Постанова від 23.08.2023 по справі 550/852/23

Справа № 550/852/23

Провадження № 3/550/404/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року смт. Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Хоменко Д.Є., розглянувши об'єднану справу, яка надійшла від СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, освіта середня, непрацюючого, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягувався 21.10.2022 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 28.03.2023 за ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

24.05.2023 близько 07 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим заподіяв шкоду психологічного насильства та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того 26.05.2023 близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри та дядька, а саме ображав нецензурною лайкою, виганяв з помешкання, на зауваження не реагував, чим заподіяв шкоду психологічного насильства та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 20.08.2023 року близько 23 год 50 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці в АДРЕСА_2 , вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_3 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав повністю, щиро розкаювався у скоєному.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

З вищевикладеного випливає, що однією з кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення, в тому числі, домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.

Крім того, відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 282472 від 03.06.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 431960 від 03.06.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 969716 від 03.06.2023, письмовими поясненнями свідків, наданими при складанні протоколу, довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності, постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 21.10.2022.

Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є доведеною повністю.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно ст. 36 КУпАП України при вчиненні особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням особи правопорушника і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого адміністративного правопорушення, ступеня вини особи, вважаю за необхідне, з метою виховання останнього та запобігання вчинення ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді громадських робіт.

Суддя вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 173, 173-2, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 2 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст. 173 КУпАП - у виді 40 (сорока) годин громадських робіт;

- за ст. 173-2 КУпАП - у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 536,80 грн на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.Є. Хоменко

Попередній документ
112989490
Наступний документ
112989492
Інформація про рішення:
№ рішення: 112989491
№ справи: 550/852/23
Дата рішення: 23.08.2023
Дата публікації: 25.08.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Чутівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.09.2023)
Дата надходження: 26.07.2023
Предмет позову: про притягнення до адміністративної відповідальності Скрипника С.А. за ч.2 ст.173-2 КУпАП
Розклад засідань:
15.08.2023 16:10 Чутівський районний суд Полтавської області
23.08.2023 16:10 Чутівський районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХОМЕНКО ДМИТРО ЄВГЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
ХОМЕНКО ДМИТРО ЄВГЕНОВИЧ
інша особа:
СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Скрипник Станіслав Андрійович