17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 761/22747/22
провадження № 51-1279 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, якою закрито провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 28 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення.
ОСОБА_6 , не погодившись з ухвалою слідчого судді, 09 листопада 2022 року подав на неї апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 28 листопада 2022 року закрив провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вказану вище ухвалу слідчого судді, оскільки встановив, що ця скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення пропущеного строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що брав участь у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею його скарги, але покинув залу суду до оголошення ухвали. Тому, як зазначив ОСОБА_6 , він не був обізнаний зі змістом постановленого слідчим суддею рішення аж до отримання 08 листопада 2022 року його копії, після чого наступного дня подав апеляційну скаргу. На думку ОСОБА_6 , апеляційний суд зобов'язаний був перевірити та врахувати причини затримки подачі ним апеляційної скарги, однак передчасно закрив провадження, чим обмежив його право доступу до судового захисту. Крім цього, зауважує, що рішення апеляційного суду постановлено незаконним складом суду, який підлягав відводу через висловлену недовіру до суддів.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 просив ухвалу апеляційного суду залишити без змін як законну, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Однак за наслідками перегляду судом касаційної інстанції ухвали апеляційного суду про закриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді від 28 жовтня 2022 року таких порушень не встановлено.
За загальним правилом п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, обчислюється з дня оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У цьому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК України).
Отже, правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як установив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_6 брав безпосередню участь у судовому засіданні 28 жовтня 2022 року під час розгляду слідчим суддею його скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що для ОСОБА_6 п'ятиденний строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, обчислюється з дня її оголошення (28 жовтня 2022 року). Разом із цим ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу 09 листопада 2022 року, тобто після закінчення цього строку і не порушив питання про його поновлення. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ця апеляційна скарга підлягала поверненню на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, а тому з огляду на помилкове призначення апеляційного розгляду, своєю ухвалою від 28 листопада 2022 року закрив провадження за апеляційною скаргою, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18. Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 наголошує на тому, що після виходу слідчого судді до нарадчої кімнати для постановлення судового рішення він покинув залу судового засідання, оскільки поспішав до іншого суду, і не був присутнім під час оголошення ухвали, що, на його думку, рівнозначно постановленню судового рішення за його відсутності. Однак та обставина, що ОСОБА_6 брав участь у розгляді скарги, але не скористався своїм правом бути присутнім під час оголошення слідчим суддею постановленого рішення, не тягне за собою застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 3 ст. 395 КПК України.
У випадку наявності об'єктивних обставин, які перешкодили особі ознайомитися зі змістом прийнятого слідчим суддею рішення та вчасно подати на нього апеляційну скаргу, вказане за її клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України. Однак клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 не подавав. Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 не ставив на вирішення апеляційного суду питання про поновлення пропущеного процесуального строку, у цього суду не було жодних підстав з'ясовувати поважність причин його пропуску.
Що стосується тверджень ОСОБА_6 про незаконний склад суду апеляційної інстанції, то вони є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
За наявності цих підстав слідчий суддя, суддя, присяжний зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм же може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ст. 80 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 заявив відвід колегії суддів апеляційного суду, оскільки раніше ці судді неодноразово ухвалювали незаконні, на його думку, рішення за наслідками розгляду його апеляційних скарг в інших провадженнях, що, як зазначив ОСОБА_6 , викликає сумнів у їх неупередженості.
Заява ОСОБА_6 про відвід суддів була розглянута у встановленому законом порядку, за наслідками чого колегія суддів Київського апеляційного суду ухвалою від 28 листопада 2022 року відмовила у її задоволенні, оскільки не встановила жодних об'єктивних даних, які би свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених ч. 1 ст. 75 КПК України.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків апеляційного суду щодо відсутності підстав для відводу суддів у касаційній скарзі ОСОБА_6 не навів і під час касаційного розгляду не встановлено обставин, які би викликали обґрунтований сумнів в упередженості, безсторонності чи необ'єктивності суддів апеляційного суду при розгляді цієї справи та могли би вплинути на прийняття суддями у справі законного судового рішення. Незгода ОСОБА_6 з постановленими цими суддями рішеннями в інших провадженнях не є підставою для того, щоб вважати такий суд упередженим під час прийняття рішення у даній справі.
Що стосується доводів ОСОБА_6 про можливу упередженість суддів у зв'язку з тим, що вони, на його думку, перебувають під слідством в ДБР, то його аргументи є непереконливими, адже з цих доводів та меж перегляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на можливу упередженість чи необ'єктивність суддів.
Таким чином підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 відсутні.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, якою закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2022 року залишити без зміни, а його касаційну скаргу- без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3