Справа №538/1622/23
Провадження по справі №3/538/769/23
23 серпня 2023 року м. Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лохвиця матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 185 КУпАП,-
22.08.2023 року о 15-12 годині ОСОБА_1 , знаходячись на вул. Перемоги в с. Сенча, Миргородського району, Полтавської області, не виконав неодноразове законне розпорядження працівника поліції про пред'явлення документів, які засвідчують його особу, та залишатися на місці події.
За вказаним фактом 22.08.2023 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 948042.
23.08.2023 року на розгляд судді Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.08.2023 року, суддею, який має розглядати вищевказане провадження, визначено суддю Зуб Т.О.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185КУпАП розглядаються судом протягом доби.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення не визнав, про що також надав відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку (формальний склад).
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.
Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ № 8 від 26.06.92р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таке саме тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року, в якому також розкрито зміст «простої» непокори що означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов'язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено станом на сьогоднішній день.
Повноваження працівників поліції під час воєнного стану визначені Законом України «Про національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021 року.
Статтею 32 Закону України «Про національну поліцію», п. 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану визначені випадки, коли поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 22.08.2023 року о 15-12 годині ОСОБА_1 , знаходячись на вул. Перемоги в с. Сенча, Миргородського району, Полтавської області, не виконав неодноразове законне розпорядження працівника поліції про пред'явлення документів, які засвідчують його особу, та залишатися на місці події.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, зокрема, з письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 4), ОСОБА_3 (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 , який причетний до події, вів себе зухвало, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 261 КУпАП для встановлення особи, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання серії АА № 189475 (а.с. 7).
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення у вигляді штрафу, і це буде справедливе стягнення, достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує характер правопорушення, дані про особу, винну у правопорушенні, її майновий стан.
Обставини, що обтяжують відповідальність особи, відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2684,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 536,80 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі восьми неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 136,00 (сто тридцять шість) грн.
Штраф стягнути до Державного бюджету на розрахунковий рахунок № UA448999980313050106000016646, Банк отримувача: казначейство України, отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/тг с. Сенча/21081100, код ЄДРПОУ: 37959255.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду.
Суддя: Т.О. Зуб