вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" липня 2023 р. Справа№ 911/2413/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.07.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" та Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 08.02.2023
у справі № 911/2413/22 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області
в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Люб"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся в Господарський суд Київської області із позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Люб" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9,9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46554651 від 03.02.2022 з одночасним припиненням права приватної власності відповідача на земельну ділянку площею 9,9999 га з кадастровим номером: 3220886000:03:001:1103; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9,9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом її повернення на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі №911/2413/22 клопотання б/н від 05.01.2023 відповідача ТОВ "Еко-Агро-Люб" про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі задоволено, призначено судову земельно-технічну експертизу.
До завершення судової земельно-технічної експертизи та отримання Господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/2413/22 провадження у справі № 911/2413/22 зупинено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу змінити, викласти питання експерту в редакції апелянта.
Скаржник заперечує проти призначення судом експертизи в частині необхідності доповнення до редакції поставлених на її вирішення обох питань формулювання такого змісту: «за паперовими матеріалами лісовпорядкування», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за даними автоматизованої системи ДЗК площа земельної ділянки №3 державного підприємства «Бориспільський лісгосп» кадастровий номер 3220881300:03:005:0231 становить 1857.0898 га, що не відповідає загальній площі цієї земельної ділянки, яка вказана в паперових документах лісгоспу, тобто площі 1881.1100га відповідно до державного акту на право постійного користування серія І-КВ №001211 від 04.06.2004 та технічної документації до цього акту, у т.ч. каталогу координат.
Третя особа зазначає, що частина 2 статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначає, що державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Саме тому, як вказує скаржник, питання експерту повинні враховувати вищевикладені обставини, інакше, за результатами експертизи ключове питання даного спору вирішено не буде: чи є перетин і порушення меж спірних земельних ділянок з врахуванням відомостей державного земельного кадастру на паперових носіях матеріалів лісовпорядкування.
З прийнятою ухвалою також не погодився Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області, який звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу змінити, викласти питання експерту в редакції апелянта.
Прокурор зазначає, що у даній справі з урахуванням предмету та підстав позовної заяви Бориспільської окружної прокуратури судом не коректно визначенні питання, оскільки відповідь експерта на них не встановить фактичні дані, що входять до предмету доказування, а саме чи є перетин і порушення меж спірних земельних ділянок. З посиланням на положення частини 2 статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» апелянт вказує, що питання експерту повинні бути сформульовані із врахуванням відомостей державного земельного кадастру на паперових носіях матеріалів лісовпорядкування. Відтак, є необхідність доповнення до редакції поставлених на вирішення обох питань формулювання такого змісту: «за паперовими матеріалами лісовпорядкування».
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти вимог апеляційних скарг, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Люб" подало відзиви, у яких просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області та Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство", ухвалу суду першої інстанції залишити у редакції, яка винесена судом, без внесення змін до питань, що запропоновані експерту для проведення земельно-технічної експертизи.
Явка представників у судове засідання
Представник позивача в судове засідання 18.07.2023 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа Київській обласній державній адміністрації в його електронний кабінет.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Як вказувалось вище, на розгляді у Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Люб" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9,9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46554651 від 03.02.2022 р. з одночасним припиненням права приватної власності відповідача на земельну ділянку площею 9,9999 га з кадастровим номером: 3220886000:03:001:1103; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9,9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом її повернення на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставними набуттям та реєстрацією за відповідачем права власності на земельну ділянку площею 9,9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка частково накладається на землі, які належать на праві постійного користування ДП «Бориспільське лісове господарство», та знаходяться у кварталі 17, виділ 2 Кийлівського лісництва в межах орнітологічного заказника „Урочища «В'язове».
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що прокурором не надано усіх достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження факту накладання земельної ділянки площею 9, 9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, що належить відповідачу, на землі, які належать на праві постійного користування ДП «Бориспільське лісове господарство», та знаходяться у кварталі 17, виділ 2 Кийлівського лісництва в межах орнітологічного заказника «Урочища «В'язове».
З посиланням на викладені обставини, відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із клопотанням б/н від 05.01.2023 про призначення земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 призначено у справі № 911/2413/22 призначити у справі № 911/2413/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції.
На вирішення експертизи поставлено такі питання:
- Чи є порушення меж земельної ділянки № 3, загальною площею 1 888, 1100 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0231, Орнітологічного заказника місцевого значення «Урочище «В'язове», що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448, - земельною ділянкою площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у приватній власності ТОВ «Еко-Агро-Люб» на підставі протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ «Еко-Агро-Люб», акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Еко-Агро-Люб»?;
- Чи є накладання між собою земельної ділянки № 3, загальною площею 1 888, 1100 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0231, Орнітологічного заказника місцевого значення «Урочище «В'язове», що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448, та земельної ділянки площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у приватній власності ТОВ «Еко-Агро-Люб» на підставі протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ «Еко-Агро-Люб», акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Еко-Агро-Люб», і яка площа такого накладення?.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування..
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
Згідно з частинами 1-4 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції стосовно того, що для вирішення даного спору є необхідним встановлення фактів накладання спірних земельних ділянок між собою, яка належить третій особі у відповідності до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 448, та відповідачу у відповідності до протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ «Еко-Агро-Люб», акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Еко-Агро-Люб».
При цьому, враховуючи відсутність у суду спеціальних знань в даній сфері, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Стосовно доводів апелянтів щодо зміни формулювання поставлених на вирішення експертизи питань, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
При цьому, статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Закону повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
З огляду на викладене, доводи прокурора та третьої особи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на всі доводи апелянтів із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі №911/2413/22 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" та Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі №911/2413/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі №911/2413/22 залишити без змін.
Матеріали справи №911/2413/22 повернути до Господарського суду Київської області
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст складено: 22.08.2023 після виходу колегії суддів з відпустки.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка