких позивач стверджує у позові, суд зауважує й те, що стиль та спосіб оформлення цих додатків не дає підстав їх ідентифікувати як належним чином оформлені копії.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення вказаних норм законодавства, додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем чи її представником із урахуванням наведених правил.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 по справі № 826/2935/14.
До того ж, позивач не виконала передбаченого пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України обов'язку навести мінімально - допустиме обґрунтування позовних вимог та подати відповідні докази для їх підтвердження.
Зокрема нормативне обґрунтування позовних спрямоване на доведення неналежного виконання відповідачем Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР в частині недотримання строків розгляду скарг ОСОБА_1 від 27.10.2021 та 25.11.2022.
Згідно ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із заявами або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналіз встановленої процедури розгляду звернення (заяви) дає підстави для висновку, що орган державної влади зобов'язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Однак, юридичним фактом із настанням якого виникає обов'язок розглянути звернення та виконати похідні обов'язки є надходження такого звернення до відповідного суб'єкта, у спірному випадку цим суб'єктом є Сьомий апеляційний адміністративний суд.
Настання цього юридичного факту повинна довести позивач адже саме вона посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо розгляду звернень.
Натомість до позовної заяви долучено лише два документи "скарга від громадянина України" датований 25.11.2021 та "скарга від громадянина України" від 27.10.2021 які, як зазначено вище, ще й неналежно оформлені, при цьому доказів їх надіслання та отримання адресатом не надано.
Відтак, виявлені недоліки позову підлягають виправленню у спосіб подання до суду належним чином оформлених (засвідчених) додатків до позовної заяви, усунення зазначених розбіжностей у датах документів, надання доказів надіслання та отримання скарг адресатом.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:
- уточненого тексту позовної заяви із зазначеною у ній інформацією про представника, обсяг якої передбачений пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 28.09.2021 якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів;
- доказів надіслання та отримання Сьомим апеляційним адміністративним судом скарг позивачки від 27.10.2021 та 25.11.2021 (25.11.2022);
- засвідчених у встановленому порядку копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для надіслання відповідачу).
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- уточненого тексту позовної заяви із зазначеною у ній інформацією про представника, обсяг якої передбачений пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та подання до суду оригіналу або належним чином засвідченої копії довіреності від 28.09.2021 якою ОСОБА_1 уповноважує Аврамича А.С. на представництво своїх інтересів;
- доказів надіслання та отримання Сьомим апеляційним адміністративним судом скарг позивачки від 27.10.2021 та 25.11.2022;
- засвідчених у встановленому порядку копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для надіслання відповідачу).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна