79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.08.2023 Справа № 914/1751/23
м. Львів
За позовом: Фізичної особи - підприємця Шарана Романа Ігоровича, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Боднар Вікторії-Анни Володимирівни, село Борщовичі, Львівського району Львівської області
про стягнення 6125,43 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Представники сторін не викликались
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку .court.gov.ua. не здійснювалося.
1. Історія розгляду справи
1.1. Фізична особа - підприємець Шаран Роман Ігорович (надалі - позивач, ФОП Шаран Р.І.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Боднар Вікторії-Анни Володимирівни (надалі - відповідач, ФОП Бднар В.-А.В.) про стягнення 56725,43 грн заборгованості з яких 50600,00 грн сума основного боргу, 5060,00 грн пеня, 761,83 грн індекс інфляції та 303,60 грн 3% річних.
1.2. Ухвалою суду від 07.06.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення ухвали.
1.3. 16.06.2023 в системі Електронний Суд сформовано заяву про усунення недоліків (вх.№15148/23 від 19.06.2023).
1.4. Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи №914/1751/23 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
1.5. Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
1.6. 27.06.2023 в системі Електронний Суд позивачем сформовано заяву про зміну предмету позову (вх.№2507/23).
1.7. Щодо вказаної заяви позивача про зміну предмету позову суд зазначає таке.
1.8. Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
1.9. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
1.10. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
1.11. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
1.12. Такі висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.
1.13. Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 56725,43, що включає: суму основного боргу - 50 600 грн, інфляційні збитки - 761,83 грн, пеню - 5060 грн та 3 % річних - 303,60 грн.
1.14. У поданій заяві про зміну предмета позову зазначено, що 20.06.2023 року відповідач здійснив оплату за надані послуги в розмірі суми основного боргу - 50 600,00 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з ФОП Боднар В.-А. В. інфляційні збитки - 761,83 грн, пеню - 5060, 00 грн та 3% річних - 303,60 грн.
1.15. Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви, предмет та підстави позову у даній справі залишилися незмінними, однак, позивачем зменшено кількісний показник заявлених до стягнення грошових коштів, тобто зменшено розмір майнової вимоги.
1.16. Враховуючи наведене, суд розцінює заяву позивача про зміну предмета позову як заяву про зменшення позовних розміру позовних вимог.
1.17. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
1.18. Ухвалою суду від 19.06.2023 року суд інформував сторони, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, оскільки судове засідання не проводиться, а тому процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
1.19. Враховуючи що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін, а заява про зменшення розміру позовних вимог подана в межах визначеного строку для вчинення процесуальних дій, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розгляд справи здійснювати з її урахуванням.
1.20. 14.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17521/23). У поданому відзиві відповідач просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору.
1.21. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
1.22. Разом з тим суд звертає увагу, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог, зокрема в частині стягнення суми основного боргу, відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі в цій частині.
1.23. 02.08.2023 в системі Електронний Суд позивачем сформовано відповідь на відзив (вх.№19079/23).
1.24. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
1.25. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, сторонам створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
2. Аргументи сторін
2.1. Позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача - ФОП Боднар В.-А. В. 761,83 грн індексу інфляції, 5060, 00 грн пені та 303,60 грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у зв'язку з порушенням строків оплати за Договором-заявкою №З22-008374 про надання транспортно-експедиційних послуг
2.2. Відповідач у поданому відзиві щодо нарахування пені зазначає, що Договором-заявкою не передбачено нарахування пені. Відтак, нарахування 5060,00 грн (подвійна облікова ставка НБУ) є безпідставним та незаконним. Посилання позивача на ч. 3 ст. 549 ЦК України (визначення поняття пені) такою підставою вважатись не може.
2.3. Щодо нарахування інфляційних та 3% річних зазначено, що за Договором-заявкою оплата здійснюється протягом 5 банківських днів по отриманню оригіналів документів. Відправлення отримано 03.01.2023 року, отже останнім днем оплати є 10.01.2023 року. Тому на думку відповідача позивачем невірно визначено строк нарахування інфляційних, 3% річних з 08.01.2023 року, а не з 11.01.2023 року.
2.4. Крім того зазначено, що пунктом 12 Договору-заявки сторонами було погоджено, що «Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором, якщо це є наслідком обставин непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, збройних конфліктів, масових заворушень), рішень органів влади та інших, незалежних від сторін обставин. Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджує відповідний документ, виданий уповноваженим органом відповідної країни.
2.5. Відповідачем зазначено, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022. Також вказано, що Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщено на офіційному сайті Торгово-промислової палати України, остання засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
2.6. Крім того відповідач стверджує, що ФОП Боднар В.-А.В. здійснює свою діяльність як експедитор. Відповідач організовує виконання транспортно-експедиторських послуг за дорученням клієнтів (замовників) та за їх рахунок, з коштів, які отримані від замовників здійснюється оплата послуг перевізників, які здійснюють перевезення. Однак, безпосередньо замовник станом на сьогодні оплати наданих послуг не здійснив. Вище наведені обставини зумовили неможливість здійснення оплати наданих послуг раніше. Проте з метою якнайшвидшого виконання зобов'язань, відповідачем було здійснено оплату послуг перевезення самостійно.
2.7. У зв'язку з наведеним, на думку відповідача існують підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, а тому інфляційні втрати та 3% річних не підлягають стягненню.
2.8. Позивач доводи викладені у відзиві вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності з огляду на наступне.
2.9. У відповіді на відзив зазначено, що помилковими та необґрунтованими є твердження про неможливість нарахування пені оскільки за приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином право нарахування пені передбачено Господарським кодексом України і лише її розмір може встановлюватись сторонами, при цьому визначений Позивачем розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому підлягає задоволенню.
2.10. Також позивач вважає необґрунтованими доводи щодо звільнення від відповідальності шляхом нарахування пені, штрафних санкцій та інфляційних збитків, оскільки відповідачем не враховано, що в даних випадках форс-мажор автоматично не застосовується. Між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконати якесь конкретне договірне зобов'язання повинен існувати причинно-наслідковий зв'язок. Згідно із чинним регламентом Торгово-промислової палати засвідчення форс-мажорних обставин здійснюють окремо за кожним договором шляхом оформлення сертифікатів. Проте у зв'язку з винятковою ситуацією в Україні - уведенням воєнного стану - Торгово-промислова палата підготувала та розмістила на своїй офіційній веб-сторінці загальний лист про засвідчення форс-мажорних обставин, однакк такий лист відповідачем не надано, а причинно-наслідковий зв'язок між воєнним станом на пропущенням своїх зобов'язань відповідач не обґрунтував.
3. Обставини, встановлені судом
3.1. 23.12.2022 року між ФОП Боднар В.-А.В. (експедитор 1 за договором) та ФОП Шараном Р. І. (перевізник за договором) укладено Договір-заявку № З22-008374 про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір-заявка).
3.2. Пунктом 1 Договору-заявки встановлено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між «Експедитором 1» та «Перевізником» має силу договору на разове перевезення.
3.3. Відповідно до умов Договору-заявки вартість перевезення становить 50600,00 грн.
3.4. Відповідно до п. 2 Договору-заявки, оплата по даній заявці здійснюється протягом 5 банківських днів по отриманню оригіналів документів. … Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірника акту виконаних робіт, рахунок «Перевізника» та зареєстрована податкова накладна.
3.5. Відповідно до п. 12 Договору-заявки сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором у тому випадку, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, збройних конфліктів, масових громадських заворушень), рішень органів влади та інших, незалежних від сторін, обставин. Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджує відповідний документ, виданий уповноваженим органом відповідної країни.
3.6. Матеріали справи містять копію Міжнародної товарно-транспортної накладної від 23.12.2022 року, відповідно до якої перевізником є ФОП Шаран Р.І., одержувачем вантажу - Endo Trading Sp.z.o.o., ul. Dzieci Glogowskich 1, Glogow 67-200, Poland, а місцем розвантаження вантажу Kamiena Drogal 67-200, Glogow Polsca.
3.7. Розвантаження вантажу та його одержання одержувачем відбулось 28.12.2022, що підтверджується підписом та штампом одержувача.
3.8. Позивач вказує, що після фактичного виконання своїх зобов'язань, на виконання вимог Договору-заявки, представником перевізника 02.01.2023 було надіслано відповідачу ряд документів, а саме Міжнародну товарно-транспортну накладну від 23.12.2022, Рахунок-фактуру № 28/12 від 28.12.2022 на суму 50600,00 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/12 від 28.12.2022 на суму 50600,00 грн.
3.9. Позивачем долучено копію експрес накладної ТОВ «Нова пошта» №59000912601755 та відстеження поштового відправлення, з якого встановлено, що посилку видано отримувачу - 03.01.2023 року.
3.10. Позивач звертався до відповідача з Претензією №1 від 27.02.2023 року, якою просив здійснити оплату послуг з перевезення в сумі 50600,00 грн. На підтвердження факту надсилання претензії на адресу відповідача до матеріалів справи долучено опис вкладення у цінний лист та реєстр згрупованих поштових відправлень Укрпошта Стандарт від 01.03.2023 року.
3.11. Після звернення позивача до суду 20.06.2023 року відповідачем здійснено платіж на користь позивача в сумі 50600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 150 від 20.06.2023, призначення платежу «оплата за транспортні послуги зг. рах. №28/12 від 28.12.2022р. Без ПДВ».
4. Оцінка суду
4.1. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
4.2. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
4.3. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
4.4. Як зазначалося судом вище між сторонами було укладено Договір-заявку № З22-008374 про надання транспортно-експедиційних послуг.
4.5. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.6. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.7. Сторонами було погоджено, що оплата за надані послуги по даній заявці здійснюється протягом 5 банківських днів по отриманню оригіналів документів. Документи для оплати: ТТН або CMR два оригінальних екземпляри (з обов'язковою наявністю оригінальних печаток митних органів, що посвідчують перетин державного кордону), відміткою (печатка, підпис) вантажоодержувача із зазначенням дати фактичного вивантаження, два примірника акту виконаних робіт, рахунок «Перевізника» та зареєстрована податкова накладна.
4.8. Як зазначалося вище позивач на виконання умов Договору-заявки надіслав відповідачу визначений перелік документів, які було отримано відповідачем 03.01.2023 року. Факт отримання документів відповідачем визнано у відзиві на позовну заяву та не заперечується.
4.9. З урахуванням наведеного, відповідно до умов Договору-заявки оплата за надані послуги по даній заявці мала бути здійснена протягом 5 банківських днів по отриманню оригіналів документів. Оскільки документи було отримано 03.01.2023 року, останнім днем оплати було 10.01.2023 року.
4.10. Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що з 11.01.2023 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати 50600,00 грн.
4.11. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.12. У ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.13. Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
4.14. Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.15. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором-заявкою.
4.16. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
4.18. Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
4.19. Щодо позовної вимоги про стягнення 5060, 00 грн пені, нарахованої за період з 08.01.2023 по 21.03.2023, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
4.20. Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
4.21. На відміну від індексу інфляції та процентів річних, нарахування яких на суму невиконаного грошового зобов'язання відбувається на основі закону, незалежно від того чи містить укладений між сторонами договір відповідні положення, то пеня є договірною санкцією. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
4.22. Посилання позивача на ст. 549 ЦК України як на підставу нарахування пені, судом до уваги не береться, оскільки вказаною законодавчою нормою встановлено загальні умови та порядок нарахування пені, а не визначено обов'язок та умови її сплати контрагентом за порушення певного конкретно визначеного зобов'язання.
4.23. Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що в Договорі-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг №З22-008374 від 23.12.2023 року стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання з оплати не визначено, суд приходить до висновку, що така позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
4.24. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.25. При цьому суд звертає увагу на те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
4.26. У зв'язку з порушенням ФОП Боднар В.-А. В. грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 761,83 грн індексу інфляції за січень-лютий 2023 року та 303,60 грн 3% річних за період з 08.01.2023 по 21.03.2023 року.
