Справа № 758/9694/23
про залишення без руху
23 серпня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гаражного автокооперативу «Вікторія» про визнання пава власності на земельну ділянку за набувальною давністю,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом до Гаражного автокооперативу «Вікторія» про визнання пава власності на земельну ділянку за набувальною давністю, в якому просить суд визнати за ним право власності на частину земельної ділянки площею 18,0 кв. м, обліковий код 91:066:0005, яка знаходиться у користуванні відповідача та має загальну площе 1454793, кв. м, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:066:0005, на якій знаходиться гараж позивача, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1158781880000.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України та ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна та, окрім цього, застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 по справі №910/17274/17).
ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що ГК «Вікторія» є користувачем земельної ділянки, а не її власником.
Разом з цим, у позовній заяві не зазначено з огляду на приписи ст. 2, 4, ч. 1 ст. 15 ЦПК України, яким чином та коли відповідачем ГК «Вікторія» порушено, не визнано чи оспорено права позивача.
Позивач звертався 07.04.2017 до Київської міської ради із заявою щодо безоплатної передачі йому безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,01 га для експлуатації та обслуговування гаражу.
Суд звертає увагу позивача, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю повинен бути попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК України.
У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади(п. 13 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).
Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу визначитись із належними відповідачем у даному спорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі, оскільки суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
З огляду на викладене, позивачу потрібно усунути вищенаведені недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог, суб'єктного складу учасників справи та способу захисту, передбаченого законом, чи договором, і який не суперечить закону, який позивач просить суд визначити у рішенні. Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України.
За таких обставин, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражного автокооперативу «Вікторія» про визнання пава власності на земельну ділянку за набувальною давністю - залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