майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/617/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Круглецької А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Аврамчук А.П. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ, довіреність №18-009/49994
від 13.06.16,
від відповідача: Подгорна О.В., довіреність від 21.08.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Національного банку України в особі Банкнотно-монетного двору
Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"
про стягнення 5 902 599,19грн.
Національний банк України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення 5 902 599,19грн з яких: 4 777 234,34грн основного боргу, 923 016,95грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат за невиконання умов договору №22-81-192 про надання послуг від 08.07.2022, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 09.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.06.2023.
Ухвалою суду від 12.06.2023 відкладено підготовче засідання на 03.07.2023.
Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 03.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/617/23 до судового розгляду по суті на 22.08.2023.
Представник позивача при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві №12 від 03.02.2022, просив їх задовольнити (а.с.1-7).
Представник відповідача при розгляді справи по суті підтримала заяву відповідача про визнання позову від 30.06.2023, в якій відповідач повідомив, що в повному обсязі визнає позов Національного банку України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України про стягнення 5 902 599,19грн з яких: 4 777 234,34грн основного боргу, 923 016,95грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат та просила зменшити розмір пені на 50% (а.с.49-50).
Представник позивача у вирішення клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені на 50% поклався на розсуд суду.
Дослідивши подану заяву представника відповідача про визнання позову від 24.01.2022, перевіривши повноваження представника який підписав дану заяву суд встановив, що ОСОБА_1 з 23.11.2022 року (виконує обов'язки керівника до призначення директора) - керівник ТОВ "Малин Енергоінвест" і визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2022 між Національним банком України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (замовник/відповідач) укладено договір №22-81-192 про надання послуг (далі-договір) (а.с.19-21).
У відповідності до п.1.1 договору, Виконавець зобов'язується надавати послуги каналізаційні (послуг з очищення стічних вод (90420000-7 за ДК 021:2015), а саме: приймання і очищення стічних вод (далі - послуги) Замовника на очисних спорудах Виконавця за адресою: вул. Чорновола, 44А, м. Малин, Коростенського району Житомирської області, в об'ємі (орієнтовно) 1 500 тис.м3 протягом дії цього Договору (далі - послуги), а Замовник зобов'язується оплатити надані йому послуги на умовах, передбачених цим Договором.
За умовами пункту 2.1 договору, ціна одиниці послуги встановлюється протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1 до цього Договору). Загальна ціна договору на 2022 рік складає 24 390 000,00 грн. (двадцять чотири мільйона триста дев'яносто тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 4 065 000, 00 грн. (чотири мільйона шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Пунктом 2.3 договору, зміна ціни одиниці послуг відбувається шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни на надання послуг та оформлення додаткового договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Виконавець повинен надати Замовнику рахунок па оплату наданих послуг не пізніше другого робочого дня місяця, наступного за звітним (розрахунковим) місяцем. Рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку на додану вартість та податковий номер Виконавця (п.5.3 договору).
Відповідно до пункту 5.6 договору, плата за скид понаднормативних забруднень сплачується Замовником на підставі розрахунку, виставленого до оплати Виконавцем, у порядку та в термін, визначені претензією.
Згідно з пунктом 13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими особами сторін, але не раніше, ніж через 10 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і діє до 31.12.2022.
08.07.2022 між Національним банком України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України та ТОВ "Малин Енергоінвест" укладено Додаток № 1 до договору - Протокол погодження договірної ціни на надання послуг, яким передбачено, що послуги з приймання та очищення стічних вод за 1 тис.м3 становить 16 260,00грн за од. (а.с.22).
Договір та Додаток №1 підписані представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками товариств.
Позивач у позові вказує, що свої зобов'язання по наданню послуг виконав у повному обсязі та відповідно до умов договору, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв послуги у кількості 814 029 м3. Вказує, що відповідачем послуги прийняті без будь-яких зауважень та претензій по об'єму, якості строкам, однак їх часткова оплата в сумі 4 777 234,34грн відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 4 777 234,34грн основного боргу, 923 016,95грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат за невиконання умов договору №22-81-192 про надання послуг від 08.07.2022.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання умов договору №22-81-192 про надання послуг від 08.07.2022, позивачем було надано відповідачу послуги з прийняття та очищення стічних вод у січні-липні, вересні-грудні 2022 року на загальну суму 12 178 317,20грн, а замовником (відповідачем) вказані послуги - прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг від 01.08.2022 на суму 7 149 668,34грн, від 03.10.2022 на суму 1 149 744,60грн, від 01.11.2022 на суму 1 399 774,62грн, від 01.12.2022 на суму 928 072,02грн, від 02.01.2023 на суму 1 551 057,66грн (а.с.23-27).
Відповідно до умов договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату: №50900003204 від 31.07.2022 на суму 7 149 668,34грн, №50900003226 від 30.09.2022 на суму 1 149 744,60грн, №50900003233 від 31.10.2022 на суму 1 399 774,62грн, №50900003244 від 30.11.2022 на суму 928 072,02грн, №50900003254 від 31.12.2022 на суму 1 551 057,66грн (а.с.28-32).
Таким чином, позивачем було виконано взяті зобов'язання за договором №22-81-192 про надання послуг від 08.07.2022 на суму 12 178 317,20грн, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг від 01.08.2022, від 03.10.2022, від 01.11.2022, від 01.12.2022, від 02.01.2023. Вказані акти підписано, в тому числі представником відповідача та його підпис скріплено печаткою підприємства.
Матеріали справи свідчать про те, що 01.08.2022 року між сторонами було підписано Акт №2 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:
- строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п.1-2 цього Акта настав;
- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього Акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1-2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 4 748 094,33 грн з ПДВ;
- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за січень 2022 року становить 25 243,67грн з ПДВ, за лютий 2022 року становить 158 374,69грн з ПДВ, за березень 2022 року становить 642 483,21грн з ПДВ, за квітень 2022 року становить 737 664,05грн з ПДВ, за травень 2022 року становить 188 586,86грн з ПДВ, червень 2022 року становить 507 551,29грн з ПДВ та за липень 2022 року становить 141 670,24грн з ПДВ;
- загальна заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України станом на 01.08.2022 складає 9 055 414,53грн з ПДВ (а.с.33).
03.10.2022 між сторонами було підписано Акт №4 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:
- строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п.1-2 цього Акта настав.
- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього Акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1-2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 1 058 125,60грн з ПДВ;
- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за вересень 2022 року становить 91 619,00грн з ПДВ;
- загальна заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України станом на 01.10.2022 складає 9 051 817,86грн з ПДВ;
- зобов'язання Національного банку України (п.2) таким, що припинено у повному обсязі (а.с.34).
01.11.2022 між сторонами було підписано Акт №5 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:
- строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п.1-2 цього Акта настав.
- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього Акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1-2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 881 283,82грн з ПДВ;
- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за жовтень 2022 року становить 518 490,80грн з ПДВ;
- загальна заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України станом на 01.11.2022 складає 9 570 308,66грн з ПДВ;
- зобов'язання Національного банку України (п.2) таким, що припинено у повному обсязі.
01.12.2022 між сторонами було підписано Акт №6 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:
- строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п.1-2 цього Акта настав.
- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього Акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1-2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 57 013,74грн з ПДВ;
- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за листопад 2022 року становить 871 058,28грн з ПДВ;
- загальна заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України станом на 01.12.2022 складає 10 441 366,94грн з ПДВ;
- зобов'язання Національного банку України (п.2) таким, що припинено у повному обсязі (а.с.36).
02.01.2023 між сторонами було підписано Акт №7 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:
- строк виконання однорідних грошових зобов'язань, зазначених у п.1-2 цього Акта наслав.
- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього Акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1-2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 656 565,41грн з ПДВ;
- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за грудень 2022 року становить 894 492,25грн з ПДВ;
- загальна заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України станом на 01.01.2023 складає 11 335 859,19грн з ПДВ.
Акти зарахування зустрічних однорідних вимог підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с.37).
У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За умовами пункту 6.1 договору, розрахунок по цьому Договору здійснюється шляхом:
- перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця коштів згідно рахунку Виконавця - протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку, або
- зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникають між Сторонами та оформляються відповідним Актом, що підписується уповноваженими особами Сторін;
- оплата проводиться Стороною, яка має заборгованість, протягом 5-ти банківських днів з дня підписання Акту зарахування зустрічних вимог.
Як було встановлено судом, Акти зарахування зустрічних однорідних вимог: №2 від 01.08.2022 року було підписано - 18.08.2022, №4 від 03.10.2022 року - 10.11.2022, №5 від 01.11.2022 року - 10.11.2022, №6 від 01.12.2022 року - 09.12.2022, №7 від 02.01.2023 року - 13.01.2023.
Відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України та узгоджених в п.6.1 договору умов щодо строків оплати, відповідач, отримавши послуги прийняття та очищення стічних вод та підписавши Актами приймання-передачі послуг від 01.08.2022, від 03.10.2022, від 01.11.2022, від 01.12.2022, від 02.01.2023 без зауважень, зобов'язаний був оплатити надані позивачу послуги за Актами приймання-передачі послуг: від 01.08.2022 на суму 2 401 574,01грн - в строк до 25.08.2022, від 03.10.2022 на суму 91 619,00грн - в строк до 28.10.2022, від 01.11.2022 на суму 518 490,80грн - в строк до 17.11.2022, від 01.12.2022 на суму 871 058,28грн - в строк до 16.12.2022, від 02.01.2023 на суму 894 492,25грн - в строк до 20.01.2023.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за надані позивачем послуги прийняття та очищення стічних вод позивачем, неоплаченими відповідачем станом на час звернення з позовом у даній справі залишились послуги на суму 4 777 234,34грн.
Приписами ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач у відзиві на позов наявність заборгованості перед позивачем в сумі 4 777 234,34грн визнав у повному обсязі.
Станом на час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 4 777 234,34грн суду не надав. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 777 234,34грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 923 016,95грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч.1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення Замовником плати за надані послуги пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню в загальній сумі 923 016,95грн (розрахунок а.с.9-13).
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань пені, у відповідності до умов договору та здійснених зустрічних зарахувань однорідних вимог, суд встановив, що проведені позивачем нарахування пені є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення пені в сумі 923 016,95грн є правомірними.
Водночас, у заяві про визнання позову від 30.06.2023 відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені. До вказаної заяви відповідач надав звіт про фінансові результати за 2022 рік ТОВ "Малин Енергоінвест" (а.с.53-54), з якого вбачається, що за звітний період 2022 року збиток відповідача становив 17 791 тис. грн, а кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість.
В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" це - багатогалузеве, комунальної форми власності підприємство Малинської міської територіальної громади, засноване Малинською міською радою у 2011 році для забезпечення населення, організацій і установ міста якісними та надійними послугами централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та обслуговування багатоквартирних будинків (житлового фонду). Вказує, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а є наслідком зокрема невідповідності тарифів для населення та інших споживачів, затверджених Малинською міською радою. Зазначає, що ТОВ "Малин Енергоінвест" є підприємством, що на даний час та в особливий період виконує мобілізаційні завдання щодо постачання населенню м. Малин теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Вказує, що під час війни товариство опинилось в скрутному фінансовому становищі, та боргує перед кредиторами понад 50 000 000 грн, а бюджет громади не має внутрішньої фінансової можливості для комплексного розв'язання проблем, в громаді критична ситуація як у всій країні.
Згідно положень ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно положень ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.
Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.
Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Проаналізувавши наведені представником відповідача доводи в обґрунтування клопотання про зменшення пені суд виходить з того, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, статус відповідача, який має важливе значення у забезпеченні споживачів якісними та надійними послугами централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та обслуговування багатоквартирних будинків (житлового фонду) м.Малин, а також загальновідомі обставини щодо збройної агресії росії, що зумовило збитковість відповідача, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50% до 461 508,48грн. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 461 508,47грн суд відмовляє.
При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.
З огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, це є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 461 508,48грн.
У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат (розрахунок, а.с. 9-13).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).
Суд зазначає, що інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Суд також враховує, що у даному випадку нарахування та стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов'язання від несплаченої суми боргу, а також певної частини пені, у повній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов'язані з порушенням відповідачем умов договору та майнові втрати від знецінення грошових коштів, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що нарахування інфляційних втрат в сумі 146 966,89грн та 3% річних в сумі 55 381,01грн є правомірним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 461 508,48грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням зменшення розміру пені до 461 508,48грн, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 4 777 234,34грн основного боргу, 461 508,48грн пені, 55 381,01грн 3% річних та 146 966,89грн інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.
За приписами ч.1ст.130 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі змістом з ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору в сумі 44 269,50грн. Судовий збір в сумі 44 269,50грн (50% від сплаченого позивачем судового збору з урахуванням заявленої суми позовних вимог) підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені на 50% до 461 508,48грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (11601, Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25А; ідентифікаційний код 37555721) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (02222, місто Київ, вул. Пухівська, буд. 7, ідентифікаційний код 21575489):
- 4 777 234,34грн основного боргу,
- 461 508,48грн пені,
- 55 381,01грн 3% річних,
- 146 966,89грн інфляційних втрат,
- 44 269,50грн витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (02222, місто Київ, вул. Пухівська, буд. 7, ідентифікаційний код 21575489) сплачену суму судового збору у розмірі 44 269,50грн, який був зарахований в дохід бюджету за платіжною інструкцією №0000106394 від 19.04.2023, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №906/617/23.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.08.23
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - до справи,
2 - позивачу (рек.),
3 - відповідачу (рек.).