Справа № 550/71/23
Провадження №1-кп/550/23/23
23 серпня 2023 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 за №12023170450000042 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Чутівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 15.03.1996 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.140 ч.2 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням 20% заробітку на користь держави з конфіскацією всього особистого майна;
2) 02.10.1996 Октябрським районним судом міста Полтави за ст.206 ч.1 КК України до штрафу 500 грн;
3) 18.02.1999 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. 10.09.1999 року на підставі ст.9 п. «а» Закону України «Про амністію» від 16.07.1999 року не відбутий строк скорочено на частину, до відбуття 1 рік 5 місяців 26 днів;
4) 04.04.2001 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.212 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням 15% заробітку на користь держави;
5) 29.05.2002 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 289 ч.2, 69, 70, 71, 72 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 29.09.2004 року по відбуття строку покарання;
6) 28.01.2010 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
7) 01.09.2010 Ленінським районним судом м. Полтави за ст.ст.185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Перегляд 03.09.2012 року Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області не відбутий строк замінений на обмеження волі строком 1 рік 11 місяців 7 днів. Звільнений 24.05.2013 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 1 день;
8) 27.06.2014 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.ст.185 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
9) 05.08.2014 Чутівським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
10) 13.06.2017 Чутівським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту;
11) 01.11.2018 Чутівським районним судом за ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
12) 10 вересня 2019 Чутівським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, відповідно до ст. 71 ч.1,72 КК України частково приєднано вирок від 01.11.2018 Чутівського районного суду за ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309, КК України, кінцеве покарання 3 роки 3 дня позбавлення волі. Звільнений 14.07.2022 року по відбуття строку покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
28.09.2022 , близько 17.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вирішив шляхом обману заволодіти мобільним телефоном «NOMI-і284», який належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний намір, маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення, діючи повторно з прямим умислом та корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за вищевказаною адресою, попрохав у своє користування мобільний телефон «NOMI-і284», вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 356 від 25.01.2023 становить 530,00 гривень, який перебував у власності потерпілої ОСОБА_5 , при цьому не збираючись його повертати. Далі, ОСОБА_3 , отримавши, шляхом зловживання довірою (шахрайства), вказаний мобільний телефон, впевнившись у тому, що потерпіла, не здогадується про його намір на протиправне заволодіння її майном, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, утримуючи при собі мобільний телефон «NOMI-і284».
У подальшому ОСОБА_3 викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася хоча була повідомлена належним чином. Учасники провадження, з врахуванням воєнного стану у державі не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілої.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно 28.09.2022 близько 17.00 години він, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , попрохав у своє користування мобільний телефон «NOMI-і284», який перебував у власності ОСОБА_5 , при цьому не збираючись його повертати. Далі ОСОБА_3 , отримавши вказаний мобільний телефон, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, утримуючи при собі мобільний телефон «NOMI-і284». Обвинувачений розкаявся у вчиненому.
Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній , неодружений, перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на обліку лікаря - психіатра не перебуває, раніше судимий.
В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2(два) роки.
Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено.
Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, обставину, що пом'якшує покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Саме такий вид покарання дозволить усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 369 371, 373 - 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2(два) роки та з покладенням на нього відповідно до ч.1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - мобільний телефон «NOMI-і284 після набрання вироком законної сили залишити у потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як законного власника.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: ОСОБА_1