Провадження № 33/821/379/23 Справа № 703/1603/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
18 серпня 2023 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Сухомудренка Б.В. та на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 03 квітня 2023 року близько 18 години 05 хвилин в с. Велика Яблунівка по вул. Нечуя-Левицького, у порушення п.2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «Фольксваген LT-28», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на місці зупинки, у присутності двох свідків, продув алкотестер «Драгер», результат якого склав 2,51 ‰.
В апеляційній скарзі захисник Сухомудренко Б.В. просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На думку захисника, судом при розгляді даної справи порушено вимоги ст. 245 чинного КУпАП щодо повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а також забезпечення розгляду справи у точній відповідності із законом. Вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та постановленою з порушенням норм ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Стверджує, що суд першої інстанції, викладаючи об'єктивну сторону у постанові від 26 травня 2023 року, відредагував зміст об'єктивної сторони адміністративного правопорушення на користь сторони обвинувачення.
Разом з тим, ОСОБА_1 виявив розбіжності у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 313463, який складався відносно нього 03 квітня 2023 року та направлено до суду, та у протоколі серії ААД № 313463, копія якого вручалася йому.
Вказує, що в оригіналі цього протоколу на час його складання не містилися дані про місце вчинення інкримінованих дій щодо вулиці, де воно вчинено - ОСОБА_2 . Також цей протокол не містив даних про належність автомобіля у відповідній графі протоколу, які були внесені вже після його складання; не містив даних про номерний знак автомобіля (у копії указано інші номерні знаки, серія яких починається на букви «ВА»), які були внесені вже після його складання і вручення ОСОБА_1 . Окрім того до вказаного протоколу внесені виправлення у вигляді слів «в стані» над словами «з ознаками», що фактично вказує на зміну викладу об'єктивної сторони адміністративного правопорушення без відому ОСОБА_1 та понятих. Додано до протоколу й перелік доказів, що долучається до нього: відео з відеореєстратора службового авто; із нагрудного відеореєстраотра; матеріали справи. Ще під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, до нього не було внесено дані про повну назву приладу, яким проводилося вимірювання, та його модель, які були включені до протоколу за відсутності ОСОБА_1 у невідомий час.
З цього приводу посилається на п. 7 розділу II Інструкції №1376, яким визначено що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
З огляду на вказане, суд, приймаючи рішення у справі, з власної ініціативи вдався до його редагування, виключивши із неї записи, про виключення яких не клопотала жодна сторона, що явно йде в розріз із практикою ЄСПЛ (справи «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії» тощо) та свідчить про надання переваги стороні обвинувачення, адже чинним КУпАП не передбачено відповідальності за керування автомобілем з ознаками сп'яніння, як то указано у протоколі серії ААД № 313463.
Приводить доводи щодо неналежності доказів: акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, в обґрунтування апеляційних вимог приводить фактичні дані відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які не містять даних про роз'яснення ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп'яніння та положень ст. 266 КУпАП, що свідчить про порушення процедури огляду та указує на його недійсність. Натомість зафіксовані факти умовляння та переконання шляхом прихованих погроз щодо необхідності пройти огляд на місці.
Наявним у справі відеозаписом взагалі не зафіксовано факт складання та вручення ОСОБА_1 направлення 03 квітня 2023 року, яке міститься у матеріалах справи, що обумовило звернення останнього до суду з повідомленням про його підроблення, на що суд не звернув жодної уваги.
Зауважує, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на думку захисту, взагалі є неналежними доказами, адже у них викладені пояснення щодо інших обставин, ніж зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення та за якими такий протокол не складався.
На відеозаписі, що доданий до справи о 18 год. 25 хв. чути слова про те, що на той час уже були складені пояснення свідків, хоча огляд проведено значно пізніше.
Відзначає, що роздруківка тесту №5030 алкотестера «Драгер 6810» від 03 квітня 2023 року не вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, як доказ винуватості ОСОБА_1 .
Водночас ця роздруківка приладу «Драгер», модель якого не могла бути відомою на час складання протоколу, відомості про яку вже були внесені після складання протоколу, тест проведено о 18 годині 38 хвилин, - тобто вже після завершення оформлення усіх матеріалів справи.
На переконання апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги на доводи ОСОБА_5 про те, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення Газоаналізатор «Драгер 6810» не містить оцінки відповідності державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2010 року № 95, строк дії свідоцтва указаного приладу вичерпаний 10 лютого 2015 року.
Таким чином проведення тесту газоаналізатором «Драгер 6810» відносно ОСОБА_5 свідчить про порушення процедури огляду, передбаченими ст. ст. 266 КУпАП, що унеможливлює їх використання як доказу винуватості.
Вказує, що запис з нагрудної камери поліцейського не містить доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Отже за таких обставин наявно достатньо сумнівів в законності вимоги про проходження огляду в цілому за відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що може відносити його до числа суб'єктів, які підлягають притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, на відео відображено факт протиправного поводження із ОСОБА_1 , не роз'яснення йому будь- яких прав, в тому числі і права на захист. У той же час працівником поліції грубо порушено право ОСОБА_1 на свободу останнього від самовикриття у вчиненні правопорушення, через те що працівник поліції, не роз'яснивши змісту ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП отримав пояснення від ОСОБА_1 та продиктував йому їх зміст, які підлягали внесення до протоколу.
Зазначає, що за змістом відеозапису ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на алкотестері «Драгер» та мав намір пройти огляд в медичному закладі, від якого не відмовлявся до самого завершення проведення із ним процесуальних дій. Проте той доставлений до медичного закладу не був, що суперечить положенням ст. 266 КУпАП та п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція - №1452/735).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на тотожні доводи, що й захисник Сухомудренко Б.В. в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на положення: Інструкції №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
Як на підставу для скасування постанови та закриття провадження у справі приводить версію подій, за якою 03 квітня 2023 року майстер ОСОБА_6 ремонтувати бампер на автомобілі «Фольксваген LT-28». В процесу ремонту вони поїхати в магазин за скотчем. За кермо сів ОСОБА_6 . Коли вони повертались з магазину до автомобіля, то побачили біля автомобіля працівників поліції. Між ними сталася розмова щодо відсутності бамперу на автомобілі, під час чого він пред'явив усі наявні документи. Інспектори почали звинувачувати його у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння. Він категорично заперечив ці обставини та повідомив, що він не керував автомобілем. Майстер з боку все підтвердив. Працівники поліції це до уваги не взяли і сказали, що якщо він не пройду огляд на стан сп'яніння, то вони складуть протокол за ст.130 КУпАП. Після його повторного заперечення вони все ж таки склали протокол за ст. 130 КУпАП без проведення жодного огляду. Далі ті знову наполягали, щоб він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Після цього інспектор приніс прилад «Драгер 6810». Проте на момент коли інспектор приніс прилад, протокол був вже складений. Пізніше він дізнався, що інспектори скористалися його необізнаністю та самі не роз'яснили йому процедуру огляду і можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сухомудренка Б.В., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їхньому змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №313463 від 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 в цей день близько 18 години 05 хвилин в с. Велика Яблунівка по вул. Нечуя-Левицького, у порушення п.2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «Фольксваген LT-28», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на місці зупинки, у присутності двох свідків, продув алкотестер «Драгер», результат якого склав 2,51 ‰.
Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких заперечень, напроти наявний власноручно зроблений запис про вживанням ним пива.
Доводи захисника про внесення додаткових записів до протоколу про адміністративне правопорушення після того, як його підписано особою, стосовно якої його складено, були предметом перевірки судом першої інстанції.
З цього приводу судом першої інстанції вказано, що особою, яка притягується до адміністративної відповідності, ОСОБА_1 у розпорядження суду не надана копія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яка була вручена йому працівниками поліції за вищевказаних обставин, що позбавляє суддю об'єктивної можливості встановити, що виправлення, які здійснені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №313463 від 03 квітня 2023 року, а саме з «з ознаками» на «в стані», були здійснені працівником поліції після вручення копію цього протоколу ОСОБА_1 .
Разом з тим, судом першої інстанції також встановлено, що працівником поліції розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №313463 від 03 квітня 2023 року, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Під час складення цього протоколу ОСОБА_1 змінив свою позицію щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та погодився проти такий огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», який проведено о 18 годині 38 хвилин.
Саме після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», працівником поліції було внесено до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №313463 від 03 квітня 2023 року результати такого огляду та закінчено складення цього протоколу.
Таким чином, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для складання о 18 годині 10 хвилин протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки його огляд на стан сп'яніння проведено о 18 годині 38 хвилин, суддя міськрайонного суду вважав безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
З цього приводу апеляційний суд засвідчує, що наведеними обставинами пояснюється внесення до протоколу виправлень: взяття в дужки «з ознаками) та написання надрядкового «в стані».
Крім того, суддя міськрайонного суду обґрунтовано критично оцінив посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на те, що у протоколі не вказано висновку про наявність стану сп'яніння, а лише зазначено про його ознаки, оскільки працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем саме у стані алкогольного сп'яніння, оскільки на місці зупинки транспортного засобу продув алкотестер «Драгер», покази якого склали 2,51‰.
В апеляційному суді стороною захисту надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №313463 від 03 квітня 2023 року, котру було вручено ОСОБА_1 після її складання.
З цієї копії можливо зробити висновок, що патрульним поліцейським в порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376), допущені внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено: адреса місця вчинення інкримінованих дій - вулиця Нечуя Левицького; належність автомобіля, його номерний знак; перелік доказів, що долучається до нього: відео з відеореєстратора службового авто; із нагрудного відеореєстратора; матеріали справи; повну назву приладу, яким проводилося вимірювання.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що норми Інструкція № 1376, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його направлення до суду тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.
У цій справі апеляційним судом не встановлено, порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 чи загальних засад при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді було достеменно відомо, що він обвинувачувався в керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та саме від цього обвинувачення він захищався.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода, працівниками поліції, у присутності двох свідків, останньому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», однак той відмовився.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого, в зв'язку з виявлення у ОСОБА_1 наведених ознак сп'яніння, той направляється працівником поліції до закладу охорони здоров'я - ЧОНД м. Черкаси, для визначення стану його сп'яніння, при цьому відомості щодо проведення такого огляду відсутні, що вказує на не проведення такого огляду.
Письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 03 квітня 2023 року, відповідно до яких, вони в цей день о 18 годині 15 хвилин в с. Велика Яблунівка по вул. Нечуя-Левицького, були свідками як водію автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 було запропоновано продути алкотестер «Драгер» або пройти медичний огляд в ЧОНД для встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що він відмовився. Від надання у протоколі будь-яких пояснень відмовився.
Роздруківкою тесту №5030 алкотестера «Драгер 6810» від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого, в цей день о 18 годин 38 хвилин у видихуваному повітрі ОСОБА_1 виявлено 2,51 ‰ алкоголю, при цьому будь-яких заперечень щодо проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу від ОСОБА_1 не надійшло, незгоди з результатом огляду не висловив, натомість такий результат огляду засвідчив власним підписом.
Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відповідно до якого, 03 квітня 2022 року о 18 годині 20 хвилин інспектором СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Заболотнім В.Б., у присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 , здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 .
Окрім того, судом першої інстанції наданий детальний аналіз відеозаписами з бодікамери працівника поліції, якими зафіксовано, що працівниками поліції запрошеним свідка у присутності ОСОБА_1 роз'яснено, що ними зупинено автомобіль «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_1 , який має ознаки алкогольного сп'яніння. Водночас останній не заперечував, що саме він керував автомобілем, який зупинили працівники поліції. У зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, наявність яких той не оспорював та визнавав факт вживання алкоголю, у присутності свідків було запропоновано пройти огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестра «Драгер». Проте ОСОБА_1 відмовився. У подальшому, працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі ЧОНД в м. Черкаси, на що той погодився. Після цього, працівник поліції повідомив про необхідність складання направлення на огляд у медичному закладі. Після складання працівниками поліції документів, ОСОБА_1 неодноразово повідомлено про необхідність здійснення поїздки до м. Черкаси для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на який він дав згоду. Утім ОСОБА_1 на дані повідомлення не реагував та готовність проїхати до медичного закладу не висловлював. У подальшому, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та пройшов відповідний огляд. Результат такого огляду склав 2,51 ‰. ОСОБА_1 не заперечував результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Після цього працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ознайомлено ОСОБА_1 та йому вручено копію цього протоколу. Будь-яких заперечень щодо викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 не вказав. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що вживав пиво. Потім, у зв'язку з вилученням автомобіля «Фольксваген», яким керував ОСОБА_1 , останній забрав з нього особисті речі.
Приписами ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також п. 1 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачена можливість водія не погоджуватися з результатами огляду, проведеного поліцейським, та у такому випадку той зобов'язаний забезпечити доставку цієї особи до найближчого закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, поліцейський перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, що не включає в себе роз'яснення правових наслідків незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Частина 3 статті 266 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Такі ж саме норми містяться в ст. 7 розд. І Інструкції № 1452/735 та ст. 6 Порядку № 1103.
Заразом можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов'язується з установленням стану алкогольного сп'яніння водія, що здійснений на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі згоди водія з таким результатом.
Утім в цій справі не має відомостей, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Попри позицію захисника, у такому випадку поліцейський відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, ст. 9 розд. ІІ Інструкції № 1452/735 та ст. 7 Порядку № 1103 не мав обов'язку забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Також предметом оцінки доводів ОСОБА_1 в суді першої інстанції стали доводи про те, що автомобілем «Фольксваген» за зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин керувала інша особа. Суддя міськрайонного суду мотивовано не прийняв до уваги ці доводи, оскільки вони у повній мірі спростовуються відеозаписами, котрі мають загальний проміжок майже 40 хвилин, на яких чітко зафіксовані, що до ОСОБА_1 працівники поліції зверталися як до водія транспортного засобу, той не заперечував факт керування транспортним засобом. Разом з тим не повідомляв, що цим транспортним засобом керувала інша особа, а не він, та після ознайомлення з протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про керування транспортним засобом саме ним, знову ж таки будь-яких заперечень даному факту не вказав.
За таких обставин показання свідка ОСОБА_6 , котрий при апеляційному перегляді повідомив, що напередодні, перед складанням щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, автомобілем «Фольксваген LT-28» керував саме він, а ОСОБА_1 був пасажиром, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки ця версія виникла тільки під час розгляду справи в суді та очевидно направлена на уникнення особи адміністративної відповідальності.
Як вже зазначалось з наведених фактичних даних, що містяться на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських випливає, що свідок ОСОБА_6 чи ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, не оспорювали обставини керування транспортним засобом останнім.
За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів про те, що «DRAGER Alkotest 6810» не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09 листопада 2004 року №1497 (діяв на час реєстрації приладу), ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації. Таким чином, на момент продажу та введення у експлуатацію будь-який медичний виріб повинен мати чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку.
Медичний виріб «Drager Alcotest 6810» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року.
У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації.
Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів може мати встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну.
Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є дозволеним. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів.При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.
Отже, використання медичних виробів Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.
Згідно з Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2007, виданого 10 липня 2007 року, зокрема, тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest 6810», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-07, міжповірочний інтервал, встановлений під час затвердження даного типа, становить не більше одного року, що в даному випадку не порушено.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою наведених доказів.
Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Отже користування юридичною допомогою адвоката, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачено законом.
ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, а захисник Сухомудренка Б.В. - в суді апеляційної інстанції. Сторона захисту надавала відповідні заперечення та доводи щодо невинуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин апеляційній суд не вбачає порушення права на захист ОСОБА_1 , яке могло бути підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі.
Попри доводи захисника, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що патрульні поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 , складанні протоколів про адміністративне правопорушення діяли упереджено, здійснювали на останнього психологічний тиск, порушували його конституційні права.
Окрім того, доводи захисника Сухомудренка Б.В., викладені в письмовому клопотанні, про можливість не накладати на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на особу останнього, є безпідставними.
З цього приводу посилання захисника на рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2022 та 15-рп/2004 від 02 не є слушним.
Дійсно низкою рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними норми Митного кодексу України, що стосується передбачених законодавцем безальтернативних стягнень у виді штрафу та конфіскації предметів, які не забезпечують справедливий баланс між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.
Утім ці рішення є нерелевантними до цієї справи, оскільки в ній йде мова насамперед про забезпечення справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи, а сам цей припис є нормативним підґрунтям для надмірного втручання в гарантоване Основним Законом України право власності з приводу застосування до винної особи стягнення у виді конфіскації товарів.
У справі щодо ОСОБА_1 суддя, за результатами розгляду справи, застосовував до правопорушника стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
У цій справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладати додаткове стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Сухомудренка Б.В. залишити без задоволення, постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук