Додаткове Рішення
Іменем України
Справа № 712/5274/21
Провадження 2-др/712/47/23
18 серпня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.
позивача ОСОБА_1
представника відповідачки адвоката Шаповал О.В.
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси заяву адвоката Шаповал Олени Володимирівни про постановлення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
Рішенням суду від 03 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування рішення Черкаської міської ради від 10.06.2010 року № 5-706 в частині передачі ОСОБА_9 безоплатно у власність земельної ділянки площею 256,0 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 416641 від 30.08.2010 року, виданого на підставі рішення Черкаської міської ради «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність» від 10.06.2010 року № 5-706 п. 1.1 на земельну ділянку розміром 0,0256 га з кадастровим номером 7110136700:03:017:0060, власником якої зареєстрована ОСОБА_3 .
09 серпня 2023 року представник відповідачки адвокат Шаповал О.В. звернулась до суду з заявою про стягнення з позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 72000 грн.
В обґрунтування клопотання вказує, що судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу, що є підставою для постановлення додаткового рішення згідно ст.270 ЦПК України.
З приводу вираховування заявленого розміру витрат на правову допомогу в загальній сумі 72 000 грн. вказує, що при наданні адвокатом правової допомоги адвокатом витрачено і заплановано витратити 48 год. на надання правничої допомоги ОСОБА_3 . Відповідачем у відзиві на позов і у дебатах заявлено про відшкодування судових витрат позивачем і зловживання позивачем процесуальними правами. За попередньою домовленістю година роботи адвоката оплачується в розмірі 1500 грн., але не менше 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного року, тобто 1112,00 грн. Адвокатом витрачений такий час при розрахунку гонорару: попереднє опрацювання матеріалів (ознайомлення з матеріалами справи), опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання, узгодження правової позиції з клієнтом - 2 год. (3000 грн.), складання процесуальних документів по справі (відзив на позов, процесуальні клопотання) - 9 год. (13500 грн.), складання процесуальних документів (заперечення на клопотання про призначення експертизи, заява про приєднання доказів, письмові пояснення, заперечення на відповідь, процесуальні клопотання) - 5 год. (7500 грн.), складання заяви про відшкодування судових витрат - 2 год. (3000 грн.), судове представництво ( участь в судових засіданнях, очікування судового засідання і прибуття до суду) - 30 год. (45000 грн.)
Згідно квитанцій від 03.08.2023 р. відповідачкою сплачено адвокату 26200 грн. та 26200 грн., залишок несплаченої суми гонорару становить 19800 грн.
На підтвердження надання акт про надання послуг, рахунок, квитанції.
З огляду на викладене, враховуючи військовий стан, з огляду на проголошення 03.08.2023 р. вступної та резолютивної частини рішення просить поновити строки подання заяви про відшкодування судових витрат, задовольнити заяву та стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати в розмірі 72 000 грн.
Заявник (представник відповідача) адвокат Шаповал О.В. в судовому засіданні заяву підтримала та просила задоволити з викладених у ній підстав. Посилання позивача щодо надмірної вартості послуг вважала безпідставними.
Позивач в судовому засіданні просив відмовити у заяві про постановлення додаткового рішення. Вказував, що зазначена заявником вартість є надмірною та значно перевищує попередню вартість витрат на правничу допомогу у відзиві. Заперечив вчинення зловживань процесуальними правами та затягування справи.
Третя особа ОСОБА_2 покладався на розсуд суду.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, суд приходить до такого.
У відповідності до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення,може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20
(провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
Рішенням суду від 03 серпня 2023 р. у справі № 712/9724/20 не вирішувалось питання щодо судових витрат на правничу допомогу сплачених відповідачкою, а тому з даного питання необхідно постановити додаткове рішення, що передбачено ст. 246, 270 ЦПК України.
Відповідно до ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про обсяг доказів в обґрунтування розміру судових витрат відповідачки на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ході судового розгляду до закінчення судових дебатів представником відповідачки заявлено про компенсацію судових витрат відповідачки на правничу допомогу та відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України зроблена заява щодо подання додатково доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Судом ухвалено рішення суду у справі № 712/9724/20 03.08.2023 р., отже строк для подання доказів за заявою відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України тривав з 04.08.2023 р. по 08.08.2023 р.
Адвокатом заява відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України подана 09.08.2023 р. після спливу встановленого законом строку для подання доказів, в зв'язку з чим адвокатом заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, враховуючи військовий стан.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Беручи до уваги, що жодних конкретних обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку заявник не зазначає, не надає будь-яких належних доказів того, що він був позбавлений можливості звернутися з заявою відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України в межах п'яти днів після ухвалення рішення суду, тому відсутні передбачені законом підстави для поновлення процесуального строку, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для усіх учасників процесу.
Враховуючи викладене, зроблена представником до закінчення судових дебатів заява про подання доказів підлягає залишенню без розгляду, як передбачено ст.141 ЦПК України, а докази, подані 09 серпня 2023 року після спливу встановленого ст.141 ЦПК України строку, до розгляду судом не приймаються. Прийняття до розгляду доказів без дотримання встановленого цивільним процесуальним законом порядку їх подання призведе до обмеження принципу змагальності та рівності сторін.
Таким чином, при вирішенні питання про постановленні додаткового рішення суд враховує докази, надані відповідачкою до постановлення рішення.
У відзиві на позовну заяву від 21 березня 2021 року до суду відповідачкою зазначався попередній розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 10 896,00 грн.
На виконання вимог ст.137 ЦПК України адвокатом поданий договір про надання правничої допомоги від 18 березня 2021 року( а.с.155-162 т.1) та детальний розрахунок із розрахунку вартості однієї години надання послуг 908 грн. (а.с.184-185 т.1): попереднє опрацювання матеріалів (ознайомлення з матеріалами справи), опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання, узгодження правової позиції з клієнтом - 2 год. (1816 грн.), складання процесуальних документів по справі (відзив на позов, процесуальні клопотання) - 4 год. (3632,00 грн.), складання процесуальних документів (заперечення на відповідь) - 2 год. (1816 грн.), судове представництво - 908 грн. за 1 год.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачкою ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у суді, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги та детальний розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу у відзиві, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, тривалість розгляду справи, аргументи позивача щодо надмірної вартості послуг з надання відповідачці правової допомоги, що по суті є клопотанням про їх зменшенням, суд дійшов висновку, що визначений відповідачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у сумі 72000 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими, співмірними та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у суді першої інстанції, у сумі 15729 грн.
Визначаючи сукупний розмір витрат відповідачки на правничу допомогу, який підлягає їй відшкодуванню позивачем, суд враховує вартість 1 години участі у судовому засіданні складає 908,00 грн. відповідно до детального розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу у відзиві від 21 березня 2021 року.
З протоколів судових засідань встановлено, що за участю адвоката Шаповал О.В. згідно з протоколом судового засідання відбулися судові засідання 20.04.2021 р. з 12:00 до 12:10 (10хв.), 20.05.2021 р. з 11:00 до 11:30 (30хв.), 23.06.2021 р. з 11:30 до 13:00 (1 год. 20 хв.), 27.07.2021 р. з 12:00 до 14:40 (2 год. 40 хв.), 24.01.2023 р. з 11:00 до 12:00 (1 год.), 18.04.2023 12:00 до 13:00, з 14:00 до 15-00 (2 год.), 30.05.2023 з 14:00 до 15:30 (1 год. 30 хв.), 22.06.2023 з 14:00 до 15:30 (1 год. 30 хв.), 03.08.2023 з 11:00 до 13:00, з 14:00 до14:50 (2 год.40 хв.), всього 9 засідань тривалістю 13 год. 20 хв., при цьому тривалість засідань обчислювалась від призначеного часу судового засідання в судових повістках для цілей врахування періоду очікування початку засідання його учасниками в приміщенні суду. Стосовно аргументів заявника про необхідність врахування часу прибуття адвоката відповідачки з м. Києва, судом враховується, що згідно з долученим до справи договором на правову допомогу місце здійснення адвокатом Шаповал О.В. адвокатської діяльності розташоване в м. Черкаси, тобто в одному населеному пункті з місцем знаходження суду.
Застосовуючи правову позицію у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) щодо реальності (дійсності та необхідності) витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що компенсації підлягають витрати на підготовку відзиву на позовну заяву, процесуальних клопотань - 4 год. (3632,00 грн.), участь у судових засіданнях 13 год.20 хв. (13*908 + 908/3 = 12 106 грн.)), всього 15729 грн., що і підлягає стягненню із позивача на користь відповідачки.
Щодо надання таких послуг, як попереднє опрацювання матеріалів (ознайомлення з матеріалами справи), опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо узгодження правової позиції з клієнтом, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням правового висновку Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) такі послуги не є послугами з професійної правничої допомоги, а тому не підлягають відшкодуванню відповідачеві позивачем.
Також не підлягають відшкодуванню послуги з отримання додаткових матеріалів (доказів) та складення заперечення на відповідь, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження направлення адвокатських запитів адвокатом Шаповал О.В. для отримання додаткових матеріалів (доказів) та по справі позивачем не подавалась відповідь на відзив і відповідно відповідачка не подавала заперечення на відповідь. Заперечення на клопотання позивача, пояснення (усні чи письмові) є складовими представництва інтересів відповідачки в судовому засіданні, а не процесуальними документами у розумінні ст.182 ЦПК України.
Стосовно заперечень позивача щодо його обов'язку відшкодування відповідачці будь-яких судових витрат, суд виходить з того, що виконання адвокатом Шаповал О.В. договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав відповідачки. Звернувшись до суду з позовом, позивач створив відповідачці умови, які призвели до виникнення потреби в укладенні нею договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань, тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про стягнення з позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 судових витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352-354 ЦПК України, суд, -
Відмовити адвокату Шаповал Олені Володимирівні у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку подання доказів судових витрат та залишити без розгляду заяву про подання доказів в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
Доповнити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2023 року у справі № 712/9724/20.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в сумі 15 729 грн.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 серпня 2023 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.