вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2775/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтекс-Сервіс" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 37, ідентифікаційний код 35241636) про стягнення 59 201,19 грн. пені та 59 420,03 грн. 7% штрафу за порушення строків поставки товару
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №78/6-2438 від 26.05.2023, з урахуванням заяви №78/6-2996 від 03.07.2023 про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтекс-Сервіс" заборгованості на загальну суму 118 621,22 грн., з яких:
- 59 201,19 грн. пеня за загальний період з 21.03.2023 по 22.06.2023.
- 59 420,03 грн. 7% штраф.
Також позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та стягнути з відповідача 2 684,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №136/ВЗЗ-2023 від 15.03.2023 щодо своєчасної та повної поставки товару, а саме за наступними видатковими накладними поставлено товар у кількості 11 625 кг. на загальну суму 906 982,50 грн.:
- №Б00006407/3008 від 27.03.2023 у кількості 1 020 кг. на суму 79 580,40 грн.;
- №Б00006409/3064 від 31.03.2023 у кількості 4 905 кг. на суму 382 688,10 грн.;
- №Б00009781/3014 від 04.05.2023 у кількості 1 695 кг. на суму 132 243,90 грн.;
- №Б00009779/3002 від 05.05.2023 у кількості 4 005 кг. на суму 312 470,10 грн.
Станом на 26.05.2023 відповідачем не здійснено поставку товару на склад позивача у кількості 5 180 кг. та вартістю 404 143,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2775/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До суду 29.06.2023 надійшов відзив яким відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товарів у кількості 1 020 кг, у кількості 4 905 кг, у кількості 5 180 кг у зв'язку з відсутністю вини в діях відповідача. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені та штрафу, який стягується з відповідача на користь позивача за несвоєчасну поставку товарів у кількості 1 695, товарів у кількості 4 005 кг до 5 000,00 грн.
Відповідач зазначає, що заява №78/8/2-719 від 17.03.2023 направлялась за допомогою засобів Укрпошти, відповідно до трекінгу Укрпошти, що міститься на описі вкладення що долучено до матеріалів справи як докази направлення заявки №78/8/2-719 від 17.03.2023, лист направлено 17.03.2023, отримано - 24.03.2023 (п'ятниця). При цьому, строк поставки, який вказано в заявці та на підставі якого позивач розраховує пеню та штраф (визначає заплановану дату поставки), в одному випадку припадає відразу на наступний день після отримання заявки, а саме 25.03.2023 (субота, вихідний день). А в іншому випадку, щодо поставки товару у кількості 5 180 кг, який не поставлено згідно даних позивача, взагалі вказується як 20.03.2023 (тобто про необхідність здійснення поставки відповідач був повідомлений позивачем вже після дати, що була запланована позивачем).
Таким чином, відповідач стверджує, що нарахування пені за несвоєчасну поставку товарів, за умови що заявка отримана в п'ятницю, а запланована позивачем згідно заявки дата поставки - субота (вихідний день), є необґрунтованим та таким, що призводить до несправедливого застосування негативної відповідальності до відповідача (за відсутності вини відповідача в цьому). З урахуванням ст. 614 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги дату отримання вказаної заявки, у відповідача відсутні вина щодо несвоєчасної поставки наступних товарів: - відносно товарів у кількості 1 020 кг (видаткова накладна від 27.03.2023 №Б00006407/3008); - у кількості 4 905 кг (видаткова накладна від 31.03.2023 №Б00006409/3054); - у кількості 5 180 кг (заявлена дата поставки 20.03.2023, згідно заявки).
Щодо зменшення штрафних санкцій відповідач зазначає, що вказані штрафні санкції є суттєвими та такими, що призводять до значних втрат товариства. Відповідач майже в повній мірі виконав свої зобов'язання, а кількість днів порушення не є значними, та в більшій мірі порушені не з вини відповідача. При цьому, позивач не вказав відомостей щодо наявності збитків, в результаті несвоєчасного виконання поставок.
До суду 24.07.2023 надійшла відповідь позивача на відзив в якій останній зазначає, що відповідно до умов договору позивачем 17.03.2023 було направлено заявку від 17.03.2023 №78/8/2-719 на поштову адресу відповідача, вказану у розділі 14 договору. Однак, дослідивши відомості про статус поштового відправлення позивача з штрихкодовим ідентифікатором №0408033640977, слід дійти висновку, що дане відправлення знаходилось у точці видачі з 21.03.2023. Тобто з 21.03.2023 по 24.03.2023 (4 дні) лише з вини відповідача було отримано заявку позивача. Окрім того, у договорі (пункт 12.8 розділу 12 договору) сторони дійшли згоди, що у будь-якому разі позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а відповідач з моменту направлення позивачем відповідного листа (передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку). Таким чином, відповідач повідомлений про дати та місце постачання товару належним чином з 17.03.2013.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявності обставин тяжкого фінансового стану відповідача, відсутності завдання збитків іншим учасникам господарських відносин та не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
15 березня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крайтекс-Сервіс" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір №136/В33-2023 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку №1 до договору. Код ДК 021:2015:15710000-8 готові корми для сільськогосподарських та інших тварин (далі - товар).
У Специфікації Додатку №1 до договору сторони узгодили поставку товару - корм для годування службових собак (JosiDog Active 15 kg) у кількості 84 120 кг. на загальну суму 6 563 042,40 грн., у т.ч. ПДВ.
Відповідно до п.4.1 договору ціна договору складає: 6 563 042,40 грн., у тому числі ПДВ 20% 1 093 840,40 грн.
Розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 №160 "Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану"), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній (п.5.1 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника). Не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки або у разі неприбуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Пунктом 6.2 договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункту відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника.
Відповідно до п.6.7 договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.
Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 8.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та договором.
Пунктом 8.3 договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору в повному обсязі.
Сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення з постачальника штрафних санкцій (неустойка, штраф, пені) (п.8.8 договору).
Сторони домовилися, що за прострочення виконання постачальником зобов'язань за договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня. коли зобов'язання мало бути виконано (п.8.9 договору).
Відповідно до пункту 11.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначний Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2023.
Згідно з п.12.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 14 договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту постачальника, вказану у розділі 14 договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником).
Заявка №78/8/2-719 від 17.03.2023 про необхідність доставки 20 000 кг товару, яка 17.03.2023 направлена позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною Укрпошти №0408033640977, знаходилось у точці видачі з 21.03.2023 та отримана відповідачем - 24.03.2023. У заявці №78/8/2-79 від 17.03.2023 замовником зазначено про необхідність доставки 20 000 кг товару на склад замовника (в/ч 3078 НГУ м. Київ, Нижньоюрківська, 8-А):
1) 20.03.2023 - 5 180 кг - 4 005 кг поставлено 06.06.2023 за видатковою накладною №Б00014828/3078 на суму 312 470,10 грн.;
2) 25.03.2023 - 4 005 кг - поставлено 05.05.2023 за видатковою накладною №Б00009779/3002 на суму 312 470,10 грн.;
3) 25.03.2023 - 1 020 кг - поставлено 27.03.2023 за видатковою накладною №Б00006407/3008 на суму 79 580,40 грн.;
4) 25.03.2023 - 4 905 кг - поставлено 31.03.2023 за видатковою накладною №Б00006409/3054 на суму 382 688,10 грн.;
5) 25.03.2023 - 1 695 кг - поставлено 04.05.2023 за видатковою накладною №Б00009781/3014 на суму 132 243,90 грн.;
6) 01.04.2023 - 3 195 кг.
Таким чином, по заявці №78/8/2-719 від 17.03.2023 відповідачем поставлено товар у загальній кількості 15 630 кг на загальну суму 1 219 452,60 грн.
Заявка №78/8/2-2107 від 08.05.2023 про необхідність доставки 25 830 кг товару, яка 09.05.2023 направлена позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною Укрпошти №0408033718437 та отримана відповідачем - 12.05.2023. У заявці №78/8/2-2107 від 08.05.2023 замовником зазначено про необхідність доставки 25 830 кг товару на склад замовника (в/ч 3078 НГУ м. Київ, Нижньоюрківська, 8-А):
1) 08.06.2023 - 4 005 кг - 5 190 кг поставлено 23.06.2023 за видатковою накладною №Б00016662/3078 на суму 404 923,80 грн.;
2) 25.05.2023 - 4 005 кг - поставлено 02.06.2023 за видатковою накладною №Б00013649/3002 на суму 312 470,10 грн.;
3) 26.05.2023 - 4 005 кг;
4) 29.05.2023 - 4 905 кг;
5) 30.05.2023 - 4 005 кг;
6) 06.06.2023 - 4 905 кг.
Таким чином, по заявці №78/8/2-2107 від 08.05.2023 відповідачем поставлено товар у загальній кількості 9 195 кг на загальну суму 717 393,90 грн.
Внаслідок порушення відповідачем строку поставки товару на підставі п.8.3 договору позивачем нараховані 59 201,19 грн. пені та 59 420,03 грн. 7% штрафу, а саме:
1) за видатковою накладною від 27.03.2023 № Б00006407/3008 за порушення строку поставки 1 020 кг товару на суму 79 580,40 грн. на 1 день (26.03.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 79 580,40 грн. = 79,58 грн. х 1 день - розмір пені становить 79,58 грн.;
2) за видатковою накладною від 31.03.2023 № Б00006409/3054 за порушення строку поставки 4 905 кг товару на суму 382 688,10 грн. на 5 днів (з 26.03.2023 по 30.03.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 382 688,10 грн. = 382,69 грн. х 5 днів - розмір пені становить 1 913,44 грн.;
3) за видатковою накладною від 04.05.2023 № Б00009781/3014 за порушення строку поставки 1 695 кг товару на суму 132 243,90 грн. на 39 днів (з 26.03.2023 по 03.05.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 132 243,90 грн. = 132,24 грн. х 39 днів - розмір пені становить 5 157,51 грн.;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 132 243,90 грн. = 9 257,07 грн.;
4) за видатковою накладною від 05.05.2023 № Б00009779/3002 за порушення строку поставки 4 005 кг товару на суму 312 470,10 грн. на 40 днів (з 26.03.2023 по 04.05.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 312 470,10 грн. = 312,47 грн. х 40 днів - розмір пені становить 12 498,80 грн.;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 312 470,10 грн. = 21 872,91 грн.;
5) видатковою накладною від 06.06.2023 № Б00014828/3078 за порушення строку поставки 4 005 кг товару на суму 312 470,10 грн. на 77 днів (21.03.2023 по 05.06.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 312 470,10 грн. = 312,47 грн. х 77 днів - розмір пені становить 24 060,20 грн.;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 312 470,10 грн. = 21 872,91 грн.;
6) за видатковою накладною від 23.06.2023 № Б00016662/3078 за порушення строку поставки 1 175 кг товару на суму 91 673,50 грн. на 94 дня (з 21.03.2023 по 22.06.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 91 673,50 грн. = 91,67 грн. х 94 дні - розмір пені становить 8 617,31 грн.;
- за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару в сумі 91 673,50 грн. = 6 417,15 грн.;
7) за видатковою накладною від 02.06.2023 № Б00013649/3002 за порушення строку поставки 4 005 кг товару на суму 312 470,10 грн. на 15 днів (з 26.05.2023 по 01.06.2023):
- 0,1% вартості товару в сумі 312 470,10 грн. = 312,47 грн. х 15 днів - розмір пені становить 4 687,05 грн.;
8) за видатковою накладною від 23.06.2023 № Б00016662/3078 за порушення строку поставки 4 005 кг товару на суму 312 470,10 грн. на 7 днів (з 08.06.2023 по 22.06.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 312 470,10 грн. = 312,47 грн. х 7 днів - розмір пені становить 2 187,29 грн.,
що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо поставки, періоди прострочення.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що заявка №78/8/2-719 від 17.03.2023 направлялась за допомогою засобів Укрпошти, лист направлено 17.03.2023, отримано - 24.03.2023 (п'ятниця), у відповідача відсутні вина щодо несвоєчасної поставки товарів оскільки у пункті 12.8 договору сторони погодили, що усі повідомлення, будь-яке листування тощо за договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 14 договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а постачальник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту постачальника, вказану у розділі 14 договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання постачальником).
Тобто, відповідач у встановлені у заявках строки мав поставити товар позивачу.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено, що позивач використав вірну математичну формулу, проте в окремих випадках позивачем не враховані вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Тому, за розрахунками суду:
1) згідно заявки від 17.03.2023 строк поставки 25.03.2023 - вихідний, перший за ним робочий день - 27.03.2023, за видатковою накладною від 27.03.2023 № Б00006407/3008 порушення строку поставки 1 020 кг товару на суму 79 580,40 грн. - відсутнє;
2) згідно заявки від 17.03.2023 строк поставки 25.03.2023 - вихідний, перший за ним робочий день - 27.03.2023, за видатковою накладною від 31.03.2023 № Б00006409/3054 порушення строку поставки 4 905 кг товару на суму 382 688,10 грн. на 3 дня (з 28.03.2023 по 30.03.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 382 688,10 грн. = 382,69 грн. х 3 днів - розмір пені становить 1 148,07 грн.;
3) згідно заявки від 17.03.2023 строк поставки 25.03.2023 - вихідний, перший за ним робочий день - 27.03.2023, за видатковою накладною від 04.05.2023 № Б00009781/3014 порушення строку поставки 1 695 кг товару на суму 132 243,90 грн. на 37 днів (з 28.03.2023 по 03.05.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 132 243,90 грн. = 132,24 грн. х 37 днів - розмір пені становить 4 892,88 грн.;
4) згідно заявки від 17.03.2023 строк поставки 25.03.2023 - вихідний, перший за ним робочий день - 27.03.2023, за видатковою накладною від 05.05.2023 № Б00009779/3002 порушення строку поставки 4 005 кг товару на суму 312 470,10 грн. на 38 днів (з 28.03.2023 по 04.05.2023):
- 0,1 % вартості товару в сумі 312 470,10 грн. = 312,47 грн. х 38 днів - розмір пені становить 11 873,86 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня в розмірі 57 466,66 грн.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору щодо своєчасної поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частково задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 57 466,66 грн. та 7% штрафу у розмірі 59 420,03 грн.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру пені та штрафу суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 року у справі №910/8698/19 зазначив, що відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов'язком суду. Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідача). Водночас, всупереч наведеним у касаційній скарзі доводам, на іншого учасника справи (позивача) не покладався обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань: адже сам встановлений судом факт такого несвоєчасного виконання вже був достатньою підставою для застосування штрафних санкцій, а вимог щодо відшкодування шкоди позивач у цій справі не заявляв.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення розміру пені.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 644,75 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтекс-Сервіс" про стягнення 59 201,19 грн. пені та 59 420,03 грн. 7% штрафу за порушення строків поставки товару задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтекс-Сервіс" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 37, ідентифікаційний код 35241636) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 57 466,66 грн. пені, 59 420,03 грн. 7% штрафу за порушення строків поставки товару та витрати по сплату судового збору у сумі 2 644,75 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв