Справа № 567/79/23
22 серпня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя Василевич О.В.
секретар Клімович О.О.
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Острозького районного суду Рівненської області Василевича О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Горинь Агро» Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор КП «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, -
встановив :
12.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор КП «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, мотивуючи позов тим, що така угода складена з порушенням вимог чинного законодавства та з порушенням його прав як орендодавця земельної ділянки, оскільки вказану угоду він не підписував. Просить визнати недійсною угоду №б/н від 24.04.2019 року про дострокове розірвання договору оренди землі №109 від 24.04.2018 року, а також просить скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В. від 28.09.2019 року (індексний номер 48913737).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12.01.2023 року головуючим суддею у вищевказаній цивільній справі визначено суддю Венгерчук А.О.
Згідно ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 17.01.2023 року задоволено заяву про самовідвід головуючої судді Венгерчук А.О. та справу передано до канцелярії суду для повторного визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.01.2023 року головуючим суддею у вищевказаній цивільній справі визначено суддю Василевича О.В.
Згідно ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 23.01.2023 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 15.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв'язку з неповним усуненням недоліків.
Вищевказана ухвала суду від 15.03.2023 року була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, та згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 09.05.2023 року зазначену ухвалу суду від 15.03.2023 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Згідно ухвали Острозького районного суду від 01.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.06.2023 року, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та третій особі - строк для подання пояснень щодо позову.
30.06.2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 14.07.2023 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи, та у зв'язку з тим, що не закінчився встановлений судом строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
В подальшому представник відповідача - адвокат Лозюк С.Ф. скористався правом та подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та просив у його задоволені відмовити.
14.07.2023 року в підготовчому судовому засіданні визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, визначено позовні вимоги та склад учасників судового процесу. В ході визначення обставин справи, які підлягають доказуванню було заслухано пояснення позивача з яких встановлено, що в розпорядженні позивача оригінальний примірник спірного правочину відсутній та звернення позивача до відповідача з приводу отримання оригінального примірника спірного правочину було залишено без задоволення.
Відповідно до ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 14.07.2023 року суд згідно ч.7 ст.81 ЦПК України з власної ініціативи витребував від Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку належну позивачу на праві власності з кадастровим номером 5624280400:10:002:0103, площею 2,4526 га, а також витребувано від відповідача ТОВ «Горинь Агро Плюс» оригінальний примірник спірної угоди від 24.04.2019 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 24.04.2018 року. Витребувані докази зобов'язано надати суду у строк до 31.08.2023 року, у зв'язку з наведеним у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2023 року.
В період з 17.07.2023 року по 11.08.2023 року головуючий суддя Василевич О.В. перебував у щорічній відпустці, що підтверджується наказом голови Острозького районного суду №10-КВ від 07.07.2023 року.
18.07.2023 року, під час перебування судді Василевича О.В. у відпустці, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Василевича О.В. у вищевказаній цивільній справі. Заява про відвід з посиланням на ст.36 ЦПК України мотивована тим, що позивач в діях головуючого судді вбачає упередженість, що й спонукало його звернутися до суду із вищевказаною заявою про відвід.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку встановленому ч.1 ст.33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за 3 робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши подану заяву, суд приходить да наступного висновку.
Згідно ч.2, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, визначених у статтях 36, 37 і 38 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом 10 днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Дослідивши підстави для відводу головуючого судді, вказані позивачем ОСОБА_1 , суд вважає, що останні не знайшли свого належного підтвердження, оскільки доводи відводу стосуються незгоди з процесуальними рішеннями судді, тобто вирішення процесуальних питань, які можуть бути вирішені судом при розгляді справи по суті. Позивачу в підготовчому судовому засіданні було роз'яснено, що необхідність витребування доказів, в тому числі оригінального примірника спірного правочину, безпосередньо пов'язана із необхідністю встановлення та доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також з необхідністю (у разі надання оригінального примірника спірного правочину) призначення судової почеркознавчої експертизи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Острозького районного суду Василевича О.В. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36 - 40 ЦПК України, -
постановив :
Визнати необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Острозького районного суду Василевича О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Горинь Агро» Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор КП «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.