вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.08.2023м. ДніпроСправа № 904/615/23
За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ", м. Кривий Ріг
до відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг
до відповідача-3: ОСОБА_3 , м. Запоріжжя
до відповідача-4: ОСОБА_4 , м. Кривий Ріг
до відповідача-5: ОСОБА_5 , м. Кривий Ріг
до відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метиз", м.Запоріжжя
про стягнення заборгованості в розмірі 601 359, 81 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Літвін Д.Е.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 не з'явився
від відповідача-3 не з'явився
від відповідача-4 не з'явився
від відповідача-5 не з'явився
від відповідача-6 не з'явився
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" (надалі - відповідач-1) ОСОБА_2 (надалі - відповідач-2), ОСОБА_3 (надалі - відповідач-3), ОСОБА_4 (надалі - відповідач-4), ОСОБА_5 (надалі - відповідач-5) про стягнення заборгованості в розмірі 601 359, 81 грн.
Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує несвоєчасним виконанням Відповідачем свого грошового зобов'язання, встановленого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6760/20.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023 позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінг Компанія “Інтермет”, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Метизи” на користь ОСОБА_1 488 948, 22 грн. інфляційних втрат, 22 939, 42 грн. 3% річних.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінг Компанія “Інтермет” на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Метизи” на користь ОСОБА_1 1 279, 72 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовлено.
Як убачається з матеріалів справи, після ухвалення судового рішення (01.08.2023) позивачем подано клопотання про стягнення з відповідачів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду від 09.06.2023 року для вирішення питання про судові витрати, призначено судове засідання на 22.08.2023 року.
Сторони явку представників в судове засідання 22.08.2023 року не забезпечили.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Господарський суд вважає за можливе розглянути заяву позивача без участі представників, які повідомлені про час та місце проведення судового засідання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 240 ГПК України, у зв'язку з неявкою сторін, в засіданні 22.08.2023 року судом підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
30.07.2023, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем подано до суду заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України свідчить про те, що співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката таким критеріям як складність справи та ціна позову, встановлюється судом за матеріалами справи, при цьому, відповідність зазначеного розміру критеріям часу, витраченого адвокатом, а також обсягу наданих послуг, встановлюється виключно за поданими учасниками справи доказами, зокрема, актами наданих послуг (щодо обсягу наданих послуг), детальним описом робіт (щодо витраченого часу на надання послуг).
На підтвердження розміру витрат, які були понесені у зв'язку з розглядом даної справи позивачем надані до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги б/н від 01.12.2020; акт виконаних робіт від 27.07.2023; розрахунок судових витрат у справі № 904/615/23, квитанції до прибуткового касового ордеру.
Відповідно до п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду із розрахунку 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. за 1 годину витраченого адвокатом часу для надання правової допомоги.
Згідно з актом виконаних робіт від 27.07.2023 замовник прийняв від виконавця юридичні послуги, а саме:
- підготовка, складання та подання позовної заяви - 16 год.; 8 000,00 грн.;
- складання 2-х заяв - 1 год.; 1 000,00 грн.;
- представництво в судових засіданнях - 10 год.; 10 000,00 грн.;
- складання заяви про розподіл судових витрат - 5 год.; 3 000,00 грн.
Всього 22 000,00 грн.
На підтвердження оплати за надану правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи квитанції до прибуткового касового ордеру на загальну суму 22 000,00 грн.
Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами .
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідачі жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги не надали, проте господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.
Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.
Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, господарський суд зазначає, що предмет спору у даній справі та зміст позовних вимог не охоплюють значну кількість обставин та фактів, які підлягають ретельному дослідженню, не потребують детального вивчення судової практики, адже категорія даного спору не відноситься до складної.
Господарський суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За викладених обставин, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають розподілу витрати Позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, рішенням суду по даній справі позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладають на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема, в сумі 4 256,08 грн.
Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдінг Компанія “Інтермет” (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, код ЄДРПОУ 13425190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , і.п.н. НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , і.п.н. НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , і.п.н. НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , і.п.н. НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Метизи” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20Г, код ЄДРПОУ 30958370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 709,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
У відшкодуванні решти суми витрат понесених позивачем - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 23.08.2023
Суддя О.В. Ліпинський