Ухвала
22 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 450/651/21
провадження № 61-12156ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня
2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня
2021 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Приватної агрофірми «Нива», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів), Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватної агрофірми «Нива» (далі - ПАФ «Нива»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів), Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Пустомитівський районний суд Львівської області своїм рішенням
від 26 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав дійсним договір купівлі-продажу від 26 липня 2005 року, укладений на аукціоні з продажу майна банкрута на Прикарпатській універсальній товарній біржі, відповідно до якого ОСОБА_1 купив, а ПА «Нива» продала нерухоме майно - телятник (А-1) площею 750,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 35 200 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАФ «Нива» оскаржила його в апеляційному порядку.
Львівський апеляційний суд своєю постановою від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ПА «Нива» задовольнив частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня
2021 року змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
10 серпня 2023 року ПАФ «Нива» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області
від 26 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 28 жовтня 2021 року.
Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на таке.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.
Зі спливом річного строку особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк
є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України.
Тож, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
У касаційній скарзі ПАФ «Нива» просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду
від 28 жовтня 2021 року, однак не доводить виключні обставини, за наявності яких строк на касаційне оскарження пропущений більше ніж на один рік може бути поновленим.
Заявник також вказує, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки про постанову Львівського апеляційного суду дізнався 21 липня 2023 року зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та постанови Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 року
у справі № 450/901/21. Постанова Львівського апеляційного суду
від 28 жовтня 2021 року була прийнята без участі представника
ПАФ «Нива», повний текст судового рішення засобами поштового зв'язку заявнику не надсилався.
Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.
У цій справі ПАФ «Нива» є відповідачем. Проте, з огляду на зміст постанови суду, ПАФ «Нива» оскаржила рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року в апеляційному порядку. Тобто, заявник був обізнаний про розгляд справи, про перегляд якої подає касаційну скаргу.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 28 жовтня
2021 року складений 28 жовтня 2021 року, надіслано до
Реєстру - 29 жовтня 2021 року; зареєстровано - 31 жовтня 2021 року; оприлюднено - 01 листопада 2021 року.
Річний строк, який відповідно до положень частини третьої
статті 394 ЦПК України обраховується від дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, у цій справі сплинув 28 жовтня 2022 року. Касаційна скарга подана 10 серпня 2023 року, тобто більше ніж через
1,5 року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
ПАФ «Нива» не надала достатніх та належних доказів на підтвердження неможливості отримання нею копії постанови Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року; не доведено наявності обставин, які б об'єктивно перешкоджали вчасному зверненню з касаційною скаргою на вказане судове рішення. Зазначене може бути підтверджено відомостями (довідкою) суду, супровідним листом разом із поштовим конвертом, листами-поверненнями поштових відправлень тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Отже, оскільки заявником не надано доказів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, відсутні підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, ПАФ «Нива» з метою усунення недоліків касаційної скарги та подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі необхідно вказати та довести існування обставини, визначених частиною третьою статті 394 ЦПК України.
Щодо підстав на касаційне оскарження судових рішень
Разом з тим, касаційна скарга подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене
у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У касаційній скарзі ПАФ «Нива» узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених
у пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Крім посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;
пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;
пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи;
пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Заявник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених частиною другою статті 389 ЦПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип «правової визначеності».
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 400 ЦПК України, суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.
Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга не містить, ПАФ «Нива» необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі,
якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання
у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська