179/1051/23
2/179/365/23
23 серпня 2023 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Чорної А.О.,
секретар судового засідання Ахтієва Р.С.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
справа № 179/1051/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, -
08 червня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.
Позов мотивує тим, що позивач перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 29.10.2005 року, який було розірвано рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 року. Від цього шлюбу мають сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина постійно проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина в добровільному порядку не надає. Витрати, пов'язані з утриманням та вихованням сина складають 14 000 грн. Стабільні щомісячні витрати на дитину включають в себе: 5 000 грн. - продукти харчування для дитини; 2 000 грн. - засоби особистої гігієни дитини; 2 000 грн. - витрати на повсякденний та сезонний одяг; 1 500 грн. - канцелярські засоби та учбове приладдя; 500 грн. - послуги інтернет провайдеру, оскільки такі витрати є обов'язковими, враховуючи дистанційну форму навчання. Окрім того, син має захворювання, що потребує постійного прийому деяких медичних препаратів на суму близько 500 грн. на місяць. Позивач має витрати, пов'язані з її власними потребами та сплачує комунальні послуги за її з сином місцем проживання. Відповідач працездатний, працевлаштований, отримує щомісячний дохід. Інших дітей та осіб, які б перебували на його утриманні, відповідач не має.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову до суду і до досягнення її повноліття.
Ухвалою суду від 22.06.2023 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
12.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача позовні вимоги визнав частково у розмірі 2000 грн., оскільки до позовної заяви не надано жодного доказу, що витрати на виховання дитини становлять 14 000 грн. на місяць. Незрозуміло, які саме продукти харчування для дитини входять у вартість 5 000 грн. на місяць, які саме засоби особистої гігієни закуповуються на суму 2 000 грн. щомісячно, та який саме одяг вартістю 2 000 грн. закуповувався щомісячно. Ціна на послуги інтернет позивачем значно завищена, так вартість тарифних планів з безлімітним інтернетом починається від 180 грн. на місяць. Позивач сплачує за свої комунальні послуги, які є власними потребами позивача. Розмір витрат на дитину, зазначений у позовній заяві, не доведено відповідними доказами, та є значно завищеним. Щодо стану здоров'я дитини до позовної заяви долучено консультаційний висновок від 01.08.2022 року, тобто у період, коли позивач та відповідач перебували у шлюбі та несли спільні витрати на лікування дитини, строк лікування складав 14 діб. Відповідач працює та отримує заробітну плату у розмірі 6 700 грн. Відповідач знаходиться на диспансерному обліку у сімейного лікаря. Батьки відповідача є пенсіонерами, знаходяться на диспансерному обліку у сімейного лікаря та проживають разом з відповідачем. Таким чином, батьки відповідача є непрацездатними, мають захворювання та не мають інших близьких родичів, які можуть піклуватися за ними.
Відповідач поніс судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. та розраховує понести судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 9 000 грн. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази розміру витрат, які відповідач сплатив або має сплатити з розглядом справи, будуть подані не пізніше 5 днів після ухвалення рішення суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, і наполягала на його задоволенні. Зазначила, що відповідачем не доведено, що він проживає разом з батьками та батьки знаходяться на його утриманні. У відповідача є ще рідний брат, який працездатний та працює разом з відповідачем. Дитина знаходиться на утриманні позивачки, доказів того, що відповідач надає матеріальну допомогу дитині суду не надано. Батьки відповідача не є особами, яким встановлена група інвалідності. Позивачка офіційно не працевлаштована, тому підтвердити її дохід не можливо, однак позивач працює неофіційно на полях, збирає та фасує врожай. Дохід позивачки є мінливий, приблизно 14 000 грн. на місяць та майже весь дохід позивачка витрачає на потреби дитини.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.07.2023 року витребовано з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відомості про доходи:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2021 року по 01.07.2023 року.
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01.01.2021 року по 01.07.2023 року.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої
статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Правовідносини по даному позову регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч.2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що позивач та відповідач 29.10.2005 року зареєстрували шлюб, який рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 рокубуло розірвано (а.с. 8, 11-12)
Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 8 зворотна сторінка). Батьком дитини є відповідач ОСОБА_4 .
На час розгляду справи дитина мешкає разом з позивачкою ОСОБА_3 , що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, та перебуває на утриманні позивачки, домовленості відносно утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, дана норма надає тому з батьків, з ким проживає дитина, право вибору способу сплати аліментів - у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі.
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 7 000 грн.
Згідно відповіді Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу суду вбачається, що позивач ОСОБА_3 за період з 1 кв. 2021 року по 1 квартал 2023 року не має доходів.
Відповідач ОСОБА_4 працює у ТОВ «Агро - Овен» та отримує щомісячно дохід (а.с. 60-62)
Згідно довідки ТОВ «Агро-Овен» відповідач ОСОБА_4 працює охоронником та його дохід за період з 01.02.2023 року по 31.07.2023 року складає 64 073 грн. 23 коп. (а.с. 69)
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач офіційно працевлаштований, має стабільний заробіток, який за період з 01.02.2023 року по 31.07.2023 року складає 64 073 грн. 23 коп., з яких відраховано податку в розмірі 12 494,47 гривень. Тобто, сума до виплати відповідача становить близько 8000 - 9000 тисяч гривень на місяць, що на думку суду є достатнім для утримання неповнолітньої дитини.
Згідно заяви на приймання переказу від 17.08.2023 року відповідач здійснив переказ позивачці на суму 2000 грн. (а.с. 69 зворотна сторінка)
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлений 2833 гривні.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.
При визначенні величини аліментного платежу суд враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Так, судом встановлено, що відповідач перебуває в працездатному віці, працевлаштований, отримує щомісячно заробітну плату, не має на утриманні інших дітей. Суду не надано доказів договору про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами, інформації щодо стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідача сторонами до суду також не надавалося.
Доводи представника відповідача щодо наявності у відповідача непрацездатних батьків суд не бере до уваги, оскільки допомога відповідачем своїм батькам, які знаходяться на диспансерному обліку у сімейного лікаря (а.с. 28) та є пенсіонерами (а.с. 37-38), суд вважав не поважною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки доказів того, що батьки знаходяться на утриманні відповідача суду не надано, а добровільна допомога похилим батькам не є підставою для зменшення розміру аліментів на утриманні неповнолітньої дитини. В матеріалах справи відсутні належні докази того, що батьки відповідача перебувають на його утриманні та потребують його утримання. Доказів того, що відповідач надає матеріальну допомогу батькам та батьки відповідача потребують такої допомоги за станом здоров'я чи низьким рівнем доходу, відповідачем також не надано. Крім того, суд враховує і той факт, що батьки відповідача є пенсіонерами та отримують щомісячно пенсію.
Доводи представника відповідача стосовно того, що відповідач знаходиться на диспансерному обліку у сімейного лікаря (а.с. 28), суд вважав не поважною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідач є працездатним та суду не надано доказів, що відповідачу за станом здоров'я встановлена група інвалідності. Зважаючи, що наявні в матеріалах справи докази, вказують, що позивач є фізично здоровим, оскільки наявність гіпертонічної хвороби не може бути беззаперечною умовою для зменшення розміру аліментів, при цьому позивачем не надано відповідних доказів щодо витрат на таке лікування. Отже, позивач є особою працездатного віку, офіційно працюючим та отримує доходи.
Приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, та обставини, що мають істотне значення, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання сина на користь позивача у твердій грошовій сумі в мінімальному рекомендованому розмірі аліментів, в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір буде відповідати інтересам дитини. Сину сторін на день розгляду справи виповнилося 17 років, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2833 грн.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини. Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2833 грн., судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також судом враховується рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, а саме те, що обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття в рівній мірі покладено на обох батьків та майновий стан відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому стягнення аліментів слід рахувати з 08.06.2023 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню частково.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред'явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», враховуючи норми ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача необхідно стягнути судові витрати в дохід держави у розмірі 434 грн. 50 коп.
Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником відповідача - адвокатом Циб С.В. у відзиві на позовну заяву зазначено, що докази, якими підтверджуються понесені судові витрати будуть надані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення. У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне встановити адвокату Циб С.В. строк у п'ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат ОСОБА_4 , які він поніс у зв'язку з розглядом справи. Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання, у відповідності до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 13,81, 141, 259, 263-268, 274 -279, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 833 грн. щомісячно, починаючи з 08 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 434 грн. 50 коп.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідачу ОСОБА_4 подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які він сплатив у зв'язку з розглядом справи.
Згідно п. 5 ч.7 ст. 265 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 29.08.2023 року на 13 год. 00 хв.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Чорна