Справа № 203/4459/20
Провадження № 1-кп/0203/239/2023
іменем України
21 серпня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030002007 від 11.11.2020 року, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-11.05.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст. 185,ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5років.На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
11.11.2020 приблизно об 11 годин 30 хвилин у ОСОБА_6 , який знаходився в приміщенні кафе, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 10-Б, де побачив раніше незнайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, оскільки попередньо бачив, що біля потерпілих знаходилась чорна шкіряна чоловіча сумка та білий поліетиленовий пакет з господарчими товарами, які останній визначив предметом свого злочинного посягання.
Далі, керуючись прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення майна потерпілих, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, усвідомлюючи протиправність свого діяння, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 наніс удар правою ногою в щелепу потерпілого ОСОБА_7 , від чого останній впав на підлогу та не зміг вчиняти супротив. Після чого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_5 удар коліном правої ноги в область черева та кулаком правої руки в область щелепи, від чого потерпіла ОСОБА_5 впала на підлогу та також не змогла вчиняти супротив.
Далі, ОСОБА_6 , розуміючи що його дії є помітними для оточуючих, а саме - для потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також для працівників кафе, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 10-Б, які знаходились в приміщенні вказаного кафе, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, діючи з корисливих мотивів, підійшов до столу, за яким сиділи потерпілі, та взяв зі столу чорну шкіряну сумку вартістю 232 гривні 00 копійок, в якій знаходився гаманець з документами на ім'я ОСОБА_7 , та поліетиленовий пакет, в якому знаходились паперові рушники, жіночі колготки, мочалки для миття посуду, рулетку довжиною 5м загальною вартістю 175 гривень
Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 , тримаючи вказане майно в руках, покинув місце вчинення злочину, попрямувавши до приміщення автовокзалу: м. Дніпро, вул. Курчатова, 10, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 збитків на загальну суму 407 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Показав, що 11.11.2020 року він був вихідним, отримав заробітну плату, направився на базар, де придбав деякі речі для роботи та продукти з АТБ. Потім поїхав на пл. Островського в кафе, де вживав алкогольні напої та почув зауваження від відпочиваючих в свій бік. Потерпілий ОСОБА_7 почав його ображати, висловивши на його адресу образи з приводу зовнішнього вигляду, після чого обвинувачений втратив контроль над собою та наніс останньому удар рукою, від якого він впав на підлогу. Підбігла ОСОБА_5 та почала його ображати та бити руками по голові. ОСОБА_7 піднявся та намагався вдарити, на що він наніс ще один удар. Продавець попросила всіх вийти та ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 вийти на вулицю, на що останній відмовився, тоді він взяв шкіряну сумку ОСОБА_7 , яка лежала на столі, викинув її на вулицю, з метою, щоб останній вийшов з кафе. ОСОБА_7 вибіг з кафе, присів та почав кликати на допомогу і кричати, що в нього забрали його особисті речі. ОСОБА_8 забрав свої речі, та пішов до кафе «Шаурма», яке розташоване за 20 м. від місця поді, замовив шаурму, пакети з речами стояли поряд. Через деякий час підійшли співробітники поліції, підбігли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та почали вказувати на нього як на ту особу, яка схопила сумку останнього та намагався втекти. Далі, від співробітників поліції він дізнався, що в його пакеті були знайдені речі, які належали потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_7 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, однак на розгляд кримінального провадження до суду він не з'являвся, у зв'язку з чим, судовий розгляд неодноразово відкладався. При цьому матеріали кримінального провадження (т.1 а.с 37) містять заяву потерпілого про розгляд кримінального провадження без його участі.
Даних про фактичне місцезнаходження потерпілого стороною обвинувачення суду не надано, і вжитими судом заходами встановлення їх місцезнаходження не виявилося можливим.
За таких обставин, з огляду на положення п.21 ч.1 ст.7, ст.28 КПК України щодо необхідності дотримання розумних строків кримінального провадження, враховуючи, що про всі судові засідання у даному кримінальному провадження було своєчасно у встановленому порядку опубліковано на офіційному веб сайті «Судова влада України», з метою недопущення порушення прав обвинуваченого, суд розглянув кримінальне провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_7 .
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково, суд вважає, що його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доведена наступними доказами.
- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до яких в листопаді 2020 року вона разом зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_9 зайшли в кафе, яке розташоване біля автовокзалу по вул. Курчатова, 10, спочатку стояли біля барної стійки, потім сіли за столик, де вживали спиртні напої. Підійшов незнайомий хлопець, схожий на ОСОБА_10 , у якого з її колишнім співмешканцем розпочалась бійка. Хтось її вдарив в живіт або штовхнув, вона впала на підлогу, після чого співробітник кафе допомогла їй встати, потім всі прослідували на вулицю. Також повідомила, що до подій в кафе ОСОБА_11 зняв з банкомату свою пенсію в розмірі 1700 грн., з собою в нього була чоловіча сумка, пакет з якимись товарами, однак точно в цьому не впевнена, оскільки перебувала в стані алкогольного сп'яніння та минув тривалий час з моменту події. Додала, що після бійки ОСОБА_7 з ОСОБА_6 одразу поїхала автобусом до м. Харкова, всі її особисті речі залишились при ній. Про обставини викрадення майна у ОСОБА_12 їй стало відомо під час телефонної розмови з останнім;
-показаннями свідка ОСОБА_13 , яка суду показала,що вона є фізичною особою - підприємцем, має кафе, яке розташовано на автовокзалі по АДРЕСА_2 . 11.11.2020 року близько 11.30 години їй подзвонила продавець ОСОБА_14 та повідомила, що в закладі відбулась бійка, на що вона дала вказівку за допомогою кнопки виклику викликати охоронну службу «Гуард», з якою був укладений договір. Після чого одразу поїхала в кафе, де побачила, що на асфальті із зв'язаними позаду руками лежав ОСОБА_15 . ОСОБА_14 їй розповіла, що він зайшов до кафе, випив, після чого розпочав бійку з іншим чоловіком та жінкою, які також випивали в кафе. Після бійки ОСОБА_16 вибіг з кафе, а чоловік та жінка побігли за ним, при цьому остання кликала на допомогу та кричала щось про сумку та якісь речі. Зазначила, що чула як потерпілий, який вже тримав при собі барсетку, повідомив поліцейським про те, що до цього вона була викрадена обвинуваченим;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.11.2020, у якому зафіксовано звернення ОСОБА_5 до поліції з приводу завдання невідомою особою їй удару по обличчю та викрадення пакету та сумки, які знаходилась біля неї, що мало місце 11.11.2020 приблизно об 11.30 годині;
- протоколом огляду місця події від 11.11.2020 р., проведеного в присутності понятих та власника приміщення ОСОБА_13 , з якого вбачається, що вхід до кафе «Пивний Рай», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 10, здійснюється через пластикові двері, з лівої сторони від входу розташовані два дерев'яні столи зі стільцями, навпроти розташована барна стійка з продукцією, з правої сторони від входу розташовані столи зі стільцями. Камери відеоспостереження в кафе відсутні;
- протоколом огляду місця події від 11.11.2020 року , з якого вбачається що об'єктом огляду є поліетиленовий пакет білого кольору з маркуванням АТБ з вмістом: паперові рушники, губка кухонна, рулетка довжиною 5м, упаковка із чорними жіночими колготами, упаковка парафінових свічок. Також оглянута чорна чоловіча сумка через плече, в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_7 та чоловічий гаманець чорного кольору, на якому було виявлено та в подальшому вилучено один слід папілярного візерунку, який відповідно до висновку експерта від 27.10.2020 № 19/104-7/3/1759, складеного за результатами проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження), був залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження і заповнена на ім'я ОСОБА_6 ;
- з рапорту інспекторів взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області від 11.11.2020 р. вбачається, що 11.11.2020 року отримано виклик про грабіж, що стався за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за місцем виклику, заявницею ОСОБА_5 та її співмешканцем ОСОБА_7 повідомлено про те, шо вони відпочивали в кафе, до якого зайшов невідомий чоловік у чорному спортивному костюмі та чорній куртці, високого зросту, раптом вдарив заявницю в живіт, вихопив пакет з особистими речами та втік. Вказаний чоловік за описаними рисами був затриманий, встановлений як ОСОБА_6 , мав при собі білий пакет, який зник у потерпілого, в якому знаходились господарчі товари на суму 175 гривень, що підтверджується квитанцією про їх придбання 11.11.2020 об 11:13 в магазині «Добробут»;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.11.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 за рисами, а саме: чоловічою тілобудовою, підборіддям, зачіскою, вухами на фото під №4 впізнала ОСОБА_6 , як особу, котра 11.11.2020 року близько 11.30 годині розпочала сутичку, після чого відкрито заволоділа майном відвідувачів закладу;
- висновком експерта від 24.11.2020 року, складеним за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4828/20, з якого вбачається, що ринкова вартість шкіряної чорної чоловічої сумки, що перебувала в експлуатації з 28.12.2017 року, станом на 11.11.2020 року становить 232 гривні;
- висновком судово-психіатричного експерта №409 від 27.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_6 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення в частині відкритого викрадення білого поліетиленового пакету з продуктами, належності викраденого майна потерпілій ОСОБА_5 , нанесення обвинуваченим їй удару проміж ніг та викрадення грошових коштів в сумі 500 гривень не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в своїй заяві про вчинення злочину відносно неї повідомила про нанесення їй удару в обличчя, в судовому засіданні показала, що їй було також нанесено удар в область черева, від якого вона впала, доказів нанесення будь-яких інших тілесних ушкоджень матеріали провадження не містять.
Крім того не знайшло свого підтвердження належності викраденого майна потерпілій, яка в судовому засіданні показала, що викрадені речі належали потерпілому ОСОБА_7 та їй матеріальної шкоди спричинено не було.
Також суд вважає недоведеним викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 у виді грошових коштів в сумі 500 гривень, оскільки відповідно до розписки останнього йому було повернуто сумку чорного кольору, пакет, гаманець з документами, а відповідно до пред'явленого обвинуваченого матеріальні збитки, завдані ОСОБА_6 внаслідок злочину, були повернення в повному обсязі шляхом повернення майна. Будь-яких інших доказів щодо викрадення вказаної грошової суми матеріали провадження не містять.
Окрім цього суд вважає встановленим факт викрадення у ОСОБА_7 пакету саме з господарчими товарами, що підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 , квитанцією від 11.11.2020 року, протоколом огляду місця події від 11.11.2020 року, рапортами поліцейських від 11.11.2020 року.
Разом з тим, оцінюючи в сукупності та взаємозв'язку інші докази, які є належними, допустимими та достовірними, суд вважає, що вони є достатніми для висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому правопорушення і приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні відкритого заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 75 КК у разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд наголошує, що під час призначення покарання повинні бути враховані та оцінені обставини, вчинення кримінального правопорушення, при тому, що врахуванню підлягають обставини у їх сукупності та не надається перевага одним обставинам над іншими.
Суд звертає увагу на те, що виправлення має на меті шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність.
Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що є важливим результатом застосування покарання та суттєвим показником його ефективності.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Так, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, офіційно не працює, неодружений, на момент вчинення злочину був несудимий, перебував під наглядом лікаря-психіатра з 2012 року по 2020 рік, знаходився в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями знаходився з 12.09.2013р. по 23.09.2015р. з метою профілактики з приводу розладів психіки розладів та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, за місцем проживання та роботи, де він працював неофіційно, характеризується позитивно (т.1 а.с. 89, 142, 143).
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене, а також відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, відшкодування шкоди шляхом повернення майна, беручи до уваги думку прокурора, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, але без ізоляції від суспільства, із застосуванням звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджена винна ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 був засуджений вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 11.05.2023 року за ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 рік, при цьому, вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання ОСОБА_6 за правилами ч.4 ст. 70 КК України.
При цьому суд враховує, що Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 23.09.2019 року №51-2631кмо19 зазначалось, що якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання на підставі і в порядку статті 75 КК України, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно частини 4 статті 70 КК України, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами статті 75 КК України.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави витрати на залучення експерта, які відповідно до акту судово-товарознавчої експертизи №4828-20 від 24.11.2020 року складають 326,88 гривень та судової дактилоскопічної експертизи №19/104-7/3/1759 від 27.11.2020, що становлять 653 грн.80 коп.
Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2023 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
У зв'язку із застосуванням до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України, скасувати дію запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня його фактичного затримання, тобто з 11 листопада 2020 року по 18 березня 2021 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №4828-20 від 24.11.2020 року, які складають 326 (триста двадцять шість) гривень 88 копійок;
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення дактилоскопічної експертизи №19/104-7/3/1759 від 27.11.2020, що становлять 653 (шістсот п'ятдесят три) гривень 80 копійок;
Речові докази:
-чорну шкіряну сумку та поліетиленовий пакет, в якому знаходились паперові рушники, жіночі колготки, мочалки для миття посуди, рулетка довжиною 5м, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - залишити за належністю;
-два паперових конверта з об'єктами дослідження дактилоскопічної експертизи, які зберігаються в камері схову Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Вирок з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя ОСОБА_1