4.27. Перевіривши підстави, строки та правильність розрахунку процентів річних за визначений позивачем період з 08.01.2023 по 21.03.2023 року суд встановив, що такий проведено невірно, позивачем не враховано час виникнення прострочення (як зазначалося вище судом відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з 11.01.2023), здійснивши відповідний перерахунок суд зазначає, що вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 291,12 грн.
4.28. Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування інфляційних втрат з використанням індексів січень-лютий 2023 року, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 761,83 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки фактичний розмір таких нарахувань за відповідний період перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення в цій частині.
4.29. Разом з тим суд вказує, що висловлені відповідачем заперечення позовних вимог не спростовують підстав позову, адже факт прострочення оплати за Договоро-заявкою не спростований і відповідачем не заперечується, доказів на підтвердження інших висловлених заперечень відповідачем не подано. Детальніше суд зазначає таке.
4.30. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
4.31. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
4.32. Згідно з листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
4.33. Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і суд не ставить під сумнів його негативний вплив на здійснювану суб'єктом господарювання діяльність.
4.34. Разом із тим суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
4.35. Тому твердження відповідача про те, що зазначений лист від 28.02.2022 є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій є помилковими та не обґрунтованими. За відсутності належних і допустимих доказів унеможливлення виконання грошового зобов'язання, яке мало бути виконане до 10.01.2023, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов'язання з підстав введення воєнного стану в державі.
4.36. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
4.37. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
4.38. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.39. Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.40. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.41. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які не спростовані відповідачем, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Шарана Романа Ігоровича до ФОП Боднар Вікторії-Анни Володимирівни про стягнення 6125,43 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підлягають до задоволення частково в сумі 1052,95 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
5. Судові витрати
5.1. Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
5.2. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5.3. Відтак, судовий збір в розмірі 461,38 грн покладається на відповідача, в решті залишається за позивачем.
5.4. У позовній заяві ФОП Шаран Р.І. окрім суми заборгованості за договором та судового збору також просить стягнути 18 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
5.5. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд звертає увагу на таке.
5.6. Згідно з п.1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
5.7. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5.8. Так, до позовної заяви долучено Додаток до Договору №1 про надання професійної правничої (правової) допомоги №0292-г від 31.01.2023 року та Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги від 22.03.2023 року.
5.9. Відповідно до положень п. 1 Додатку до Договору №1 вартість наданих клієнту двокатським об'єднанням послуг по стягненні в користь Клієнта заборгованості з ФОП Боднар Вікторії-Анни Володимирівни, ІПН НОМЕР_1 згідно Договору-заявки № 322-008374 від 23.12.2022 року про надання транспортно-експедиційних послуг розраховується виходячи із загальної кількості витраченого часу адвокатами Адвокатського об'єднання для надання послуг Клієнту та вартості однієї нормо-години роботи Адвокатського об'єднання;
5.10. Пункт 2 Додатку до Договору встановлює, що кількість витраченого часу адвокатами Адвокатського об'єднання для організації та/або надання послуг Клієнту зазначається в Детальному описі робіт;
5.11. Вартість однієї нормо-години роботи Адвокатського об'єднання становить 3 000,00 грн (п. 3 Додатку до Договору №1).
5.12. Пункт 4 Додатку до Договору встановлює, що за результатами надання/прийому послуг сторони підписують Акт виконаних робіт.
5.13. Водночас, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи позивачем не долучено Договору про надання адвокатських послуг та Акту виконаних робіт на підставі яких можна би було встановити умови Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №0292-г, умови представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у справі №914/1751/23 та доказів їх оплати чи виникнення такого обов'язку з оплати.
5.14. Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн не доведені належними та допустимими доказами, відтак, слід відмовити у їх відшкодуванні за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Боднар Вікторії-Анни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Шарана Романа Ігоровича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 761,83 грн індексу інфляції, 291,12 грн 3% річних та 461,38 грн судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення у зв?язку із перебуванням судді у черговій щорічній відпустці складено та підписано 23.08.23р.
Суддя Щигельська О.І.