Справа № 761/23122/22
Провадження № 3/761/204/2023
26 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07 жовтня 2022 року приблизно о 11 год. 45 хв. на вул. Щусєва, 27/4, керуючи транспортним засобом«Пежо 5008» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказаними діямиОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечував вину останнього, який повідомив, що законних підстав для зупинки транспортного засобу відсутні, огляд на стан сп'яніння не проводився взагалі, відсутній доказ про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки відсутні відеоматеріали які підтвержують зазначений факт. Разом з тим просив стягнути з Управління патрульної поліціїу м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до 2.5 ПДР.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, в ході судового розгляду та дослідження письмових матеріалів, не встановлено обставин, що водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
Наявні докази, а саме протокол про адмінітративне правопорушення, відеоматеріали та направлення на огляд водія не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Зважаючи на викладене, надавши оцінку поясненням представника ОСОБА_1 , доказам, долученим до матеріалів справи, підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП відсутні.
Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 33, 130, 251,247 , 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя