Справа № 755/10963/23
Провадження №: 3/755/5126/23
"23" серпня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої ФОП « ОСОБА_1 », податкова адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановиВ:
23.06.2023 року о 09:00, ОСОБА_1 , яка працює ФОП « ОСОБА_1 », за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункової операції через ПРРО та невидача розрахункового документу при продажу ьлварів, чим порушено вимоги п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судові засідання, призначенні на 09.08.2023 року та 23.08.2023 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.. 23.08.2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Клопотання вмотивоване тим, що із-за введення військового стану в України ОСОБА_1 була змушена виїхати закордон до Німеччини на тимчасове перебування. Дозвіл на тимчасове перебування наданий до 04.03.2024 року, тому просить суд відкласти судове засідання.
Вивчивши клопотання, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні та про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами з метою затягування судового розгляду справи з метою уникнення нею адміністративної відповідальності внаслідок спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд вважає за можливе розглянути матеріали адміністративного провадження за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративному правопорушенню, передбаченому ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 27320 від 21.07.2023 року; листом-запрошення на складання протоколу про адміністративне правопорушення; актом фактичної перевірки від 23.06.2023 року та іншими матеріалами. За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 155-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
Постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, притягнути її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на користь держави. Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян