Справа № 185/5852/23
Провадження № 1-кп/185/732/23
22 серпня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023041400000083 від 05 березня 2023 року за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зазначивши, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено максимальне покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі; ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 15 років позбавлення волі.
Також прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання до восьми років позбавлення волі.
Так, відповідно до клопотання зазначено, що ОСОБА_5 ніде не працює. Під загрозою застосування суворого покарання у вигляді позбавлення волі у випадку визнання його винуватим ОСОБА_5 може переховуватися від суду. Існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу Також ОСОБА_5 , не маючи офіційного джерела прибутків, міцних соціальних зв'язків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , то у клопотанні прокурора зазначено, що останній під загрозою застосування суворого покарання у вигляді позбавлення волі у випадку визнання його винуватим може переховуватися від суду. Існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих. Також ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання в м.Нікополі, де, як раніше обвинувачений пояснив, він має кімнату в гуртожитку. Також обвинувачений вказав, що він має тяжке захворювання але за місцем відбування покарання йому допомога медична не надається, а його звернення залишаються без уваги.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у клопотання прокурора зазначено, що у судове засідання, призначене на 11.07.2023 року ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із чим існує ризик, що останній може переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, вказав, що він не з'являвся в судове засідання, бо він не мав коштів на дорогу.
З'ясувавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає 08 вересня 2023 року, а наступна дата судового засідання визначена на 25 вересня 2023 року
Як встановлено, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено максимальне покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, не працює, має слабкі соціальні зв'язки. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 15 років позбавлення волі, має слабкі соціальні зв'язки. Щодо ОСОБА_6 суд враховує, що він зареєстрований за однією адресою, а проживає за іншою адресою. Крім того, стороною захисту не надано жодних підтверджень стосовно того, що в нього дійсно є кімната в гуртожитку, яка за ним збережена на час вирішення даного клопотання. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання до восьми років позбавлення волі, не працює, має слабкі соціальні зв'язки, у судове засідання, призначене на 11.07.2023 року, будучи належним чином повідомленим, не з'явився, про причини неявки не повідомив, ухвалою суду був підданий приводу.
Тому суд вважає, що вказані обставини свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченими свого місця проживання з метою переховування від суду.
В цьому контексті суд враховує практику ЄСПЛ в справі «Ілійков проти Болгарії», де закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Також в цьому контексті суд враховує й положення національного законодавства, так згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків та потерпілу, адже свідки обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні не допитані, а потерпіла безпосередньо в підготовчому засіданні висловила побоювання щодо обвинувачених.
Щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також є вірогідним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені неодноразово судимі за злочини проти власності.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено. Доказів наявності захворювань, які перешкоджають обвинуваченим утримуватись під вартою не надано, навпаки, досліджені документи щодо стану здоровя обвинуваченийх свідчать про надання медичної допомоги та відсутності протипоказань утримуватись під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду, впливу на свідків та потерпілу, разом з тяжкістю пред'явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою.
Що стосується клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то суд враховує, що встановлені ризики не можуть бути попереджені запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту.
З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, розмір застави не визначати.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, факти ухилення від явки до суду свідчать про наявність такого ризику, як ухилення від суду і й в майбутньому. В той же час альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатен попередити встановлений ризик з врахуванням тяжкості та обставин підозри.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 20 жовтня 2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 20 жовтня 2023 року.
Відмовити прокурору в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст.. 185 ч. 4 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 20 жовтня 2023 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:
- заборонити покидати будинок АДРЕСА_1 , у якому він мешкає з 20.00 годин до 07.00 години.
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками, зазначеними у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, які не допитані судом.
У клопотанні обвинуваченого та захисника про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Строк дії ухвали в частині про обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 20 жовтня 2023 року.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3