Справа № 532/390/22 Номер провадження 33/814/43/23Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
22 серпня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Строгого Валерія Федоровича, подану в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст.ст. 124, 122-4, ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03 квітня 2022 року о 01:20 год. по вул. Комсомольська, 15 в смт. Білики Полтавського району Полтавської області, керував автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився лікарем в медичному закладі КНП «Кобеляцька міська лікарня», відповідно до висновку № 11 від 03 квітня 2022 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, ОСОБА_1 маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 03 квітня 2022 року о 01:20 год. по вул. Комсомольська, 15 в смт. Білики Полтавського району Полтавської області, керуючи автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерев'яний паркан, який належить ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та після цього залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.2.9, п.12.1, підп. «А» п. 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), ст. 15 ЗУ «Про дорожній Рух», чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст. 124, 122-4 та ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року, ОСОБА_1 через свого захисника - адвоката Строгого В.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'вився, доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання не надав.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Строгий В.Ф. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи.
Мотиви суду
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно з ч.3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до положень ст.124 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення ДТП) адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Предметом будь-якої ДТП є життя і здоров'я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.
Родовим об'єктом адміністративно-правового регулювання у сфері ДТП є суспільні відносини, які посягають на безпеку дорожнього руху, об'єктивна сторона яких передбачає обов'язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи у скоєнні такого діяння.
Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції у повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, та вірно встановив наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки останній, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 03 квітня 2022 року о 01:20 год. по вул. Комсомольська, 15 в смт. Білики Полтавського району Полтавської області, керуючи автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерев'яний паркан, який належить ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Належне обґрунтування наявності у діях ОСОБА_1 вини в достатній мірі підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення ААБ №007120, ААБ №007309 від 03 квітня 2022 року (а.с.44,74), схемою місця ДТП від 03 квітня 2022 року (а.с.45); письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Згідно з п.2.10а у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п.1.10 ПДР України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив наявність у діях ОСОБА_1 вини як ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки останній не вжив невідкладних заходів щодо зупинки транспортного засобу і залишення на місці пригоди.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 вини у формі умислу щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та відповідно події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, тобто залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалась на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 007308 (а.с.1) в якому викладені обставини вчинення правопорушення та зі змістом якого під підпис ознайомлений скаржник; направлення на огляд водія (а.с.2); висновок лікаря №11 від 03 квітня 2022 року щодо результатів медичного огляду (а.с.3); відеозапис (а.с.7).
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшла вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до положень п.7 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Виходячи з положень ст.268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року №194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з цим, апеляційний суд зазначає, що сам по собі факт розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є правовою підставою для скасування судового рішення. Натомість, можливість реалізації вказаних процесуальних прав апелянту було надано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, якою він також не скористався будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи.
Твердження ОСОБА_1 , що транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_5 , а він знаходився на пасажирському сидінні, є необґрунтованими та такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_6 на запитання поліцейського «хто з вами ще був в машині?» - відповів «ніхто» (мовою оригіналу), та на запитання «самі їхали?» відповів «да», тобто жодних зауважень, щодо керування автомобілем іншими особами не заявляв.
Більше того, з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що при спілкуванні поліцейських з ОСОБА_1 останній зазначив, що «я сам був».
Отже, жодних об'єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено.
Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Так, згідно вимог ст.33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суддею місцевого суду при застосуванні стягнення за інкриміновані порушення було вірно враховано особу порушника та правомірно піддано адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком на десять діб.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Строгого Валерія Федоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Строгому Валерію Федоровичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року.
Постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.ст. 122-4, 124, ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко