09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1359/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Остапенка С.А.,
відповідача - Гаврися Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 (головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.) та рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 (суддя Ейвазова А.Р.) в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 17 933 524,59 грн
у справі №911/1359/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 150 907 381,69 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) стягнення 150 907 381,69 грн, у тому числі: 114 116 797,48 грн основного боргу; нарахованих з 02.03.2022 по 23.08.2022: пені у розмірі 17 933 524,59 грн, 3% річних у розмірі 1 536 354,76грн, втрат від інфляції у розмірі 17 320 704,86 грн.
2.Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 №20/21-360-РДД в частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена, однак відбір/відпуск якої у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 відповідач зменшив.
3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що належне виконання зобов'язань виявилось неможливим внаслідок настання форс-мажорних обставин, які призвели до скрутного фінансового становища. Крім цього, відповідач посилається на те, що на період дії в Україні воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії. Також відповідач повідомив про сплату ним 24.08.2022 основного боргу в розмірі 114 116 797,48 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4.Господарський суд Київської області рішенням від 16.12.2022 у справі №911/1359/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, закрив провадження в частині стягнення 114 116 797,48грн основного боргу, позов задовольнив частково. З ПАТ "Центренерго" стягнув на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" - 17 320 704,86 грн втрат від інфляції, 1 535 148,92 грн 3% річних, а також 282 837,81 грн в рахунок часткового відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором. В частині стягнення 1 205,84 грн 3 % річних, 17 933 524,59 грн пені - відмовив.
5.Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю підстав для (1) закриття провадження у справі в частині стягнення 114 116 797,48 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору (здійсненою відповідачем оплатою цієї заборгованості згідно з платіжним дорученням від 24.08.2022 №1965), (2) стягнення 17 320 704,86 грн втрат від інфляції та 1 535 148,92 грн 3% річних у зв'язку з невиконання відповідачем грошового зобов'язання у визначений строк.
6.Відмовляючи в задоволенні стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн за період з 02.03.2022 по 23.08.2022, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі - постанова НКРЕКП №332) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
7.Водночас суди відхилили доводи позивача стосовно того, що цей підпункт діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413, зазначивши, що відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у серпні 2022 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
8.ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 17 933 524,59 грн і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.
9.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статей 548, 549, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 216, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 3, 6, 17 Закону України "Про ринок електричної енергії" у поєднанні з підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 (пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).
10.Доводи скаржника зводяться до того, що (1) норми ЦК, ГК та Закону України "Про ринок електричної енергії" є чинними і жодних умов чи застережень про можливість ненарахування штрафних санкцій та/або зупинення їх стягнення за рішенням суб'єкта владних повноважень не містять; (2) постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу ніж норми ЦК та ГК (закон), а отже не нівелює загальних норм цивільного законодавства щодо права позивача на застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання; (3) зазначені в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 приписи є настановами, тобто рекомендаціями/порадами, які не мають обов'язкового характеру, не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про участь у балансуючому ринку; (4) жодні зміни до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії, на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, в частині визначення відповідальності за порушення строків оплати електричної енергії, які визначені умовами вказаного правочину, не вносились; (5) посилаючись на пункт 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", суди не врахували, що повноваження регулятора на ринку електричної енергії визначені іншими нормами матеріального права, зокрема частиною першою статті 17 вказаного Закону та частиною третьою статті 6 Закону, які не містять права НКРЕКП врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії шляхом визначення умов і порядку нарахування/стягнення штрафних санкцій за договором.
11.ПАТ "Центренерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
12.За твердженнями відповідача, положення постанови НКРЕКП №332 є спеціальними нормами щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі та підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії. При цьому, аналізуючи загальні та спеціальні норм права при застосуванні у договірних відносинах між учасниками ринку електричної енергії, Верховний Суд у постановах від 25.01.2022 у справі №911/782/21 та від 19.09.2022 у справі №912/1941/21 чітко вказав на обов'язковість застосування норм постанов НКРЕКП, в тому числі щодо тимчасової заборони на нарахування штрафних санкцій.
Підстави для передачі справи на розгляд палати
13.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 114 116 797,48 грн основного боргу; нарахованих з 02.03.2022 по 23.08.2022: пені у розмірі 17 933 524,59 грн, 3% річних у розмірі 1 536 354,76грн, втрат від інфляції у розмірі 17 320 704,86 грн.
14.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, в частині відмови у стягненні пені у сумі 17 933 524,59 грн.
15.Ключовим доводом касаційної скарги є те, що застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання унормовано законами - ЦК та ГК, а також Законом України "Про ринок електричної енергії". Постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед нормами ЦК та ГК (закон), а отже не нівелює загальних норм цивільного законодавства щодо права позивача на застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
16.Зазначені в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 приписи є настановами, тобто рекомендаціями/порадами, які не мають обов'язкового характеру, не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про участь у балансуючому ринку.
17.Вирішуючи питання стягнення пені та штрафу на користь ПрАТ "НАК "Укренерго", які нараховані останнім у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, у справі, правовідносини в якій є подібними з правовідносинами у цій справі №911/1359/22, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП (регулятор) прийняв постанову від 25.02.2022 №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
18.Верховний Суд вважав, що, звернувшись із касаційною скаргою та пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування постанови НКРЕКП №332 у подібних правовідносинах, скаржник не врахував, що її прийнято відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, не навів доводів того, що таке регулювання здійснено не з метою забезпечення енергетичної безпеки. Відтак виснував про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення про стягнення пені та штрафу, нарахованих за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, на підставі дії підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332.
19.Колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від таких висновків (позиції щодо правомірності відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП №332) з огляду на таке.
20.Застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання унормовано законами, зокрема ЦК та ГК.
21.В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).
22.Частинами першою, третьою статті 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
23.Штрафними санкціями, відповідно до частини першої статті 230 ГК, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
24.Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
25.Укладеними сторонами договорами, як у справі №922/1948/22, так й у цій справі №911/1359/22, передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором, зокрема у вигляді пені, що не суперечить вищенаведеним нормам права.
26.У зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, позивач у справі №922/1948/22 нарахував 73 477,58 грн пені та 177 603,53 грн 7% штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, а у цій справі №911/1359/22 - 17 933 524,59 грн пені за період з 02.03.2022 по 23.08.2022.
27.Відмова судів у задоволенні цих вимог, з чим у справі №922/1948/22 погодився Верховний Суд, фактично ґрунтується на дії у період спірних правовідносин підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332.
28.Так, 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", згідно преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:
-на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);
-оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
29.Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
30.В подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
31.Відповідно до абзаців 1 і 2 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
32.Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.
33.Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.
34.Підзаконним нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий суб'єктом нормотворчості на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України, спрямований на їх реалізацію, та який не повинен їм суперечити.
35.Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
36.З огляду на викладене принцип "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.
37.У наведеному контексті постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - ЦК та ГК, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК, який є основним актом цивільного законодавства України, та ГК), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
38.Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, Верховний Суд фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.
39.Проте, у спірний у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних з 26.02.2022 по 25.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду).
40.Такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК та ГК (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.
41.Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП №332 та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов'язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".
42.Наведене в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК та ГК (закону), ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання. Колегія суддів вважає, що наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду.
43.Відповідно, вказаний підпункт 16 пункту 1 НКРЕКП №332 не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕКП №332.
44.Відмова в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022), за умови що один із учасників ринку електричної енергії не дотримався наданих НКРЕКП у цій постанові настанов та все ж таки здійснив відповідне нарахування та звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, остаточно позбавляє позивача права на їх стягнення, адже відмова в задоволенні цих вимог (заявлених в межах позовної давності) не дозволить йому в подальшому (після втрати чинності такими обмеженнями) звернутись до суду з тими ж вимогами (про той же предмет і з тих же підстав).
45.Колегія суддів відзначає, що зміст наведеного підпункту свідчить про те, що рекомендації (настанови) надано лише учасникам ринку електроенергії щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, що не є тотожним забороні учасникам ринку електричної енергії звертатися до суду з відповідним позовом. При цьому, оскільки суд не входить до сфери урядування НКРЕКП, останній зобов'язаний розглянути спір по суті вимог та застосувати норми договору та закону, які регулюють спірні правовідносини.
46.Застосування постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766, якою остання на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни (далі - період дії карантину) надала настанови оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах) було предметом розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №912/1941/21.
47.Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 виснувала, що НКРЕКП своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою від 08.04.2020 №766 заявила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень вказаного умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП, в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору.
48.За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 положення цієї постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766 підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".
49.Якщо припустити, що сторони уклали договір на підставі Типового договору, затвердженого НКРЕКП, хоча його зміст не містить відповідних посилань на умови типового договору, очікуваним є тотожність (відповідна послідовність) дій НКРЕКП як у період запровадження карантинних обмежень, так й у період дії воєнного стану, які у мали б містити зазначення у відповідній постанові про незастосування/припинення дії на цей період, відповідних пунктів затвердженого нею Типового договору, зокрема щодо умов нарахування штрафних санкцій.
50.Однак, у даному випадку НКРЕКП постановою №332 не припинила дію умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії, зокрема в частині нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання, а рекомендувала учасникам ринку електричної енергії зупинити нарахування та стягнення таких штрафних санкцій на відповідний період.
51.Застосування судами підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 до спірних правовідносин також не відповідає нормі статті 58 Конституції України, адже не може вважатись пом'якшенням (пом'якшення для однієї сторони спірних правовідносин (зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій) має протилежні наслідки для іншої сторони (позбавляє її права на нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами укладеного договору та нормами чинного законодавства), а також звільненням від відповідальності (наведене формулювання не свідчить про звільнення від відповідальності, а вказує лише на тимчасове обмеження щодо нарахування та стягнення, яке має лише рекомендаційний характер та не свідчить про обов'язковість наведених НКРЕКП настанов для суду при розгляді спору).
52.Таким чином, положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК та ГК, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.
53.Отже, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку (позиції щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП №332), що міститься у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з вищенаведених підстав.
54.Відповідно до положень частини першої статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
55.Оскільки колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування правових норм (постанови НРЕКП №332), який було викладено у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 (колегія суддів у складі: Мачульський Г.М. - головуючий, судді Рогач Л.І., Краснов Є.В.), що приймалася колегією суддів з іншої палати, справа №911/1359/22 підлягає передачі на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд
1.Справу №911/1359/22 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає скарженню.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
О.А. Кролевець