Справа № 183/3346/23
№ 2/183/2416/23
22 серпня 2023 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.,
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.
за участю:
представника відповідача Пономаренко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи.
В позовній заяві ОСОБА_1 просив суд:
-визнати неправомірним та скасувати наказ від 08.12.2021 р. № 108/ОС Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відсторонення його від роботи на посаді складача поїздів 6 розряду станції Куп'янськ-Сортувальний;
- зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» виплатити йому заробітну плату за час відсторонення від роботи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні представником відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», заявлене клопотання про залишення позову без розгляду з підстав неодноразової неявки позивача в судові засідання.
Заслухавши учасників справи, суд приходить до нижченаведеного.
Позивач ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання, про місце, дату, час судових засідань належним чином повідомлені, але 07.03.2023 р., 12.04.2023 р., 12.06.2023 р., 22.08.2023 р. в судові засідання не з'явився.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Відтак норми частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).
Враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про місце, дату, час судових засідань, повторно не з'явився в судове засідання, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку, що позов повинен бути залишений без розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу проголошено 22 серпня 2023 року.
Суддя Д.І. Городецький