21 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1938/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023
(головуючий - Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2022
(суддя - Козак І.Б.)
у справі №914/1938/22
за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»
до 1) Фізичної особи-підприємця Добрелі Олесі Миколаївни, 2) ОСОБА_1
про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 221 514,09 грн, з яких: 181 734,63 грн основний борг, 39 779,46 грн заборгованість по процентах,
У 2022 році Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Добрелі Олесі Миколаївни та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 221 514,09 грн, з яких: 181 734,63 грн основний борг, 39 779,46 грн заборгованість по процентах.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.11.2022 у справі №914/1938/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Добрелі Олесі Миколаївни та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» 181 743,63 грн заборгованості за кредитом, 39 779,46 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Добрелі Олесі Миколаївни на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» 1 661,37 грн судового збору, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» 1 661,37 грн судового збору.
28.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2022 у справі №914/1938/22 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А.- доповідач (головуючий), Бенедисюк І.М., Студенець В.І.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №29.2-02/2321, у зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №914/1938/22.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 для розгляду справи №914/1938/22 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №914/1938/22 є стягнення 221 514,09 грн заборгованості за кредитним договором. Оскільки предметом спору в цій справі є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік - 248 100,00 грн), то у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а також те, що справа має для скаржника виняткове значення, оскільки йдеться про порушення його фундаментального права на мирне володіння своїм майном; оскаржувана сума є значною для скаржника.
Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Окрім того, посилання скаржника на те, що справа №914/1938/22 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.
Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №914/1938/22 є стягнення суми, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2022 у справі №914/1938/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне провадження не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2022 у справі №914/1938/22.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець