Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1880/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, 1-А, код ЄДРПОУ 034191277)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
простягнення 45465,54 грн,
без виклику учасників справи
Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (смт. Покотилівка, Харківська обл.) про стягнення 68854,20 грн, яка складається з: основного боргу в сумі - 49248,06 грн; 3% річних в сумі - 2339,28 грн; інфляційних втрат в сумі - 17266,86 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1880/23 без повідомлення учасників справи.
15.08.2023 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомив, що відповідачем частково сплачено суму боргу, у зв'язку із чим він зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 45465,54 грн.
Суд, приймає заяву позивача (вх.№ 21737 від 15.08.23р) до розгляду, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства та задовольняє її. Суд продовжує розгляд справи з урахуванням нової ціни позову.
Ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62458, Харківська область, Харківський район, Покотилівська сільська рада, с/т "Жовтневий", б. 108.
Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 03.07.23 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи в господарському суді.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Згідно з Порядком реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1154, із змінами (далі Порядок №1154) між фізичною особою-підприємцем Лященком Володимиром Станіславовичем, Харківським обласним центром зайнятості (далі - позивач), Харківським районним центром зайнятості та Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації 24.07.2018 року укладено чотиристоронній договір №2000/09/22-18 про надання учасникам пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (далі - договір).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) Харківський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277) є правонаступником припиненої юридичної особи Харківського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22683407), про припинення якого 27.11.2020 року внесено запис до Реєстру №1004711120006000868.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.01.2022 внесено запис номер 2004710060001078354 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Лященка Володимира Станіславовича за власним рішенням.
При цьому позивач вказує, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП не припинилися.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (провадження №12-294гс18), від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 (провадження №12-249гс18), від 09.06.2019 у справі №127/23144/18 (провадження №14-460цс19).
Відповідно до вимог Порядку №1154 фінансова допомога надається одноразово шляхом оплати обласним центром зайнятості за заявою-дорученням учасника пілотного проекту витрат на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом.
Документи подаються за місцем реєстрації чи постійного проживання учасника пілотного проекту до базового центру зайнятості, який подає їх протягом одного робочого дня з дати їх надходження до обласного центру зайнятості. Оплата витрат учасника пілотного проекту на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом, проводиться обласним центром зайнятості згідно з умовами договору, укладеного між учасником пілотного проекту та продавцем обладнання і матеріалів.
Відповідно до умов договору, фінансова допомога надається в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію пілотного проект) із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб" від 02.12.2015 №1154 (із змінами) та цим договором.
Згідно з п.9 Порядку №1154 розмір фінансової допомоги не може перевищувати 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на початок відповідного року.
Розмір фінансової допомоги за договором визначено за рішенням Комісії і становить 70480,00 грн.
На підставі рішення Комісії та згідно умов договору фінансова допомога надається в національній валюті України на підставі заяви-доручення згідно з умовами договору шляхом безготівкової оплати позивачем витрат на закупівлю Лященком В.С. обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом та умовами договору, укладеного ним з продавцем обладнання, згідно із первинними документами, наданими для оплати (рахунок-фактура, рахунок, квитанція, накладна тощо) (далі - первинні документи).
Відповідно до вимог Порядку №1154 та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 05.04.2017 №224 (далі - Порядок №224), та договору, на підставі:
- заяви - доручення від 27.07.2018;
- договору поставки обладнання (матеріалів) №1 від 23.07.2018 укладеного між ФОП Потягін О.В., ФОП Лященко В.С. та Харківським обласним центром зайнятості, рахунку - фактури №40 від 23.07.2018, видаткової накладної №1 від 23.07.2018, Харківський ОЦЗ платіжним дорученням №79 від 21.08.2018 року перерахував 53202,00 грн оплати за шафу шокової заморозки АСО 080 та вакуумний пакувальник EFC YJS 601;
- договору поставки обладнання (матеріалів) №2 від 23.07.2018 укладеного між ФОП Потягін О.В., ФОП Лященко В.С. та Харківським обласним центром зайнятості, рахунку - фактури №41 від 23.07.2018, видаткової накладної №2 від 23.07.2018, Харківський ОЦЗ платіжними дорученнями №80 від 21.08.2018 перерахував 6133,00 грн за термостат занурювальний «Sous vide» Frosty Cooker SV 120;
- договору поставки обладнання (матеріалів) №1 від 27.07.2018, укладеного між ФОП Драч Д.М., ФОП Лященко В.С. та Харківським обласним центром зайнятості, рахунку - фактури №1 від 27.07.2018, видаткової накладної №1 від 27.07.2018, Харківський ОЦЗ платіжним дорученням №78 від 21.08.2018 перерахував 9195,00 грн оплати за ноутбук Asus Х541 UА (Х541UA-GQ1351D);
- договору поставки обладнання (матеріалів) №1 від 27.07.2018 укладеного між ФОП Іванова Н.Г., ФОП Лященко В.С. та Харківським обласним центром зайнятості, рахунку - фактури №1 від 27.07.2018, видаткової накладної №1 від 27.07.2018, Харківський ОЦЗ платіжними дорученнями №81 від 21.08.2018 року перерахував 1950,00 грн. за термопринтер кодів етикеток наклейок ХР 360.
Отже позивачем перераховано 70480,00 грн. на закупівлю обладнання для організації підприємницької діяльності, передбаченого бізнес-планом.
06.08.2021 між позивачем, відповідачем та Управлінням соціального захисту населення Харківської районної адміністрації укладена додаткова угода №1 до договору, якою внесено зміни до п. 4.1 договору, стосовно повернення коштів, перерахованих Харківським обласним центром зайнятості як фінансова допомога ФОП Лященку В.С., та визначено сплату одним платежем до 22 серпня 2021 року.
Згідно п. 9 Порядку №224 повернення фінансової допомоги, крім випадків, передбачених пунктом 12 Порядку №1154, здійснюється учасником пілотного проекту або суб'єктом господарювання одним платежем після закінчення трирічного строку з дати її отримання.
Кошти перераховані Харківським обласним центром зайнятості платіжними дорученнями 21.08.2018, таким чином строк повернення фінансової допомоги настав 22.08.2021 року.
Відповідно до вимог п. 11 Порядку №1154 та п. 4.3 договору сума фінансової допомоги, що повертається, зменшується на суму сплачених ФОП Лященко В.С. податків, зборів (обов'язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Для підтвердження розміру сплачених податків та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування учасник пілотного проекту/суб'єкт господарювання подає обласному центру зайнятості довідку, видану органом ДФС за місцем його обліку як платника податків.
Пунктом 12 Порядку №1154 передбачено, що фінансова допомога не повертається, якщо сума сплачених у відповідному періоді податків, зборів (обов'язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевищує суму фінансової допомоги, що повинна бути повернута за такий період, визначений у чотиристоронньому договорі.
На підставі довідки Головного управління ДПС у Харківській області від 25.10.2021 №27400/5/20-40-24-12-19 проведено розрахунок відповідно до якого за період з 01.09.2018 по 31.01.2021 відповідачем сплачено 20231,94 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
06 грудня 2021 року на засіданні Комісії (протокол №11 від 06.12.2021 року) розглянуто питання щодо виконання умов договору ФОП Лященко В.С. та прийнято рішення про надання відповідачу строку 10 робочих днів для повернення фінансової допомоги в сумі 50248,06 грн (70480,00 грн - 20231,94 грн) з дати отримання ним зазначеного рішення Комісії.
22.12.2021р. Харківським обласним центром зайнятості боржнику направлено лист №09-7361/21, яким повідомлено, що належить до повернення залишок фінансової допомоги з сумі 50248,06 грн, який отримано 29.12.2021 року, згідно відмітку про отримання. 14.02.2022 відповідачем перераховано 1000,00 грн.
На даний час, у заяві про зменшення позовних вимог позивач вказав, що не сплаченою залишається сума у розмірі 45465,54 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
З аналізу вказаних норм права вбачається, що фізичні особи, які на час пред'явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.
Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача фінансової допомоги, що отримана за договором №2000/09/22-18 про надання учасникам пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності від 24.07.2018, як з фізичною особою-підприємцем.
На момент укладення договору ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець.
Господарська діяльність Лященко В.С. припинена 26.01.2022, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За наведених обставин та правових норм, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП не припинилися.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (провадження №12-294гс18), від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 (провадження №12-249гс18), від 09.06.2019 у справі №127/23144/18 (провадження №14-460цс19).
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав доказів повного виконання зобов'язань за договором у встановлений строк.
Оскільки відповідач не надав доказів, які б підтверджували сплату позивачу суми боргу в сумі 28248,06 грн, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості вказаної суми отриманої фінансової допомоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Також, відповідно до розрахунку наданого разом із заявою про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у сумі 15163,20 грн та 3% річних у сумі 2054,28 грн.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме 3% річних у розмірі 2054,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 15163,20 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням нової ціни позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 530, 612, 623-629, 631, 1046 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, 1-А, код ЄДРПОУ 034191277) суму основного боргу у розмірі 28248,06 грн, 3% річних у розмірі 2054,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 15163,20 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "23" серпня 2023 р.
Суддя Л.В. Шарко